Рішення № 3804038, 29.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/179

29.05.09

За позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС

України в м.Києві

до Київської міської клінічної лікарні № 5

про стягнення 7 065,68 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача юрисконсульт - Переходько В.О. (дов. № 24/14-882/нз від 25.02.09)

Від відповідача представник - Худенко А.Я. (дов. № б/н від 10.03.09)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 7 065,68 грн., що становить заборгованість за договором № 110-Доб/2008/Св по охороні каси, кімнати зберігання наркотичних речовин від 31.03.2008р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 06.04.2009р. порушено провадження у справі № 8/179, розгляд справи призначений на 29.05.2009р.

У судове засідання, призначене на 29.05.2009р. з‘явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідачем станом на 29.05.2009р. частково оплачені послухи по охороні на суму 1 141,84 грн., тому просив суд стягнути з відповідача 5 923,84 грн.

Представник відповідач визнав існуючу у нього перед позивачем заборгованість.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

31.03.2008р. між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м.Києві –«виконавець»та Київською міською клінічною лікарнею № 5 –«замовник»був укладений договір № 110-Доб/2008/Св по охороні каси, кімнати зберігання наркотичних речовин, відповідно до п.2.1 якого «замовник»доручив, а «виконавець»зобов’язався здійснити охорону каси, кімнати зберігання наркотичних речовин «замовника» на об’єкті та обслуговування сигналізації на цьому об’єкті.

За цим договором «виконавець»не приймає майно на зберігання і не вступає у володіння ним.

Періодом охорони майна на об’єкті вважається час з моменту прийняття «виконавцем»сигналізації, якою обладнаний об’єкт, під спостереження до зняття її з-під спостереження «замовником»у відповідності до Інструкції з користування сигналізації.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунок вартості послуг «виконавця»за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни. Вартість послуг складає 17 664,14 грн. (у т.ч. ПДВ) за 2008р.

Умовами договору сторони погодили, що оплата за цим договором здійснюється «замовником»щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування «замовником»грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок «виконавця».

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг № С6-0006302 за вересень 2008р. на суму 1 766,41 грн., № С6-0007040 за жовтень 2008р. на суму 1 766,41 грн., № С6-0007764 за листопад 2008р. на суму 1 766,41 грн., № С6-0008497 за грудень 2008р. на суму 1 766,45 грн., які свідчать про виконання «виконавцем»робіт у повному обсязі та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач власні зобов’язання не виконав належним чином, за виконані роботи не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Сторонами по договору був складений, підписаний та скріплений печаткою сторін акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 01.01.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 065,68 грн.

У судовому засіданні представник позивача повідомив, що відповідач здійснив часткові перерахування в сумі 1 141,84 грн., тому просив суд стягнути з відповідача 5 923,84 грн.

Представник відповідач визнав існуючу у нього перед позивачем заборгованість.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, існуючу заборгованість перед позивачем визнав.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 923,84 грн. основного боргу за договором № 110-Доб/2008/Св по охороні каси, кімнати зберігання наркотичних речовин від 31.03.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач визнав існуючу заборгованість, та враховуючи часткову оплату відповідачем, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 5 923,84 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу слід припинити провадження у даній справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Київської міської клінічної лікарні № 5 (03115, м.Київ, вул. Відпочинку, 11; код ЄДРПОУ 00185028) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м.Києві (04050, м.Київ, вул. Студентська, 9; код 08596920) 5 923 (п’ять тисяч дев’ятсот двадцять три) грн. 84 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині основного боргу припинити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

В.С. Катрич

Дата підписання: 03.06.2009р.