Ухвала суду № 38039591, 26.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р. Справа № 32786/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Затолочного В.С., Матковської З.М.

за участю секретаря Гнатик А.З.

представника позивача Старика М.О.

представника відповідача Вітовської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод», Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.09.2010 р. у справі № 2-а-2253/10/1970 за позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16.10.2006 р.

встановив:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.09.2010 р. у справі № 2-а-2253/10/1970 за позовом державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16.10.2006 р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 52757 грн., позов задоволено частково, постановлено скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення) № 92/0000402310/0 від 16.10.2006 р. в частині зменшення податкового відшкодування з податку на додану вартість Державному підприємству «Ковалівський спиртовий завод» на суму 30078,02 грн., а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт - позивач просить постанову скасувати та задовольнити позов повністю. Апеляційна скарга мотивована отриманням належно оформлених податкових накладних, що надає право на податковий кредит.

Апелянт - відповідач просить постанову скасувати та відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що позивач не мав достатніх законодавчих підстав для проведення поставок меляси бурякової, оскільки даний вид діяльності не підпадає під визначення видів діяльності позивача, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Окрім вказаного, контрагент позивача не сплачував відповідних сум ПДВ до бюджету, відтак позивач не мав права включати такі суми ПДВ до складу бюджетного відшкодування.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали вимоги своїх апеляційних скарг із наведених у них мотивів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як правильно встановив суд першої інстанції, зазначений спір розглядався судами неодноразово, а відтак, враховував висновки Вищого адміністративного суду України.

Судом встановлено, що Бучацькою МДПІ Тернопільської області проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Ковалівський спиртовий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 року, про що 10.10.2006 р. складено акт № 162-23/00375059. Перевіркою встановлено, що позивачем до податкового кредиту безпідставно включено суми податку на додану вартість згідно з податковими накладними, наданими ВАТ «Цукропроммеханізація» на суму 30078,02 грн. та ТОВ «Тріанон» на суму 11406,20 грн. на виконання договорів постачання від 14 червня 2006 року № 16/0406-1612 та від 31 травня 2006 року № 23, а також бюджетне відшкодування на суму 11272,78 грн., заявлене у декларації за липень 2006 року у зв'язку із придбання у ЗАТ «Калина» паливно-мастильних матеріалів, які були одержані позивачем протягом квітня-травня 2006 року, про що видано податкове повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16 жовтня 2006 року. Приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що попри надані податкові накладні позивачу ТОВ «Тріанон» та ВАТ «Цукропроммеханізація» у відповідному податковому періоді сплати ПДВ у зв'язку із постачанням меляси не декларували та до бюджету ПДВ не сплачували, походження меляси не з'ясоване, відповіді від вказаних товариств не отримано, ТОВ «Тріанон» за юридичною адресою відсутнє.

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон 168/97-ВР) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Підпунктом 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції підставно встановлено, що згідно з довідкою Васильківської ОДПІ від 27.08.2010р. № 1637/15-336 податкові повідомлення-рішення до ВАТ «Цукропроммеханізація» стосовно податкових накладних, виданих ДП «Ковалівський спиртовий завод» при проведенні камеральних перевірок не виносились. Відповідно до довідки ВАТ «Цукропроммеханізація» від 13.08.2010р. № 457-03 податкові накладні стосовно продажу меляси ДП «Ковалівський спиртовий завод» за червень 2006 року були включенні в реєстр податкових накладних та декларацію по ПДВ за червень місяць 2006 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру податкових накладних.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, у випадку якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах є неповними, недостовірними та (або) суперечливими, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Суд першої інстанції підставно встановив, що відомості, які містяться у податкових накладних ВАТ «Цукропроммеханізація» на суму 300780,2 грн. є повними та достовірними, підтверджуються матеріалами справи та є підставою для зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. Доказів протилежного суду апеляційної інстанції надано не було.

