Постанова № 38037066, 31.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 р. Справа № 804/3461/14 Днепропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про застосування заходів реагування , -

ВСТАНОВИВ:

Криворізьке гірничопромислове територіальне управління Держгірпромнагляду звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» - частково зупинити виробництво в цеху ремонту рухомого складу, а саме експлуатацію локомотива ТГМ - 6 зав. № 1150, інвентарний № 51000070 та електродомкратів № 1,№ 2 до усунення встановлених порушень.

Позов мотивований тим, що в ході проведення планової перевірки цеху ремонту рухомого складу з питань дотримання вимог законодавства та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, були виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих, що зафіксовані в акті перевірки від 17.02.2014 р. №11/6-4. Виходячи з наведеного позивач просить застосувати заходи реагування сфері державного нагляду до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг».

27 березня 2014 року від представника відповідача надійшло заперечення проти адміністративного позову, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідачем надано докази на його думку повного усунення порушень, виявлених позивачем під час проведення перевірки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, проаналізувавши вимоги законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17 лютого 2014 року Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду відповідно до наказу від 24.01.2014 року № 26 «про організацію та проведення планової всебічної перевірки стану охорони праці та промислової безпеки у транспортному департаменті ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та на підставі направлення на проведення перевірки від 24.01.2014 року № 98 було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що знаходиться за адресою: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1. Перевірці підлягав цех ремонту рухомого складу.

За результатами перевірки складено акт № 11/6-4 від 17.02.2014 року, яким зафіксовано 11 порушень нормативно правових актів з охорони праці, два з яких ( 10 та 11) створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих.

Так, допущено порушення ст.21 Закону України «Про охорону праці» № 2694 від 14.10.1992 року, р. IV, п. 3.8 «Правил охорони праці в металургійній промисловості», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 грудня 2008 року № 289 (НПАОП 27.0-1.01-08), що полягає в допущенні в експлуатацію електродомкратів № 1, № 2 з несправними кінцевими вимикачами на ПТО «Станція промислова».

В порушення пункту 37 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 687 (НПАОП 0.00-8.18-04) та пункту 1.46 «Правил безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Міністерства чорної металургії СРСР», затверджених наказом міністерства чорної металургії СРСР № 406 від 23.04.1979 року (РНАОП 27.5-1.13-79), після отримання висновку експертизи № 31223828-09-07-0991.13 із зазначенням дефектів, пошкоджень та відмов потребуючих усунення до початку експлуатації, як таких що можуть призвести до аварії або зниженню рівня безпеки обслуговуючого персоналу і сторонніх осіб, роботодавець не усунув пошкодження, дефекти, відмови, усунення яких повинно виконуватися негайно, та не припинив експлуатацію локомотива ТГМ - 6 зав. № 1150, інвентарний № 51000070. Локомотив ТГМ - 6 зав. № 1150, інвентарний № 51000070 експлуатується в несправному стані.

У зв'язку з виявленням порушень, відповідача попереджено про необхідність негайного зупинення експлуатації зазначених об'єктів.

На підставі встановлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих, позивач просить застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом негайного зупинення робіт (виробництва), а саме експлуатацію електродомкратів № 1, № 2 та експлуатацію локомотива ТГМ - 6 зав. № 1150, інвентарний номер № 51000070.

Правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 38 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, яким є Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України.

Згідно із частини 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №408/2011 р. (надалі - Положення) Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України (далі - Міністр). Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2694-ХІІ охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Закону умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ч. 1 ст. 13 Закону № 2694-ХІІ).

Відповідно до статті 21цього Закону, яка регулює додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва, виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання.

При цьому, нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання (ст. 27 Закону № 2694-ХІІ).

Згідно пункту 37 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 687 (НПАОП 0.00-8.18-04) 37), у разі отримання негативного висновку експертного обстеження із зазначенням порушень вимог нормативно-правових актів, організаційно-методичних документів, а також виявлених дефектів, пошкоджень і несправностей, які негативно впливають на безпечну експлуатацію устаткування і загрожують безпеці працівників та інших осіб, роботодавець припиняє експлуатацію устаткування; експертна організація складає відомість з переліком дефектів, пошкоджень і несправностей та передає її разом з експертним висновком власнику устаткування для проведення ним відповідних відбудовних робіт.

Згідно ч.5 ст.4 Закону №877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Аналізуючи зазначені вимоги законодавства та встановлені обставини справи, суд вважає, що в даному випадку у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю працюючих, наявні підстави для зупинення експлуатації локомотиву ТГМ - 6 зав. № 1150, інвентарний № 51000070 та електродомкратів № 1,№ 2 до усунення встановлених порушень.

При цьому судом не приймаються доводи відповідача про безпідставність вжиття заходів реагування у зв'язку з повним усуненням встановлених порушень, оскільки зазначені об'єкти виведені з експлуатації та не експлуатуються відповідачем, з огляду на наступне.

Пунктом 2.40 розділу ІІ Положення № 826 передбачено, що поновлення роботи (виробництва) здійснюється на підставі подання суб'єктом господарювання офіційного письмового повідомлення про повне усунення зазначених у розпорядженні порушень, які стали причиною заборони (обмеження), а також результатів перевірки усунення цих порушень. Така перевірка проводиться у термін не пізніше трьох діб після отримання повідомлення про усунення порушень.

Перевірка виконання припису або усунення порушень, що призвели до заборони виконання робіт або виробництва чи обмеження виробництва, здійснюється шляхом проведення посадовою особою Держгірпромнагляду України, яка видала припис (розпорядження), позапланової перевірки (п. 2.41. Положення № 826).

З приписів цих норм вбачається, що усунення виявлених порушень має бути перевірено посадовою особою Держгірпромнагляду України на підставі подання суб'єктом господарювання офіційного письмового повідомлення про повне усунення порушень, які стали причиною заборони (обмеження), а належним доказом усунення порушень може бути акт, складений за результатами такої перевірки.

Між тим, згідно матеріалів справи відповідач звертався до позивача з повідомленням про виконання заходів по усуненню порушень вимог нормативних актів про охорону праці, виявлених при перевірці, зокрема за пунктами 10 та 11 акту перевірки. На підтвердження було надано акт, що тепловоз ТГМ - 6 зав. № 1150, інвентарний № 51000070 22.02.2014 року виведений із експлуатації та знаходиться в локомотивному депо в очікуванні капітального ремонту та акт, що електродомкрати № 1 та № 2 не експлуатуються.

Враховуючи зазначені вимоги законодавства та встановлені обставини справи, суд вважає що в даному випадку акти про відсутність експлуатації об'єктів перевірки не є доказом усунення встановлених перевіркою порушень трудового законодавства відповідачем, такими доказами можуть бути акти перевірки позивача, що здійснені за наслідками перевірки фактичного усунення таких порушень відповідачем за його офіційним зверненням.

При цьому позивачем не було проведено перевірку фактичного усунення порушень, зазначених в акті перевірки та відповідно не підтверджено таке усунення.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем було надано докази саме припинення експлуатації об'єктів, при тому, що доказів усунення порушень, встановлених перевіркою та зафіксовані в пунктах 10 та 11 акту перевірки, не зазначено та не надано.

Отже, за таких обставин суд вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо наявності підстав для відмови у позові у зв'язку з самостійним усуненням відповідачем порушень виявлених під час перевірки.

Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відповідача та необхідність задоволення позову Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду.

Крім того, суд зазначає, що ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 3 Законом України "Про судовий збір" передбачений обов'язок позивача сплатити судовий збір у належному розмірі під час подання адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення по справі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг » - частково зупинити виробництво в цеху ремонту рухомого складу, а саме експлуатацію локомотива ТГМ - 6 зав. № 1150, інвентарний № 51000070 та електродомкратів № 1,№ 2 до усунення встановлених порушень.

Стягнути з Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова в частині застосування заходів реагування в сфері державного нагляду підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови, відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя С.І. Озерянська