Вирок № 38030460, 26.03.2014, Оболонський районний суд міста Києва

26.03.2014 Справа № 756/3197/14-к

Провадження № 1-кп/756/212/14

Справа № 756/3197/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Іванові В.О.,

за участю прокурора Охріменка О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Яготин Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

що обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України-

в с т а н о в и в:

23.12.2013 року близько 20 год. 25 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «БМВ-323» д.н.з. НОМЕР_4, рухаючись по проїзній частині вул. Г.Дніпра, зі сторони вул. Богатирської в напрямку вул. З.Гайдай в крайній правій смузі руху, знаходячись неподалік будинку № 6 по вул. Г.Дніпра в місті Києві, будучи неуважним та не стежачи за дорожньою обстановкою, чим грубо порушив пункти 1.5. та 2.3 б) ПДР України, наближаючись до нерегульованого наземного пішохідного переходу, на якому на той час перебували пішоходи, які переходили проїзну частину з ліва на право відносно руху транспорту, не зменшив швидкість та не зупинився, чим порушив п. 18.1. ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході, з ліва на право відносно руху автомобіля марки «БМВ-323», д.н.з. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_1 Після наїзду на пішохода, ОСОБА_1, не зупинив керований ним транспортний засіб та не чекаючи на приїзд працівників міліції, з місця дорожньо-транспортної пригоди зник, чим порушив п. 2.10. а), д) ПДР України.

Порушення ОСОБА_1 положень п. 18.1. Правил дорожнього руху України відповідно до висновку авто-технічної експертизи № 88/ат від 27.02.2014 року знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням указаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди перехід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Так, зі змісту висновку судово-медичної експертизи № 189/е від 04.02.2014- 07.02.2014 року вбачається, що під час звернення ОСОБА_3, за медичною допомогою 23.12.2013 року о 20:31, у неї були виявлені такі тілесні ушкодження:

а) закрита травма лівої гомілки: перелом проксимального епіметафазу лівої великогомілкової кістки;

б) закрита травма правої гомілки перелом проксимального епіметафазу правої великогомілкової кістки;

в) закрита травма хребта: компресійним перелом тіл 1 та 3 поперекових хребців.

Кожне з тілесних ушкоджень відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно п. п. 4.6. та 2.2.1./в Правил.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав, покаявся та повністю підтвердив викладені вище фактичні обставини, а також визнав у повному обсязі цивільний позов прокурора.

Зокрема ОСОБА_1 підтвердив, що 23.12.2013 року близько 20 год. 25 хв. керуючи автомобілем марки «БМВ-323» д.н.з. НОМЕР_4, рухаючись по проїзній частині вул. Г.Дніпра, зі сторони вул. Богатирської в напрямку вул. З.Гайдай в крайній правій смузі руху, знаходячись неподалік будинку № 6 по вул. Г.Дніпра в місті Києві, наближаючись до нерегульованого наземного пішохідного переходу, на якому на той час перебували пішоходи, які переходили проїзну частину з ліва на право відносно руху транспорту, не зменшив швидкість та не зупинився, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка переходила проїзну частину. Після чого не зупинив керований ним транспортний засіб та не чекаючи на приїзд працівників міліції, з місця дорожньо-транспортної зник.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їхньої позиції немає; останнім роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Також при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, та те що обвинувачений офіційно не працює, за місцем проживання характеризується формально позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Разом з тим, враховуючи тяжкість, обставини та наслідки вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, в даному конкретному випадку, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Проте, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбування покарання та вважає за доцільне призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

При цьому, враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з порушенням правил дорожнього руху, з місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди зник, на роботах, пов'язаних із керуванням транспортними засобами не зайнятий, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортирними засобами.

Прокурором в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування потерпілої у сумі 3 574 грн. 18 коп., який ОСОБА_1 визнаний у повному обсязі. Оскільки визнання ОСОБА_1 цивільного позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення вимог цього позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в два роки.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, ЄДРПОУ 00184945, 3 574 грн. 18 коп. у відшкодування витрат на лікування потерпілої.

Судові витрати по справі, пов'язані з проведенням судової авто-технічної експертизи у розмірі 734 грн. 16 коп. - стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, в доход держави.

Речові докази по справі, а саме державний номерний знак НОМЕР_4, пластикове кріплення для державного номерного знаку та два уламки пластику чорного кольору залишити за належністю ОСОБА_1.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя