Ухвала суду № 38039555, 26.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р. Справа № 876/1197/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Затолочного В.С., Матковської З.М.

за участю секретаря Гнатик А.З.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача 1 Воробець І.Б.

представника відповідача 2 Рибака Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України, Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. у справі №813/6594/13-а за позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про скасування наказу,

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. у справі №813/6594/13-а за позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про скасування наказу Львівської митниці № 754-к про звільнення ОСОБА_4 від 19.07.2013 р.; зобов'язання Львівської митниці Міндоходів поновити ОСОБА_4 на роботі у Львівській митниці Міндоходів, позов задоволено повністю, постановлено визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці Державної митної служби України №754-к від 19.07.2013 року «Про звільнення ОСОБА_4» з посади головного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці; поновити ОСОБА_4 у Львівській митниці Міндоходів з 20.07.2013 р., допущено постанову суду в частині поновлення на роботі до негайного виконання.

В апеляційній скарзі скаржники просять постанову скасувати та відмовити у позові. Апеляційні скарги мотивовані тим, що позивач був звільнений з роботи за ч. 1 п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із тим, що Постановою КМУ №229 від 20.03.2013 р. «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Львівську митницю реорганізовано шляхом приєднання до Львівської митниці Міндоходів, а останню визначено її правонаступником. 24.04.2013 р. до ЄДР внесено відповідний запис про створення правонаступника, а 21.08.2013 р. внесено запис про припинення Львівської митниці. Внаслідок цього відбулось скорочення чисельності і штату працівників з 1014 до 910 штатних одиниць. Кількість штатних одиниць головних інспекторів відповідного відділу скоротилась з 26 у Львівській митниці до 19 у Львівській митниці Міндоходів. За результатами тестування у 2013 р. позивач показав незадовільний результат, він неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. Посилаються на те, що стаж роботи позивача на відповідному підприємстві, установі, організації становить не 17, а 5 років. Відтак, позивач не мав переважного права на залишення на роботі при скороченні.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив за безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як правильно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_4 проходив службу у митних органах з 1996 року і на час звільнення перебував на посаді головного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці.

Наказом Державної митної служби України від 29.08.2011 р. №1821-к «По особовому складу митних органів» припинено 29.08.2011 р. перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України. Зазначений наказ було оскаржено в судовому порядку та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 р. у справі №141894/11/9104 визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №1821-к від 29.08.2011 р. «По особовому складу Львівської митниці» в частині припинення 29.08.2011 р. перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4, головного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці та поновлено на зазначеній посаді. На виконання зазначеної постанови суду Державна митна служба України наказом від 08.05.2013 р. №751-к поновила його на займаній ним посаді.

Наказом голови комісії з проведення реорганізації Львівської митниці від 19.07.2013 р. № 754-к «Про звільнення ОСОБА_4» звільнено позивача 19.07.2013 р. із займаної посади - головного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.

Підставою для видання оскаржуваного наказу було проведення реорганізації та скорочення чисельності працівників Львівської митниці відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 р. №80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів» та штатного розпису Львівської митниці Міндоходів, затвердженого 07.05.2013 р. та введеного в дію наказом Львівської митниці Міндоходів від 08.05.2013 р. №1 «Про введення в дію тимчасової організаційної структури та тимчасового штатного розпису Львівської митниці Міндоходів на 2013 рік», про що позивач був попереджений 18.05.2013 р.

Відповідно до Указу Президента України від 24.12.2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України. Згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2013 р. № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» створено Львівську митницю Міндоходів як територіальний орган Міністерства доходів і зборів України та реорганізовано Львівську митницю Державної митної служби України шляхом приєднання до Львівської митниці Міндоходів. Пунктом 3 вказаної постанови Кабінету Міністрів України визначено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби , що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Львівська митниця Міндоходів зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 24.04.2013 р., код ЄДРПОУ 38700759.

Суд першої інстанції підставно встановив, що позивач звільнений із займаної посади відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України. Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При цьому, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», який передбачає, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був попереджений він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Про можливе вивільнення відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності працівників Львівської митниці, позивач повідомлений 18.05.2013 р. Як вбачається з Тимчасового штатного розпису на 2013 рік Львівської митниці Міндоходів, затвердженого 07.05.2013 р., в управлінні боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями заплановано 19 посад головного інспектора оперативно - аналітичного відділу, що за функціональними обов'язками та посадовою інструкцією є аналогічною із раніше займаною посадою позивача.

Згідно з поясненнями представника відповідача в судовому засіданні та наданих письмових заперечень, станом на 19.07.2013 року у Львівській митниці Міндоходів було 34 вакантних посади, однак відповідачем не надано суду доказів того, що позивачу пропонувалися вакантні посади у Львівській митниці Міндоходів та письмових доказів про відмову позивача під особистий підпис від запропонованих посад. З урахуванням наведеного, посилання скаржників на те, що зменшилась кількість відповідних посад внаслідок реорганізації, не заслуговує на увагу, враховуючи відсутність доказів виконання зазначених приписів закону.

Статтею 42 КЗпП України визначено, що при скороченості штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Скаржник посилається на те, що за час проходження служби в митних органах позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, за результатами роботи неодноразово був позбавлений премій та надбавок. При проходженні тестування, яке відбувалося відповідно до наказу Львівської митниці від 03.07.2013 р. № 66 «Про проведення перевірки знань» та було спрямоване на визначення кваліфікаційного рівня знань, позивач показав незадовільний результат.

Зі змісту ст. 42 КЗпП України вбачається, що переважне право на залишення на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації виникає у більш кваліфікованих працівників, які мають тривалий безперервний стаж роботи на відповідному підприємстві, установі, організації та працівникам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком.

Суд першої інстанції підставно дійшов висновку про те, що відповідачами не було враховано переважне право позивача на залишення на роботі.

Так, позивач тривалий час працює в митних органах, підвищував свою кваліфікацію, отримував нагороди. Посилання скаржників про протилежне не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Зокрема, не надано жодного підтвердження того, що особи, які були прийняті на рівнозначні посади мають вищу продуктивність праці чи кваліфікацію. Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності підставно не було прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки згідно зі ст. 151 КЗпП України, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган відповідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, якщо на час проведення такої реорганізації відсутня штатна одиниця (посада), на якій робітник перебував до зміни в організації виробництва чи праці. Згідно з штатним розписом Львівської митниці на 2013 рік, затвердженим тимчасово виконуючим обов'язки голови Державної митної служби України 17.01.2013 року, в оперативному відділі служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці значиться 19 посад головних інспекторів. Згідно з тимчасовим штатним розписом Львівської митниці Міндоходів, затвердженим заступником Міністра - керівником апарату 07.05.2013 року, в оперативно-аналітичному відділі Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Львівської митниці Міндоходів значиться 19 посад головних інспекторів.

На припинення Львівської митниці без правонаступництва та на те, що Львівська митниця Міндоходів не є її правонаступником, скаржники не посилались. Львівська митниця була реорганізована шляхом приєднання до Львівської митниці Міндоходів.

Відтак, при прийнятті рішення судом першої інстанції належно враховано, що Львівською митницею не було виконано вимоги законодавства в частині процедури звільнення працівника, оскільки не запропоновано посаду у Львівській митниці Міндоходів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.19 Постанови від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Однак, скаржники у встановленому законом порядку не довели наявність передбачених ст. 202 КАС України підстав для скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України, Львівської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. у справі №813/6594/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Затолочний В.С.

Матковська З.М.

Повний текст ухвали складений 31.03.2014 року.