Постанова № 38030924, 17.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 р. Справа №805/2149/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:15 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Галатіної О.О.

при секретарі судового засідання Кузьменко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства "Селидіввугілля" про надання дозвілу на погашення усієї суми податкового боргу в сумі 624 710,49грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовною заявою до Державного підприємства "Селидіввугілля" про надання дозвілу на погашення усієї суми податкового боргу в сумі 624 710,49грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом по основному платежу з податку на додану вартість в сумі 624 710,49грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань. Відповідачу були виставлені податкові вимоги, які ним отримано та не оскаржено. Станом на теперішні час податкова заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, інспекція вимушена звернутися до суду в порядку п.95.3 ст.95 ПКУ- за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що належить такому платнику податків.

Представник позивача через відділ діловодства 17.03.2014р. надав клопотання в якому просив розглянути справу без участі його представників.

Представник відповідача через відділ діловодства 17.03.2014р. надав клопотання в якому просив розглянути справу без участі його представників, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, згідно з письмовими запереченнями в якому відповідач вказує, що повідомлення позивача від 04.11.2013 року № 1579/10/05-21-18-13, ДП «Селидіввугілля» має 32 відкритих рахунка у банківських установах, позивачем було направлено до банківських установ платіжні вимоги про стягнення податкової заборгованості лише з чотирьох розрахункових рахунків. На підставі наведеного просив суд відмовити в задоволені позову.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів.

Державне підприємство "Селидіввугілля" є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06 червня 2005 року, ідентифікаційний код 33426253, перебуває на податковому обліку у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області з 08 червня 2005р. за № 56.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп.191.1.1. п.19.1 ст.19 Податкового кодексу України органи податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно з пп.61.1. п.61. ст..61 Податковго кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1. п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України до контролюючих органів відносяться зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.14.1.137. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання своїх повноважень звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 6 036 537,00 грн. за декларацією з податку на додану вартість від 20 червня 2011 року № 9004232706. Постановою суду від 01.08.2011 року у справі 2а/0570/11699/2011 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Позивач посилаючись на несплату податкового боргу відповідачем просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу на суму 1 000000 грн. за рахунок майна платника податків ДП "Селідіввугілля", що перебуває у податковій заставі.

Суд вважає, що позовні вимога позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.87.1. ст..87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно зі ст..88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.89.3. ст..89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової інспеції, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Донецькій області було проведено опис майна у податкову заставу, про що складено акти:

- № 18 від 31 травня 2013 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП "Селидіввугілля";

- № 19 від 31 травня 2013 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП "Селидіввугілля";

- № 3/10/33426253 від 30 жовтня 2013 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП "Селидіввугілля";

- № 2/10/33426253 від 30 жовтня 2013 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП "Селидіввугілля";

- № 20 від 31 травня 2013 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП "Селидіввугілля";

- № 21 від 31 травня 2013 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП "Селидіввугілля".

Активи ДП "Селидіввугілля", передані у податкову заставу майно та майнові права боржника відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі реєстрі обтяжень рухомого майн..

Згідно з п. 95.1. ст..95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Також суд зазначає, що звернення до суду з вимогами про отримання судового дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків повинне бути обґрунтованим відсутністю на розрахункових рахунках такого платника податків грошових коштів.

Згідно листа позивача від 04 листопада 2013 року за № 1579/10/05-21-18-13 ДП "Селидіввугілля" має 32 відкритих рахунків у банківських установах. Позивачем направлено до банківських установ платіжні вимоги про стягнення податкової заборгованості лише з чотирьох розрахункових рахунків.

Також, відповідачем у судовому засіданні були надані копії платіжних доручень з призначенням платежу сплата податку на додану вартість № 2877 від 30.12.2013 року, № 2878 від 30.12.2013 року, № 399 від 28.01.2014 року, № 400 від 28 січня 2014 року, № 834 від 27.02.2014 року, № 862 від 27.02.2014 року, № 866 від 27 лютого 2014 року, які наявні в матеріалах справи.

Таким чином, позивачем не доведена відсутність коштів на рахунках ДП "Селидіввугілля".

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області не підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 69-71, 79, 86, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства "Селидіввугілля" про надання дозвілу на погашення усієї суми податкового боргу в сумі 624 710,49грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 березня 2014 року. Постанова у повному обсязі складена 21 березня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Галатіна О.О.