Відтак, вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16.10.2006 р. в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість ДП «Ковалівський спиртовий завод» на суму 300780,2 грн. у зв'язку із купівлею меляси ВАТ «Цукропроммеханізація» підставно були визнані судом першої інстанції обґрунтованими, правомірними та таким, що підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції також було встановлено, що ТОВ «Тріанон» у відповідному податковому періоді не нараховувало та не сплачувало ПДВ у зв'язку із постачанням меляси ДП «Ковалівський спиртовий завод», походження меляси не з'ясовано. Відповідно до листа ДПІ в м. Рівне від 16.10.2006 р. № 23125/23-331 податкові органи не змогли провести зустрічну перевірку у зв'язку із невстановленням місця знаходження ТОВ «Тріанон». Згідно з довідкою ДПІ в м. Рівне від 14.09.2006 р. № 19194/23-331 це товариство не володіло основними засобами, чисельність працюючих становила одну особу. Відповідно до постанови господарського суду Рівненської області від 29.11.2007 р. у справі № 9/53 ТОВ «Тріанон» визнано банкрутом. На підставі ухвали господарського суду Рівненської області від 29.12.2008 р. ТОВ «Тріанон» ліквідовано.

Судом першої інстанції було встановлено, а суду апеляційної інстанції не було надано жодного доказу протилежного, що оскільки товар у вигляді меляси ТОВ «Тріанон» не вироблявся та у своїх постачальників не придбавався, то поставка товару в розумінні п. 1.4 ст.1 Закону про ПДВ не відбувалась.

Відповідно до цього пункту Закону 168/97-ВР поставка товарів - це будь-які операції цивільно-правового характеру, які передбачають передачу прав власності на товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Згідно з пп. 7.2.6 цього Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно з пп. 7.2.3 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. За наведених обставин, наявність у ДП «Ковалівський спиртовий завод» податкових накладних ТОВ «Тріанон», необхідних відповідно до Закону про ПДВ для віднесення певних сум до податкового кредиту не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товарів, зазначених в податкових накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження, та, відповідно, не формував податкові зобов'язання.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16.10.2006 р. в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість ДП «Ковалівський спиртовий завод» у зв'язку із купівлею меляси у ТОВ «Тріанон» на суму 11406,20 грн. задоволенню не підлягають і такий висновок підставно, в силу недоведеності в цій частині позовних вимог, був зроблений судом першої інстанції.

До бюджетного відшкодування за липень місяць 2006 року позивачем також включено зменшення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 11272,78 грн. у зв'язку з придбанням у ЗАТ «Калина» паливно-мастильних матеріалів, оплата за які проводилась позивачем протягом квітня-травня 2006 року. Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Пунктом 1.8 Закону передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону 168/97-ВР (в редакції від 19 січня 2006 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно пп. 7.7.1 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Бюджетне відшкодування ДП «Ковалівський спиртовий завод» було зменшене на підставі підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 Закону 168/97-ВР на суму 11272,78 грн., яким встановлюється, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За таких обставин, до підсумку рядка 25 податкової декларації з ПДВ за липень 2006 року позивачу слід було включити суми податку, сплачені позивачем на користь своїх постачальників лише у червні 2006 року, що не було зроблено. При цьому, згідно із «б» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 Закону 168/97-ВР (в редакції від 19 січня 2006 року) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таким чином, ДП «Ковалівський спиртовий завод» не було позбавлено можливості включити вказану суму ПДВ до підсумку рядка 26 податкової декларації за липень 2006 року як податковий кредит з наступним використанням для погашення податкових зобов'язань в наступних періодах.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Однак, скаржники у встановленому законом порядку не довели наявність передбачених ст. 202 КАС України підстав для скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційні скарги Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод», Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення) залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.09.2010 р. у справі № 2-а-2253/10/1970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Затолочний В.С.

Матковська З.М.

Повний текст ухвали складений 31.03.2014 року.