Рішення № 3804100, 01.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.09 р. Справа № 7/82

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата

До відповідача: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноармійське регіональне виробниче управління м. Красноармійськ

Предмет спору: стягнення 1675741,12 грн. боргу за активну електроенергію, 33509,41 грн. інфляційних, 6980,25 грн. 3 % річних, 55842,07 грн. пені.

За участю представників:

від позивача: Бібікова Т.І. – за довір.

від відповідача: Чапек Т.В. – за довір.

У судовому засіданні 26.05.2009р. в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 01.06.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в о структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноармійське регіональне виробниче управління м. Красноармійськ про стягнення 1675741,12 грн. боргу за активну електроенергію, 33509,41 грн. інфляційних, 6980,25 грн. 3 % річних, 55842,07 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №34 від 28.07.2006р. з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей та протоколом погодження розбіжностей; рахунки за грудень 2008р. – лютий 2009р.

У відзиві від 26.05.2009р. №1548 та у судових засіданнях відповідач суму боргу визнав частково у сумі 1 645 741, 12 грн., зазначив, що у зв’язку із коригуванням оплати рахунку за лютий 2009р. необхідно здійснити перерахунок штрафних санкцій.

Клопотанням від 26.05.2009р. №1549 відповідач просить зменшити розмір стягуваних штрафних санкцій, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Позивач проти зменшення суми пені заперечив, посилаючись також на скрутне фінансове становище свого підприємства.

В обґрунтування своїх клопотань та заперечень сторони представили суду додаткові документи для залучення їх в матеріали справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет”, правонаступником якого є відповідач – Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, укладено договір про постачання електричної енергії №34 від 28.07.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами, додатками, протоколом розбіжностей та протоколом погодження розбіжностей.

Відповідно до п.9.5 Договору, договір укладено терміном до 31.12.2008р. та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) з приєднаною потужністю 9380 кВт, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.10 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, розрахунки за активну електроенергію у тому числі перетікання реактивної електроенергії здійснюються споживачем грошовими коштами на рахунки постачальник електричної енергії у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у грудні 2008р. – лютому 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за активну електроенергію за грудень 2008р. – лютий 2009р. у розмірі 1 675 741, 12 грн.

В ході розгляду спору судом з’ясовано, що відповідач частково погасив суму заборгованості у розмірі 30 000, грн. після подачі позову до суду, що підтверджено платіжним дорученням №4 від 13.03.2009р. із доданим до нього розподілу оплати від 02.04.2009р.

Тобто, на момент подачі позову до суду позивачу не було відомо про сплату 30000 грн. в рахунок погашення заявленого у позові боргу.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 30000 грн. боргу за активну електроенергію підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 1 645 741, 12 грн., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 12.01.2009р. по 09.03.2009р. 3% річних в сумі 6 980, 25 грн. та за січень 2009р. – лютий 2009р. інфляційні в сумі 33 509, 41 грн.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства, з урахуванням отримання відповідачем рахунків на сплату, та відповідно складають:

3% річних – 6 928, 47 грн.;

інфляційні – 33 509,41 грн.

Таким чином, сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача в розмірі 6 928, 47 грн.; інфляційні – в розмірі 33 509,41 грн.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторони у п.4.2.1 Договору визначили, в редакції протоколу розбіжностей до договору №34 від 28.07.2006р., що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.4-2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 до нього „Порядок розрахунків за електроенгергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 55 842, 07 грн. за період з 12.01.2009р. по 09.03.2009р. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Пеня перерахована судом відповідно до вимог діючого законодавства та умов договору і складає 55 427,82 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідач проти стягнення суми пені з нього в повному обсязі заперечив та заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми штрафних санкцій. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду довідку баланс станом на 31.03.2009р., звіт про фінансові результати за 1 квартал 2009р.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства, надав суду список судових справ за позовами ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, постанову про арешт коштів боржника від 13.06.2008р., перелік господарських товариств, пакети акцій яких передаються до статутного фонду НАК „Енергетична компанія України”, постанови НКРЕ №409 від 09.04.2009р., №1403 від 23.12.2008р., джерела фінансування інвестиційної программи ВАТ „Донецькоблеенрго”, баланс станом на 31.12.2008р., технічний стан електромереж 0,4-110 кВт по ВАТ „Донецькобленерго” станом на 01.01.2009р.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін підлягає задоволенню частково та вважає можливим зменшити суму стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені яка підлягає стягненню з відповідача складає 44 342, 26 грн.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноармійське регіональне виробниче управління м.Красноармійськ про стягнення 1 675 741, 12 грн. боргу за активну електроенергію, 33 509, 41 грн. інфляційних, 6 980, 25 грн. 3 % річних, 55 842, 07 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Красноармійське регіональне виробниче управління (83001, м.Донецьк, вул..Артема, 85, ЗКПО 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268, на р/р 260303011293 ОПЕРВ в філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 1 645 741, 12 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Красноармійське регіональне виробниче управління (83001, м.Донецьк, вул..Артема, 85, ЗКПО 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268, на р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005) 3% річних у сумі 6 928, 47 грн., інфляційні у сумі 33 509,41 грн., пеню у сумі 44 342, 26 грн., державне мито у сумі 17 716,07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,97 грн.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 30000 грн. боргу за активну електроенергію припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя