Постанова № 38020666, 25.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. Справа № 816/26/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2014р. по справі № 816/26/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві

про відшкодування суми витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р. позов УПФ України Київського району в м. Полтаві задоволено.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві на користь УПФ України Київського району в м. Полтаві суму витрат пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 1 076,47 грн. за листопад 2013р.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві (надалі ВВДФСС НВВПЗ в м. Полтаві відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається, на невірне застосування судом першої інстанції ст.ст. 7, 24 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", не врахування відсутності підстав для компенсації пенсії з коштів фонду страхування від нещасних випадків, а також не вірне визначення суми основної пенсії виплаченої ОСОБА_1 в листопаді 2013р., що призвело до невірного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що витрати, відшкодування яких є предметом позову, понесено пенсійним органом у зв'язку із виплатою та доставкою ОСОБА_2, та ОСОБА_1 основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві., громадянам держав учасників СЧНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво у державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача обов'язку здійснити відшкодування витрат пов'язаних з виплатою пенсії, та достовірність заявленої до стягнення суми витрат позивача за листопад 2013 р.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції.

Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).

Статтею 58 Закону №1058 визначено обов'язок Пенсійного фонду призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання.

Відповідно ст. 30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Умови та порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105).

Згідно ст. 21 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.

Відповідно до ста. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Згідно ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований.

Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (далі - Порядок № 5-4/4).

Згідно п. 4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, зокрема, сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальну страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності « від 23.09.1999р. № 1105-XIV (далі Закон № 1105-XIV) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно з законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст..15 Закону № 1105-XIV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання одним із видів соціальних послуг і матеріального забезпечення надається пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

При цьому призначення та виплата пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві , проводиться відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. Відповідно до п. "г" та "д" ст.21 Закону Фонд у разі настання страхового випадку зобов'язаний у встановленому порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду , заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, або в разі його смерті, виплачувати особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Аналогічне правило закріплене ч.2 ст.2 4 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до ст.9 Закону України « Про правонаступництво України» всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. (далі - Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно із статтею 5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Пунктом 1 статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Статтею 7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.

Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.06.2013р.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду України, між тим, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з їх виплатою та доставкою.

Судом першої інстанції вірно встановлено, за листопад 2013 року позивачем понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_2 - 150,00 грн., що підтверджується довідкою УПФУ, актом і таблицею розбіжностей відшкодування ВВДФСС НВВПЗ витрат, пов'язаних з виплатою пенсій за відповідний період, довідки (а.с. 4-7, 10).

Відповідач безпідставно не прийняв вказану суму до відшкодування.

Проте колегія суддів не погоджується з розміром витрат по виплаті пенсії за листопад 2013 р. ОСОБА_1 сумі в 926,47 грн.

Стягуючи суму в розмірі 926,47 грн . з відповідача суд першої інстанції не врахував , що ця сума основної пенсії визначена за період з травня по листопад 2013р., проте як позов заявлено лише за листопад 2013р.

Основний розмір пенсії виплачений ОСОБА_1 за листопад 2013 р. складає 138,08 грн., що підтверджується довідкою УПФ України в м. Полтаві № 183862/007 від 04.12.2013 р. (а.с. 25).

Таким чином, стягненню на користь позивача витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (138,08 грн.) та ОСОБА_2 (150,00 грн.) підлягає 288,08 грн., а не 1076,47 грн., як помилково зазначено судом першої інстанції.

Доводи апелянта щодо відсутності підстав для проведення заліку витрат між позивачем та відповідачем, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності суперечать положенням ч. 16 ст. 34 , п. 5 ст. 24 Закону № 1105, ст. 58, 30 Закону №1058.

Доводи про неврахування судом ст. 7, 24 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є необґрунтованими, оскільки вказані норми не стосуються спору по справі та предмету позовних вимог.

Частиною ч. 1 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р. підлягає скасуванню разом із винесенням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2014р. по справі № 816/26/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві( вул Автобазівська, 2/9 м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 25940885, МФО 831019, р/р 371731656044301 УДК в Полтавській області) на користь управління Пенсійного Фонду України Київського району в м. Полтаві (вул. Червоноармійська, 3 кім. 705, м. Полтава, 36000,ЄДРПОУ 225529729, р/р 25605303299 в філії Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467) суму витрат пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 288,08 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень 08 копійок за листопад 2013р.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В.