Рішення № 3804108, 26.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/179

26.05.09

За позовом Акціонерного банку «Старокиївський банк»

До Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва

Про визнання договору дійсним та визнання права власності

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Остапенко Д.О. –представник за довіреністю № б/н від 30.01.09.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерного банку «Старокиївський банк»до Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва про

- визнання договору купівлі-продажу нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 16), загальною площею 74 кв. м., що знаходиться в м. Києві по вул. Микільського-Ботанічна, 11 (літера А) від 29.01.09., укладеного між Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва та Акціонерним банком «Старокиївський банк»дійсним;

- визнання права власності Акціонерного банку «Старокиївський банк»на нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 16), загальною площею 74 кв. м., що знаходиться в м. Києві по вул. Микільсько-Ботанічна, 11 (літера А).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.09. порушено провадження у справі № 30/179, розгляд справи було призначено на 28.04.09. о 9-10.

Представник відповідача в судове засідання 28.04.09. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/179 від 06.04.09. не виконав, по поважні причини неявки суд не повідомлений, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/179 було відкладено на 26.05.09. о 11-50.

Позивачем до канцелярії суду 08.05.09. було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить лише визнати договір купівлі-продажу нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 16), загальною площею 74 кв. м., що знаходиться в м. Києві по вул. Микільсько-Ботанічна, 11 (літера А) від 29.01.09., укладеного між Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва та Акціонерним банком «Старокиївський банк»дійсним.

Представник відповідача в судове засідання 26.05.09. не з’явився. Однак, відповідачем до канцелярії суду 15.05.09. було подано письмовий відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що укладений та підписаний з позивачем договір купівлі-продажу відповідач на даний час не має можливості посвідчити нотаріально, про що було повідомлено позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.05.09. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.01.09. між Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва (Продавець) та Акціонерним банком «Старокиївський банк»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень № б/н (далі Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору Продавець зобов'язується передати майно - нежилі приміщення - у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти майно - нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень №16) загальною площею 74,00 кв. м. і знаходяться в м. Києві по вулиці Микільсько-Ботанічній, № 11 (літера А).

Згідно з п. 4 Договору вказані в цьому Договорі нежилі приміщення продані за ціну 358 968 грн. 00 коп., яка складається з вартості 299 140 грн. 00 коп. та ПДВ 59 828 грн. 00 коп.

Пунктом 5 Договору визначено, що Покупець зобов'язаний сплатити 358 968 грн. 00 коп. за придбаний об'єкт протягом 30 календарних днів з моменту укладання цього Договору.

03.02.09. позивач платіжним дорученням № 1 сплатив на рахунок відповідача грошову суму в розмірі 358 968,00 грн. в якості оплати за нежилі приміщення за адресою м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 11 (літера А) по Договору від 29.01.09.

Згідно з п. 9 Договору право власності на відчужувані приміщення переходить до Покупця з моменту повної сплати ціни продажу об’єкта приватизації та його державної реєстрації.

Пунктом 10 Договору визначено, що Продавець зобов’язаний передати приміщення Покупцю у 3-денний термін після сплати повної ціни об’єкта приватизації. Передача і прийняття об’єкта посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

03.02.09. між позивачем та відповідачем було складено акт прийому-передачі нежилого приміщення, у відповідності до якого відповідач передав, а позивач прийняв у власність нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 16), загальною площею 74 кв. м., що знаходиться в м. Києві по вул. Микільсько-Ботанічна, 11 (літера А).

16.02.09. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив відповідача визначити час та місце вчинення дій по нотаріальному посвідченню Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.01.09.

Листом від 16.02.09. відповідач повідомив позивача про те, що на даний час відповідач не має можливості задовольнити прохання позивача щодо нотаріального посвідчення Договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно умов Договору, сторони досягли згоди з усіх істотних умов Договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: предмета договору, ціни договору, умови оплати, моменту набуття права власності на нерухоме майно та порядку передачі предмета договору.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Договором, а саме: сплатив відповідачу кошти в розмірі вартості нерухомою майна визначеного сторонами у Договорі та прийняв за актом приймання-передачі даний об’єкт нерухомості, тобто відбулось повне виконання договору.

Однак, відповідач у листі від 16.02.09., в якому повідомляє про неможливість здійснення нотаріального посвідчення, не вказує причин з яких неможливе це здійснення, що розцінюється судом як ухилявся від вчинення дій, спрямованих на виконання нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст. 220 Цивільного кодексу України визначає, що у разі, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, відповідач і позивач, як сторони за Договором, домовились щодо усіх істотних умов даного договору, що підтверджується Договором і відбулося фактичне виконання Договору купівлі продажу нерухомого майна - нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень №16) загальною площею 74,00 кв. м. і знаходяться в м. Києві по вулиці Микільсько-Ботанічній, № 11 (літера А).

Позивач сплатив ціну вищевказаного нерухомою майна, визначену згідно домовленості сторін у п. 4 Договору, а відповідач прийняв ці кошти, як такі, що отримані від продажу нерухомого майна та виконав свій обов’язок перед позивачем, передавши останньому нерухоме маймо, яке було предметом Договору.

З урахуванням визначених ст. 220 Цивільного кодексу України підстав для визнання судом дійсним договору, що укладений з недотриманням нотаріальної форми, з урахуванням необхідності судового захисту прав позивача, який повністю виконав власні договірні зобов’язання, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 29.01.09. дійсним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного банку «Старокиївський банк»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного банку «Старокиївський банк»задовольнити повністю.

2. Визнати договір купівлі-продажу нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 16), загальною площею 74 кв. м., що знаходиться в м. Києві по вул. Микільсько-Ботанічна, 11 (літера А) від 29.01.09., укладеного між Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва та Акціонерним банком «Старокиївський банк»дійсним.

3. Стягнути з Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва (м. Київ, вул. Червоноармійська, 98, код ЄДРПОУ 26077879) на користь Акціонерного банку «Старокиївський банк»(м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, код ЄДРПОУ 19024948) 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення вступає в закону силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Т.М.Ващенко

Дата підписання

рішення 05.06.09.