Вирок № 38032271, 03.04.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№ 308/2516/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2014 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Бенца К.К.,

при секретарі - Надь Н.Ю.,

за участю:

прокурора - Юзефів А.Р.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Рошнів, Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_1, неодруженого, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2013 року близько 01 години 50 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки " ВАЗ - 21101", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по Слов'янській набережній у напрямку від вулиці Баб'яка до площі Б. Хмельницького в м. Ужгороді, неподалік приміщення заводу "Гроклін карпати" , будучи засліпленим фарами зустрічного автомобіля , не забезпечив безпеку руху , порушив вимоги п.п. 2.3"б", 19.3 - Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку , внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди згідно висновку судово-медичної експертизи № 1266 від 20.12.2013 року ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості .

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинуваль-ного акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що 25 .09. 2013 року близько 01 години 50 хвилин керував автомобілем марки " ВАЗ - 21101" , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по Слов'янській набережній у напрямку від вулиці Баб'яка до площі Б. Хмельницького в м. Ужгороді, неподалік приміщення заводу "Гроклін карпати" був засліплений фарами зустрічного автомобіля, не зупинився , а побачивши пішохода намагався його об'їхати, однак не врахував дорожню обстановку та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 25.09.2013 року близько 01 години 50 хвилин йшов по Слов'янській набережній в м. Ужгород, було темно, йшов дощ, дорога була мокра. Проходячи неподалік приміщення заводу "Гроклін карпати" на нього був вчинений наїзд автомобілем, відчув удар у ліву ногу. Вказав на те, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 не має, проте вказав що завдана йому шкода не відшкодована.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, потерпілий ОСОБА_1 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження , тобто вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України .

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання обвинувченим своєї вини.

Обтяжуючі покарання обставини, згідно статті 67 КК України, судом не встановлені.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України , якою встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_2, всі пом'якшуючі покарання обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним покарання, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого ОСОБА_2, від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов'язків згідно ст.76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі - не заявлений.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 /одного/ року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного основного покарання у вигляді обмеження волі якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням відповідно до ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_2 обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 не обиралась. Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код 38015610 , МФО 812016, р/р 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області з ОСОБА_2 судові витрати по справі в розмірі 489,44 / чотиристо вісімдесят дев'ять/ гривень 44 коп. за проведення експертизи .

Стягнути на користь судового експерта І.М. Демко, МФО 305299, ОКПО 14360570, Рахунок 29244825509100 , призначення платежу: для поповнення на карту НОМЕР_2 з ОСОБА_2 судові витрати по справі в розмірі 998 / дев'ятсот дев'яносто вісім / гривень за проведення автотехнічної експертизи .

Речовий доказ по справі: автомобіль марки " ВАЗ - 21101", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який передано на зберігання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца