Рішення № 3802176, 14.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/31

14.05.09

За позовом:

Відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"

До відповідача:

Антимонопольного комітету України

про

визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії № 16-р/тк у справі №26-02/07-08 в частині, що стосується позивача

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Степанюк Н.Л., дов. від 25.02.2009 № 07-24/09

Тунік А.В., дов. від 07.08.2008 № 48-2008/D

Відповідача: Федосієнко М.М., дов. від 10.09.2008 № 21-122/02-6265

Суть спору: визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.11.2008 № 16-р/тк у справі №26-02/07-08 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частинах що стосуються позивача, а саме: визнання дій позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб’єктами господарювання схожих дій на товарному ринку роздрібної торгівлі дизельним пальним в межах міста Кіровограда у період червня –липня 2008 року, які призвели до обмеження конкуренції, та накладення на нього штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України прийнято в наслідок неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи, та висновки викладені в рішення не відповідають обставинам справи. Зокрема, позивач зазначає що в оскаржуваному рішенні не доведено та не встановлено факту погодженої поведінки позивача з ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина".

Також позивач стверджує, що в оскаржуваному рішенні не доведено обставину негативного впливу схожих дій позивача та ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина" на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації дизельного палива в межах міста Кіровограда.

На думку позивача, тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України недостатньо дослідила та неналежним чином встановила факт відсутності об’єктивних причин для вчинення схожих дій позивача з ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина", зокрема, не з’ясовано цілу низку витрат, які об’єктивно впливають на розмір роздрібних цін на світлі нафтопродукти.

Позивач стверджує, що оптовими постачальниками дизельного полива для позивача (понад 40% усього об’єму, придбаного протягом досліджуваного періоду) були ПП "Вінницянафтопродукт", яке є дочірнім підприємством позивача, та ПП "Уні-Трейдінг", яке пов’язане з позивачем відносинами контролю. Тому позивач вважає, що останній та вказані підприємства є єдиним суб’єктом господарювання в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", і тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України для встановлення об’єктивного рівня закупівельних цін повинна була б встановити оптово-закупівельні ціни ПП "Вінницянафтопродукт" та ПП "Уні-Трейдінг", які не є виробниками нафтопродуктів, закуповували нафтопродукти оптом для їх перепродажу позивачеві. Відповідно позивач вважає, що тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України неналежним чином проаналізувала 40% оптових поставок дизельного палива для позивача.

Крім того, на думку позивача, в оскаржуваному рішенні неправильно визначено потенційних учасників антиконкурентних узгоджених дій (в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), зокрема в ролі таких учасників мали б розглядатися група суб’єктів господарювання позивача та група суб’єктів господарювання ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина"

Позивач зазначає, що різниця в оптово-закупівельних цінах у окремо взятої юридичної особи ВАТ "Концерн Галнафтогаз" та окремо взятої юридичної особи ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина" не підтверджує факту того, що закупівельні ціни для групи суб’єктів господарювання ВАТ "Концерн Галнафтогаз" та групи суб’єктів господарювання ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина" були різними. Отже, позивач вважає, що тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України не встановила об’єктивного рівня оптово-закупівельних цін та не врахувала внутрішньо-групових перепродаж в рамках одного і того ж суб’єкта господарювання, тобто не повністю з’ясувала обставини, які мають значення для прийняття рішення.

Також позивач зазначає, що встановлення позивачем та ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина" цін на дизельне пальне вище ніж іншими учасниками цього ринку не має відношення до кваліфікації дій названих суб’єктів як антиконкурентних узгоджених дій, оскільки таке підвищення не обмежує конкурентоспроможність інших суб’єктів господарювання.

Антимонопольний комітет України (далі –АМК України) проти задоволення позову заперечив, та вказав що для кваліфікації дій суб’єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій не вимагається обов’язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, таке порушення встановлюється за результатами аналізу органом Комітету ситуації на ринку товару, який свідчить про погодженість поведінки і спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення зазначених дій.

Також відповідач зазначає, що позивач та ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина" одночасно п’ять разів підвищували роздрібні ціни на дизельне пальне до однакового рівня, при цьому аналіз динаміки зміни роздрібних цін на дизельне пальне учасниками ринку свідчить про те, що ціни на дизельне пальне в інших учасників цього ринку були нижчими та відрізнялись за динамікою від цін позивача та ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина".

Крім того, відповідач зазначив що результати аналітичних досліджень свідчать про неадекватне підвищення закупівельних та роздрібних цін у товариств, оскільки ціни роздрібної реалізації дизельного пального на АЗС ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина" збільшувались частіше, ніж закупівельні ціни, а на АЗС позивача навіть в періоди зниження закупівельних цін на дизельне пальне відбулося зростання роздрібних цін, що унеможливлюється за умов відсутності попереднього погодження конкурентної поведінки цих суб’єктів господарювання.

Відповідач вважає, що внаслідок дій позивача та ТОВ "Торговий дім "Контініум-Галичина" щодо одночасного підвищення і утримання на однаковому рівні роздрібних цін на дизельне пальне протягом червня –липня 2008 року була усунута цінова конкуренція між ними, що спричинило обмеження конкуренції на відповідному ринку в цілому, що дає підстави кваліфікувати дії товариств як антиконкурентні узгоджені дії.

Ухвалою від 29.01.2009 порушено провадження у справі №45/31 та призначено її до розгляду на 02.03.2009.

В судових засіданнях 02.03.2009 та 25.03.3009, оголошувалися перерви до 25.03.2009 та до 08.04.2009 відповідно, про що сторони повідомлялися під розписку.

У судовому засіданні 08.04.2009 сторони звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 08.04.2009 клопотання сторін задоволено, строк вирішення спору продовжено. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2009, про що сторони повідомлені під розписку.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Кіровоградської філії здійснює роздрібну реалізацію моторних бензинів через АЗС у м. Кіровоград.

28.11.2008 Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України прийняла рішення за № 16-р/тк у справі № 26-02/07-08 (далі - оскаржуване рішення), яким постановила:

"1. Визнати дії ТзОВ ТД "Континіум-Галичина", в особі Черкаської філії, та ВАТ "Концерн Галнафтогаз", в особі Кіровоградської філії, щодо одночасного (синхронного) підвищення цін на дизельне пальне протягом червня - липня 2008 року та встановленні при цьому їх на однаковому рівні, який утримувався протягом тривалого часу, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на товарному ринку роздрібної торгівлі дизельним пальним в межах міста Кіровограда у період червня - липня 2008 року, які призвели до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.

2. За порушення, зазначене у пункті 1 цього рішення, відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накласти штраф:

на ТзОВ ТД "Континіум-Галичина", в особі Черкаської філії (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32273623 ), у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень;

на ВАТ "Концерн Галнафтогаз", в особі Кіровоградської філії (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31729918), у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення про накладення штрафу.

Рішення може бути оскаржене до господарського суду повністю або частково у двомісячний строк з дня його отримання".

Спір виник внаслідок того, що позивач не погоджується з відповідачем в тому, що дії позивача є антиконкурентними узгодженими діями у вигляді схожих дій конкурентних підприємств по одночасному підвищенню роздрібних цін на дизельне пальне та встановленню при цьому їх на одному рівні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 4 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відтак, факт погодженості таких схожих дій має бути доведений органом АМК України, оскільки для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" необхідно встановити насамперед факт погодженості (узгодженості) таких схожих дій (бездіяльності) між суб'єктами господарювання. Така узгодженість має бути доведена органом АМК України навіть у випадку відсутності формалізованого документа (угоди, рішення тощо) між суб'єктами господарювання.

Відповідно до п.п. 8.2. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 29.10.2008 р. № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Однак, "це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання та спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій".

У відповідності до п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 17.08.2006 № 332-р) у рішенні, прийнятому за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України, наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача про те, що Тимчасовою адміністративною колегією АМК України не встановлено основної кваліфікуючої ознаки антиконкурентних узгоджених дій - їх узгодженості (погодженості) та не доведено причиново-наслідкового зв'язку між схожими діями позивача та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" у вигляді синхронних змін цін у червні –липні 2008 року на дизельне пальне та підтримання їх на однаковому рівні протягом певних проміжків часу. Відтак в оскаржуваному рішенні не встановлено факт погодженої поведінки позивача та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина", не встановлено, що схожі дії суб'єктів господарювання є результатом домовленостей між ними і що схожа ринкова поведінка (дії) позивача та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" була б неможливою без попередніх контактів (домовленостей) між ними.

Відповідно до п.п. 8.2. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих необхідно встановити, що ці дії призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. У пункті 12 вказаних Рекомендацій, зазначено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб'єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарським судам слід з'ясовувати та перевіряти належними засобами доказування фактичні обставини, пов'язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні не наведено фактів впливу схожих дій позивача та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації дизельного палива в межах м. Кіровограда. Вказівка ж на те, що антиконкурентний характер дій позивача та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" підтверджується синхронними змінами цін у червні –липні 2008 року, придбанням дизельного пального у різних постачальників та за різною ціною, значною сукупною часткою цих суб'єктів господарювання, достатньою кількістю залишків дизельного пального, доведенням роздрібної ціни на дизельне пальне до однакового рівня за рахунок застосування різних торгових надбавок не доводить факту негативного впливу цих дій на змагання між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг один над одним, внаслідок чого споживачі мають можливість вибирати між кількома продавцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Більш того, поведінка суб’єктів господарювання, яка полягає в одночасному встановленні однакових роздрібних цін на дизельне пальне у червні –липні 2008 року та утриманні однакового їх рівня, не є беззаперечним доказом наявності негативних змін на ринку, оскільки сама лише наявність однакових цін на певні види товарів у певні незначні проміжки часу не свідчить про антиконкурентний та узгоджений характер дій суб'єктів господарювання по встановленню таких цін і може бути результатом ринкової ситуації.

Висновок Тимчасової адміністративної колегії АМК України про те, що ціни на дизельне пальне в інших учасниках ринку були нижчими та відрізнялися за своєю динамікою від цін позивача та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" не має відношення до кваліфікації дій позивача та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" як антиконкурентних узгоджених дій, оскільки відповідно до пункту 9 Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" встановлення декількома суб'єктами господарювання максимальних роздрібних цін не може суттєво обмежити конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання на ринку певних категорій товарів, оскільки останні суб'єкти не могли понести збитків саме від встановлення максимальних цін. У зв'язку з цим господарським судам необхідно мати на увазі, що встановлення максимальних роздрібних цін на ринку певних товарів не може бути визнано антиконкурентними узгодженими діями у формі суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин на підставі частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". У вирішенні спору господарський суд не повинен досліджувати питання формування цін на ринках товарів.

Отже, Тимчасовою адміністративною колегією АМК України не встановлено вплив схожих дій позивача та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації дизельного палива в межах м. Кіровограда у період червень –липень 2008 року, що є необхідною ознакою вчинення антиконкурентних узгоджених дій відповідно до ч. 1, 3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Хибними є висновки відповідача про відсутність об'єктивних причин для одночасного підвищення позивачем та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" цін на дизельне пальне та встановлення їх на однаковому рівні в межах території м. Кіровограда у період червень –липень 2008 року, оскільки обмежившись аналізом лише оптово-закупівельних цін на дизельне пальне, його залишків та середньодобовими обсягами реалізації, Тимчасова адміністративна колегія АМК України не дослідила механізм ціноутворення позивача та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" та витрати, які включаються в роздрібну ціну нафтопродуктів на АЗС вказаних підприємств. Зокрема, не було досліджено динаміку витрат позивача на імпорт та придбання нафтопродуктів (транспортування, сплата митних зборів, логістика та розмитнення), витрат на підвищення заробітних плат Товариством, витрати на відкриття нових АЗС та реконструкцію старих АЗС, збільшення вартості транспортних витрат, витрат за спожиту електроенергію (водопостачання та водовідведення), витрат на обслуговування АЗС та інші витрати, про що правомірно зазначає скаржник.

