Ухвала суду № 38031471, 18.03.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/2932/13-к 18.03.2014 18.03.2014 18.03.2014

Провадження: № 11-кп/784/183/14 Головуючий суду першої інстанції:

Категорія: ст. 296 ч. 4, ст. 263 ч. 2, Щербина С.В.

ст. 122 ч. 1 КК України Доповідач апеляційного суду:

Маркова Т.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючої - Хомік І.М.

суддів - Губи О.О., Маркової Т.О.

за участю секретаря - Ястреби С.С.

розглянувши за матеріалами кримінального провадження № 12013160030000561 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 від 14.02.2014 року на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.01.2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець с. Степове Миколаївського району Миколаївської області, проживаючого в АДРЕСА_1

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 296 ч. 4, ст. 263 ч. 2, ст. 122 ч. 1 КК України

учасники судового провадження

прокурор: Надольна Т.В.

обвинувачений: ОСОБА_3

потерпілий: ОСОБА_4

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та вимог апеляційної скарги.

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.01.2014 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 122 КК України та йому призначено покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, за ч. 2 ст. 122 КК України у вигляді 2 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Також вироком ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь Департаменту фінансів Миколаївської міської ради 3 298 грн., на користь ОСОБА_4 4 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, на користь НДЕКЦ УМВС в Миколаївській області процесуальні витрати, пов'язані з проведення експертизи у розмірі 97 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати вирок і закрити кримінальне провадження у зв'язку із недоведенням його вини у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 122 КК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор прокуратури Заводського району м. Миколаєва Надольна Т.В. просить вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.01.2014 року, яким ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 вказує, що судовий розгляд проведено однобічно та неповно, висновок суду щодо доведеності його вини є необгрунтованим і не відповідає фактичним обставинам справи та дослідженим в судовому засіданні доказам. Вважає вирок незаконним, оскільки не вчиняв злочинів, в яких його звинувачують.

Зазначає, що у показах потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 наявні протиріччя як між собою, так і з встановленими судом обставинами.

Вказує, що суд порушив його права, не взявши до уваги та не виклавши у вироку, показання свідка ОСОБА_8, яка є його дружиною, посилаючись на сумніви в об'єктивності її свідчень.

Вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ст. 296 КК України, оскільки громадський порядок він не порушував, нецензурною лайкою не висловлювався. Зазначає, що не наносив потерпілому удари металевою трубою і вважає, що потерпілий отримав тілесні ушкодження при падінні.

Крім того, посилаючись на свій молодий вік, позитивні характеристики з місця проживання, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, не погоджується з призначеним йому покаранням.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор зазначає, що вважає вирок суду законним та обгрунтованим, а вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтвердженою поясненнями допитаних в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також письмовими доказами, дослідженими під час судового розгляду, зокрема протоколом огляду місця події від 02.02.2013 року, протоколом огляду диска із відеозаписом від 02.02.2013 року, висновком експерта № 40 від 14.03.2013 року.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 лютого 2013 року близько 03.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у компаніії молодих людей прибув до нічного клубу «Каприка», розташованого по вул. Корабелів, 2-а в м. Миколаєві.

Перебуваючи на вході біля вказаного клубу, демонстративно зневажаючи існуючі в суспільстві правила поведінки, висловлюючись в присутності чисельної кількості громадян, які знаходилися біля нічного клубу, нецензурною лайкою, ОСОБА_3 спровокував конфлікт із співробітниками охорони клубу ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_3, діючи умисно, завдав ОСОБА_6 удар в область голови від якого останній ухилився. Після цього, діючи умисно, з хуліганських спонукань, взявши з салону автомобіля «Мерседес» марки «Віто», на якому він приїхав до нічного клубу, обрізок металевої труби з гумовою рукояткою, який є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом, не зважаючи на законну вимогу працівника охорони нічного клубу, не припинив хуліганські дії та прагнучи показати зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, проявляючи свою особливу зухвалість, в присутності відвідувачів вказаного клубу підійшов до працівників охорони нічного клубу «Каприка» та почав висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою, погрожуючи нанести тілесні ушкодження обрізком металевої труби, яку він тримав при собі.

В подальшому, перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_3. реалізовуючи раптово виниклий у нього умисел на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_9, за допомогою обрізка металевої труби з гумовою рукояткою, який є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовленою саморобним способом, наніс декілька ударів по спині ОСОБА_4, завдавши останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому відростка сьомого шийного хребця зі зміщенням, що відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, думку потерпілого ОСОБА_4 та прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами і є обґрунтованими.

В судовому засіданні обвинувачений вину в спричинені потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середнього ступені важкості дубинкою, яка є холодною зброєю визнав повністю і пояснив, що в ніч з 01 на 02 лютого 2013 року він разом з друзями після вживання спиртних напоїв, приїхав до нічного клубу «Капріка», що розташований по вул. Корабелів,2-а в м. Миколаєві. Його жінку ОСОБА_11 охорона не впустила до клубу і він став вимагати повернення йому грошей. У зв'язку з цим між ним та охороною клубу зав'язався конфлікт. Викликав начальника охорони ОСОБА_6 став виясняти з ним відносини, намагався вдарити його. Потім пішов до автомобіля, на якому всі приїхали до клубу, роздягнувся і взяв із собою металеву трубу з гумовою рукояткою на кінці. Коли став підходити до клубу, в цей момент на нього вискочив ОСОБА_4 і він вдарив його трубою по спині.

Однак після висунення йому додаткового обвинувачення за ст. 296 ч. 4 КК України ОСОБА_3 свої показання змінив, причину зміни показань не пояснив і вину за цим обвинуваченням не визнав. Пояснив, що громадський порядок він не порушував, нецензурною лайкою не висловлювався, бійку не вчиняв.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4, який є охоронцем нічного клубу, ці показання обвинуваченого не підтвердив і пояснив, що в ніч з 01 на 02 лютого 2013 року до клубу приїхала кампанія молодих людей, серед яких був і ОСОБА_3 Після того, як одну із дівчат не пропустили до клубу, виник конфлікт, ОСОБА_3 почав погрожувати адміністратору клубу та охороні, потім вони вийшли на вулицю. Через кілька хвилин на рацію надійшов сигнал, що на вулиці відбувається бійка. Там він побачив ОСОБА_3, який висловлювався нецензурною лайкою, погрожував охоронцям фізичною розправою та намагався вдарити начальника охорони. Потім ОСОБА_3 забіг за кут клубу, а через деякий час повернувся роздягнений по пояс з трубою в руках і зі словами « что черти поразбежались? Я вам сей час бошки буду ломать» направився в його бік. Він намагався затримати ОСОБА_3, але коли він хотів повалити його, то ОСОБА_3 зверху наніс удар трубою по спині, спричинивши йому перелом відростка сьомого шийного хребця.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили в суді, що 02 лютого 2013 року на вході до клубу між ОСОБА_3 та охороною клубу виник конфлікт, в ході якого останній висловлювався нецензурною лайкою, виявляв агресія, на зауваження не реагував, чим заважав нормальній роботі клубу та порушував громадський порядок.

Свідок ОСОБА_6 також доповнив, що ОСОБА_3 намагався вдарити його, а після невдалої спроби нанести удар, пішов за ріг клубу, звідки повернувся без верхнього одягу із металевим предметом, схожим на дубинку. ОСОБА_4 намагався попередити дії обвинуваченого, під час чого отримав удар дубинкою в область спини.

Мотивуючи висновки про винність ОСОБА_3 у вчинені інкримінованих йому злочинах, суд обґрунтовано послався на показання вказаних свідків, які дали детальні показання про обставини вчинення злочину і не є суперечливими, на що посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі.

Ці показання свідків знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, які дослідив суд в судовому засіданні. Зокрема, висновками експерта № 272 від 13.02.2013 року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді перелому остистого відростка 7-го шийного хребця зі зміщенням.

Тілесні ушкодження виникли в результаті одного удару тупим твердим предметом, яким міг бути кусок металевої труби, який 02.02.2013 року був вилучений в ході огляду місця пригоди та згідно висновку експерту № 40 від 14.03.2013 року є дубинкою, яка відноситься до не клинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, яка виготовлена саморобним способом, що спростовує доводи апелянта про одержання потерпілим тілесних ушкоджень при падінні.

Таким чином, суд всебічно та повно дослідив обставини справи і прийшов до обгрунтованого висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 296, ч. 2 ст. 263 КК України.

Слід визнати необґрунтованими доводи апеляційної скарги обвинуваченого про неповноту судового слідства. В судовому засіданні допитані всі свідки, які з'явилися, клопотань щодо допиту додаткових свідків ні обвинувачений, ні захисник не заявляли.

Покарання ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України у межах, установлених санкцією статей кримінального кодексу, за які він засуджений та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, даних, що характеризують особу обвинуваченого позитивно. Крім того, судом враховано що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання.

Апеляційний суд вважає, що призначене обвинуваченому покарання є достатнім і необхідним для його виправлення, а тому підстави для призначення більш м'якого покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, про що просить ОСОБА_3, відсутні.

Суд 1 інстанції правильно дійшов висновку про неможливість застосування ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, завдавши потерпілому металевою дубинкою тілесні ушкодження пов'язані з переломом відростка шийного хребця. Ці обставини свідчать про неможливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

З урахуванням викладеного, підстав для зміни або скасування вироку немає.

Разом з тим, вирок суду, а саме мотивувальна частина вироку підлягає уточненню. У вироку суд вказав, що ОСОБА_3 за допомогою обрізка металевої труби з гумовою рукояткою, який є холодною зброєю, наніс декілька ударів по спині ОСОБА_4, завдавши останньому тілесні ушкодження. Однак згідно повідомлення про підозру від 18.03.2013 року ОСОБА_3 наніс потерпілому ОСОБА_4 удар обрізком металевої труби по спині, заподіявши останньому тілесні ушкодження, що потребує уточненню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 405, 407, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2014 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: