Рішення № 3804039, 28.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/169

28.05.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Бориспільська спеціалізована пересувна механізована колона - 530"

до Закритого акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укренергобуд"

про стягнення 212765,59 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача представник - Серга І.В. (дов. № 09/69 від 14.05.09)

Від відповідача юрисконсульт - Ілюшко С.А (дов. № б/н від 04.02.09)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 177 029,59 грн., що становить заборгованість за договором на виконання будівельно-монтажних робіт № 10Д-11с-08 від 31.03.2008р. та 14 143,00 грн. пені, 18 057,00 грн. збитків від інфляції, 3 536,00 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 03.04.2009р. порушено провадження у справі № 8/169, розгляд справи призначений на 28.05.2009р.

У судове засідання, призначене на 28.05.2009р. з’явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов повністю.

Через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 14 143,00 грн. пені, 18 057,00 грн. збитків від інфляції, 3 536,00 грн. трьох відсотків річних, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, тому в цій частині вимог просив суд відмовити у позові.

У судовому засіданні представник відповідача визнав існуючу у нього перед позивачем суму заборгованість у розмірі 177 029,59 грн.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

31.03.2008р. між ЗАТ «Будівельна компанія «Укренергобуд»- «генпідрядник»та ВАТ «Бориспільська СПМК-530» - «субпідрядник»був укладений договір на виконання будівельно-монтажних робіт № 10Д-11с-08, відповідно до п.1.1 якого «генпідрядник»доручив, а «субпідрядник»прийняв на себе виконання робіт по будівництву під’їздної автодороги та внутрішніх доріг житлового будинку за адресою: м.Бориспіль, вул. Маяковського, 46, згідно проектно-кошторисної документації у відповідності з будівельними нормами та правилами діючими в Україні.

Ціна договору складає 777 458,00 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1 договору).

Умовами договору сторони погодили, що акт виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) надаються «субпідрядником»до 28 числа звітного місяця в АВК-3 в роздрукованому вигляді та на магнітних носіях (п.9.4 договору).

Сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідки про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008р. на суму 82 542,00 грн., за травень 2008р. на суму 430 322,40 грн., за червень 2008р. на суму 182 149,20 грн. та акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008р. на суму 82 542,00 грн., за травень 2008р. на суму 430 332,40 грн., за червень 2008р. на суму 182 149,20 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Крім того, позивачем був поставлений відповідачу щебень на суму 5 658,97 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000010 від 26.06.2008р. та довіреністю серія ЯОЧ № 831158/56 від 25.06.2008р. виданої ЗАТ БК «Укренергобуд»на ім’я Удовенко І.К. (копії в матеріалах справи).

Пунктом 9.2 договору передбачено, що «генпідрядник»здійснює оплату за виконані роботи на розрахунковий рахунок «субпідрядника»за вирахуванням авансу протягом 15-ти днів після приймання робіт та оформлення документів за встановленою формою.

Відповідач власні зобов’язання не виконав належним чином, за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Сторонами по договору був складений та підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 20.01.2009р., зі змісту якого вбачається, що станом на 20.01.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 177 029,59 грн. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Нормами чинного законодавства України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частиною 2 ст. 838 ЦК України передбачено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, існуючу заборгованість перед позивачем визнав.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 177 029,59 грн. основного боргу за договором на виконання будівельно-монтажних робіт № 10Д-11с-08 від 31.03.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 14 143,00 грн. пені, 18 057,00 грн. збитків від інфляції, 3 536,00 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору на виконання будівельно-монтажних робіт № 10Д-11с-08 від 31.03.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 3 536,00 грн. та збитків від інфляції в розмірі 18 057,00 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 3 536,00 грн. та збитків від інфляції в розмірі 18 057,00 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у випадку невиконання умов, викладених в п.9.2 договору, «генпідрядник»сплачує «субпідряднику»пеню в розміру однієї облікової ставки НБУ за кожен день затримки від несплаченої суми, але не більше 10 відсотків від суми, яка підлягає оплаті.

Однак, відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, пеню слід нараховувати за період з 12.07.2008р. по 10.01.2009р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 12.07.2008р. по 10.01.2009р. підлягає задоволенню в сумі 10 650,84 грн., відповідач не довів протилежне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 177 029,59 грн. основного боргу, 18 057,00 грн. збитків від інфляції, 3 536,00 грн. трьох відсотків річних, 10 650,84 грн. пені, відповідач визнав існуючу заборгованість в частині основного боргу, в частині штрафних санкцій не довів протилежне, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 209 273,43 грн. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеними вимогам.

Керуючись ст. ст. 9, 258, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 838 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укренергобуд" (01001, м.Київ, вул. Шота Руставелі, 18; код 16291301) на користь Відкритого акціонерного товариства "Бориспільська спеціалізована пересувна механізована колона - 530" (08300, м.Бориспіль, Київська обл., вул. Броварська, 46; код 06953327) 177 029 (сто сімдесят сім тисяч двадцять дев’ять) грн. 59 коп. основного боргу, 18 057 (вісімнадцять тисяч п’ятдесят сім) грн. збитків від інфляції, 3 536 (три тисячі п’ятсот тридцять шість) грн. трьох відсотків річних, 10 650 (десять тисяч шістсот п’ятдесят) грн. 84 коп. пені, 2 092 (дві тисячі дев’яносто дві) грн. 73 коп. державного мита, 116 (сто шістнадцять) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

В.С. Катрич

Дата підписання: 03.06.2009р.