Вказані обставини свідчать, що в оскаржуваному рішенні Тимчасової адміністративної колегії АМК України не з'ясовано та не доведено відсутності усіх об'єктивних причин для вчинення позивачем та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" схожих дій у вигляді встановлення однакових цін на дизельне пальне в окремі дні та не з'ясовано цілий ряд витрат, які об'єктивно впливають на розмір роздрібних цін на нафтопродукти.

При дослідженні оптово-закупівельних цін Тимчасова адміністративна колегія АМК України в оскаржуваному рішенні припустилася низки помилок, неправильно застосувала норми чинного законодавства та не встановила об'єктивного рівня оптово-закупівельних цін для групи суб'єктів господарювання ВАТ "Концерн Галнафтогаз". Зокрема, адміністративною колегією не було встановлено суб'єктів господарювання в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які, на її думку, вчинили узгоджені дії, та не було досліджено рух товарів та ціноутворення на ці товари в межах групи суб'єктів господарювання ВАТ "Концерн Галнафтогаз", що є грубим порушенням п. 3.3. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, відповідно до якого при встановленні об'єкта аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища необхідним є визначення складу суб'єкта господарювання, що випускає, постачає, продає, придбаває (споживає, використовує) конкретний товар (продукцію, роботи, послуги), здійснюється шляхом установлення переліку суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб), які здійснюють діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншу господарську діяльність, у тому числі контроль над іншою юридичною чи фізичною особою, і які пов'язані відносинами, що забезпечують контроль господарської діяльності одного суб'єкта господарювання іншим (іншими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.

Згідно п. 15.4. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р.

Таким чином, Тимчасовою адміністративною колегією АМК України порушено вимоги ст. 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", вимоги Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку та неправильно встановлено склад суб'єктів господарювання - учасників узгоджених дій (та відносини контролю між ними). Оскільки у ролі потенційних учасників антиконкурентних узгоджених дій повинні розглядатися та аналізуватися групи суб'єктів господарювання (тобто група суб'єктів господарювання ВАТ "Концерн Галнафтогаз", група суб'єктів господарювання ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина"). Натомість, як вбачається з оскаржуваного рішення Тимчасовою адміністративною колегією АМК України не було належним чином встановлено суб'єктів господарювання в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Як випливає з п. 8.2. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 з урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України. Тому висновки відповідача не можуть базуватися на його припущеннях чи підозрах.

Нормою ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено вичерпний перелік підстав для скасування (визнання недійсним) рішень Антимонопольного комітету України, а саме: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що Тимчасова адміністративна колегія АМК України недостатньо дослідила та не встановила факт відсутності об'єктивних причин для вчинення позивачем та ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" схожих дій, в результаті яких було встановлено однакові ціни на ринку роздрібної реалізації дизельного палива в межах м. Кіровограда. В результаті цього було неправильно застосовано норми законодавства про захист економічної конкуренції при встановленні таких обставин та не з'ясовано цілу низку витрат, які об'єктивно впливають на розмір роздрібних цін на світлі нафтопродукти, що у відповідності до зазначеної вище норми є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.11.2008 № 16-р/тк у справі №26-02/07-08 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частинах що стосуються позивача, а саме: визнання дій позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб’єктами господарювання схожих дій на товарному ринку роздрібної торгівлі дизельним пальним в межах міста Кіровограда у період червня –липня 2008 року, які призвели до обмеження конкуренції, та накладення на нього штрафу.

3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45) на користь Відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" (79056, м. Львів, вул.. Пластова, 1, код 31729918, рах. 26002001301939 у філії ЗАТ "ОТП Банк" у м. Львів, МФО 385402) –85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –витрат по оплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С. Балац