Постанова № 38024561, 23.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 р. Справа № 804/13772/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Тернівського районного центру зайнятості м.Кривого Рогу до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Тернівського районного центру зайнятості м.Кривого Рогу до ОСОБА_2 в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу кошти у сумі 1735,67 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідач з 03.01.2012 року перебував на обліку в Тернівському районному центрі зайнятості м.Кривого Рогу. Проте, на період виплат по безробіттю, відповідач перебував в трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк» та одержав заробіток (доход) за виконану роботу.

Відповідач зазначив, що позивач не надав доказів, які підтверджують факт його працевлаштування до ПАТ КБ «ПриватБанк».

Сторони надали клопотання про розгляд справи без участі представників.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_2 звернувся до Тернівського районного центру зайнятості м.Кривого Рогу, як шукаючий роботу 03.01.2012 року.

В подальшому, відповідач перебував на обліку у Тернівському районному центрі зайнятості м.Кривого Рогу як безробітний з 03.01.2012р. по 01.11.2012р. та отримував допомогу по безробіттю як застрахована особа, яка має право на матеріальні виплати з урахуванням страхового стажу відповідно до п.2 ст.22, п.2 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

При проведенні обміну інформацією з ДПА у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62 та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Центру зайнятості став відомий той факт, що гр. ОСОБА_2, у період перебування на обліку у Центрі зайнятості як безробітного, на підставі договору цивільно-правового характеру №14262284 надавав послуги ПАТ КБ «Приватбанк» з 01.09.2012р. по 16.11.2012р., про що не повідомив Центр зайнятості.

За період з 01.09.2012р. по 01.11.2012р. Відповідач отримував матеріальне забезпечення на випадок безробіття, передбачене Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у розмірі 1735,67 грн.

В заяві про надання статусу безробітного громадяни попереджаються, що в разі отримання допомоги незаконним шляхом і відмови від добровільного повернення отриманих сум служба зайнятості має право стягнути цю суму у судовому порядку.

Центр зайнятості направив листа гр. ОСОБА_2 з проханням повернути незаконно отримані кошти у сумі 1735,67 грн., але лист був повернутий у зв'язку із закінченням строку зберігання поштового відправлення.

Суд зазначає, що на виконання ухвали суду від 26.11.2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» надав суду належним чином завірену копію договору від 11.09.2012 року №14262284 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2, згідно якого, зокрема, встановлюється винагорода за надання послуг.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в центрі зайнятості у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п.2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року встановлено, незайняті громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі.

Згідно з ч.2.ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" - особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом строк давності не застосовується.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу (р/р 37171001012632 в ГУДКСУ Дніпропетровської області, ОКПО 37665132, МФО 805012) кошти в розмірі - 1735,67 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова