Рішення № 38036694, 05.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/9140/13-ц Номер провадження 22-ц/775/171/2014

Головуючий у 1 інстанції Ільяшевич О.В.

Доповідач Дундар І.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дундар І.О.

суддів Янчук Т.О., Безрученко Ю.О.

при секретарі Руденко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» про захист прав споживачів, застосування наслідків нікчемного правочину

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт»

на рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2013 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому вказала, що за повідомленням Банку вони 19 листопада 2011 року уклали договір №101699665 на отримання карткового кредиту з кредитним лімітом 13000 грн., але вона ніякої угоди не укладала та не підписувала, її не повідомили про умови кредитування, не надали графік погашення заборгованості. Після отримання кредитних коштів вона не розуміє скільки складає її щомісячний платіж, який постійно змінюється. Вважає, що угоду з нею укладено з несправедливими умовами. Просила застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину щодо кредитної угоди на отримання карткового кредиту у вигляді реституції, так як кредитний договір в письмовій формі не укладався.

Рішенням Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено: застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину кредитного договору від 19 листопада 2011 року за №101699665, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Руский Стандарт» та ОСОБА_1, зобов»язано ОСОБА_1 повернути ПАТ «Банк Руский Стандарт» одержані нею кошти в сумі 8965,50 грн., стягнуто на користь держави судовий збір.

Ухвалою Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2013 року виправлено арифметичну помилку в рішенні суду замість «8965 ,50 грн.» вказано «8380,50 грн.».

Ухвалою Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2013 року виправлено описку в рішенні - вказано у всьому тексті рішення суду дату договору №101699665 - 19 листопада 2012 року.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Банк Руский Стандарт» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, так як рішення безпідставне, порушує права Банку - суд дійшов неправильного висновку, що заява Клієнта не містить пропозиції про укладання Договору про картку, а дії Банку по відкриттю рахунку не є відповіддю по укладанню договору і не врахував, що договір про картку, укладений в письмовій формі, оскільки його умови зафіксовані в Заяві, Умовах по Карткам, Тарифах, рахунках-виписках, які щомісяця направлялись Клієнту; суд не звернув уваги, що заява Клієнта містить всі істотні умови договору, які були погоджені сторонами.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Банк Руский Стандарт» Лещинський В.А. підтримав апеляційну скаргу.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з»явилась, надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі.

Заслухавши доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 серпня 2012 року між сторонами укладено кредитний договір №99065960, за яким позивач отримала кредит в сумі 3500 грн. і повністю його погасила, 19 листопада 2012 року вона отримала картку на суму 13000 грн., які частково погасила в сумі 4585 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано переконливих доказів того, що договір про надання і використання платіжної картки від 19 листопада 2012 року був укладений у письмовій формі, оскільки зі змісту договору від 12 серпня 2012 року вбачається лише пропозиція позивача на укладення такого договору, разом з тим суду не надано доказів того, що між позивачем та відповідачем у письмовій формі були погоджені всі істотні умови кредитного договору від 19 листопада 2012 року, його строк, відсоткова ставка, варіанти повернення кредиту, розмір кредитних коштів.

Але з такими висновками суду погодитися неможливо.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах,, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи 12 серпня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Банк Руский Стандарт» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, на підставі якого позивач отримав кредит в сумі 3500,00 грн. на строк 520 днів по 12 серпня 2012 року по 13 січня 2014 року, розмір процентної ставки 0,01% річних, сукупна вартість кредиту - 77,79% річних, комісійна винагорода за РО щомісячно - 139,65 грн., щомісячний платіж - 346 грн., останній платіж - 338,40 грн. (арк..спр.57-59).

З заяви №99065960 від 12 серпня 2012 року, яка підписана ОСОБА_1, вбачається, що вона запропонувала ПАТ «Банк Руский Стандарт» на умовах, викладених в цій Заяві та Умовах надання та обслуговування кредитів укласти з нею Кредитний договір (п.1.1), рахунок карти та номер рахунку одержувача - НОМЕР_1. ОСОБА_1 погодилась з тим, що прийняттям Банком її пропозиції про укладання з нею Кредитного договору є дії Банку по відкриттю на її ім»я Рахунку клієнта (п.4.1), прийняття Банком її пропозиції про укладення Договору про картку будуть дії Банку по відкриттю Рахунку картки клієнта (п.4.2), складовими і невід»ємними частинами Кредитного договору будуть: дана Заява, Умови і Графік платежів (що містить окрім іншого інформацію про дати і розміри чергових платежів), з якими вона ознайомлена, повністю згодна, зміст яких розуміє і положення яких зобов»язалась неухильно дотримуватись (п.4.3), складовою та невід»ємною частиною Договору про картку будуть: дана Заява, Умови по карткам та Тарифи по Карткам, з якими вона ознайомлена, повністю згодна, зміст яких розуміє і положення яких зобов»язалась неухильно дотримуватись (п.4.4).

Такі дії сторін узгоджуються і не суперечать вимогам ст.ст.641-642 ЦК України.

Окрім того, зі змісту даної Заяви виходить, що своїм підписом під Заявою ОСОБА_1 підтвердила отримання нею на руки однієї копії Заяви, а також примірника графіка платежів (арк.спр.59).

З виписки з особового рахунку НОМЕР_2 на ім»я ОСОБА_1, наданої позивачем (арк..спр.10-11) та виписки по особовим рахункам ОСОБА_1, наданої відповідачем (арк..спр.60-74) вбачається, що на ім»я ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок, видано кредитну карту, мав місце рух на рахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послугу, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Крім того, правовідносини з укладання договору за офертою регулюються також ст. ст. 643-646 ЦК України та загальними нормами про правочини і зобов'язання.

Отже, виходячи з системного аналізу зазначених норм матеріального права, якщо зміст істотних умов договору зафіксовано в одному або кількох документах, зокрема оферті, сукупність оферти та відповідей на неї, документи, які свідчать про вчинення дій на прийняття та виконання оферти тощо, може вважатися правочином, який вчинено у письмовій формі.

Таким чином сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, тому висновки суду першої інстанції про відсутність між сторонами кредитного договору в письмовій формі не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Посилання в позовній заяві на те, що умови договору є несправедливими не відповідають обставинам справи і вимогам Закону.

На підставі ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У наведеному Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену ст.ст.15 і 23 цього Закону.

Як вбачається зі змісту кредитного договору, сторони передбачили всі істотні умови договору відповідно до вимог чинного на той час законодавства та інших нормативно-правових актів і дійшли згоди щодо усіх умов, на яких він укладався, а відтак, з власної ініціативи, на момент отримання коштів ОСОБА_1 визначила для себе правила подальшої поведінки.

Вся необхідна інформація про умови отримання кредиту, тип відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору була надана позичальнику, що вбачається з умов кредитного договору і не оспорювалась.

Укладений кредитний договір є дійсним, укладений на законних підставах, відповідно до вимог Цивільного Кодексу України та інших актів цивільного законодавства, оскільки особи, які його уклали, мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін при укладенні договору було вільним та відповідало їх внутрішній волі. Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - сума кредиту була отримана та використана на власний розсуд, певний час кредит позичальником погашався.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» задовольнити частково.

Рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» про захист прав споживачів, застосування наслідків нікчемного правочину відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді :