Постанова № 38020114, 25.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 р. Справа №805/2947/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:20

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі Заднепровській В.О.,

за участю представника позивача Міщанин А.В.,

представника відповідача Клименко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення податкової заборгованості з екологічного податку та з податку за користування надрами для видобування корисних копалин, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення податкової заборгованості з екологічного податку та з податку за користування надрами для видобування корисних копалин.

В обґрунтування позову посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 1602006,13 грн., з екологічного податку у сумі 1305806,74 грн. Заборгованість виникла згідно самостійно поданих платником податків податкових декларацій та розрахунків. На виконання вимог ПК України, позивачем були винесені перша та друга податкові вимоги. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали. В судовому засіданні представник позивача надала заяву про збільшення позовних вимог.

Просить суд стягнути кошти Державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253, 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості з екологічного податку у сумі 1305806,74 грн., а саме:

- 19010100 - на розрахунковий рахунок №33113362700070 по м.Селидове - 21050,82 грн.;

- 19010200 - на розрахунковий рахунок №33112363700070 по м.Селидове - 66030,55 грн.;

- 19010300 - на розрахунковий рахунок №33111364700070 по м.Селидове - 122,73 грн.;

- 19010101 - на розрахунковий рахунок №33112362700071 по м.Курахівка - 27,20 грн.;

- 19010201 - на розрахунковий рахунок №33110364700071 по м.Курахівка - 76609,25 грн.;

- 19010103 - на розрахунковий рахунок №33110362700073 по м.Гірник - 60923,58 грн.;

- 19010104 - на розрахунковий рахунок №33119362700074 по м.Українську - 101371,76 грн.;

- 19010204 - на розрахунковий рахунок №33118363700074 по м.Українську - 21784,21 грн.;

- 19010304 - на розрахунковий рахунок №33117364700074 по м.Українську - 24708,93 грн.;

- 19010109 - на розрахунковий рахунок №33115362700056 по м.Новогродівка - 794829,84 грн.;

- 19010209 - на розрахунковий рахунок №33114363700056 по м.Новогродівка - 21864,29 грн.;

- 19010309 - на розрахунковий рахунок №33113364700056 по м.Новогродівка - 116483,58 грн., відкриті в УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686427.

та стягнути кошти Державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253, 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості з плати за користування надрами у сумі 1602006,13 грн. на розрахунковий рахунок №33119366700070, відкритий в УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686427.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову не заперечував, надав заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстроване юридичною особою Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06 червня 2005 року, ідентифікаційний код юридичної особи 33426253, номер запису про державну реєстрацію 12761020000000226, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.10), перебуває на обліку у Красноармійській ОДПІ, правонаступником якої є позивач, з 08 червня 2005 року за №56 відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 16 квітня 2010 року №62 (а.с.10).

Відповідачем до податкового органу подані податкові декларації з екологічного податку за 4 квартал 2013 року №9088951735 від 23 січня 2014 року, №9088951523, №9088950956, №9088951303, №9088951131 від 27 січня 2014 року (а.с.23,25,27,29,31) якою нарахував податкове зобов'язання за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у загальному розмірі 1305806,74 грн.

Відповідачем узгоджене податкове зобов'язання з податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах сплачено не було, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 1305806,74грн.

Вказана сума боргу обліковується на зворотному боці облікової картки платника екологічного податку (а.с.66-78,87), а також підтверджується актом звірки заборгованості перед бюджетом станом на 14 березня 2014 року (а.с.42).

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податки та збори, зокрема, екологічний податок.

Згідно п.п.14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Керуючись п.240.1 ст.240 цього кодексу, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Також, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. (п.240.2 ст.240 Податкового кодексу України)

В п.249.1 ст.249 Податкового кодексу України зазначено, що суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу), податковими агентами (які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу). Податкові агенти, які визначені підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, обчислюють суми податку на дату подання митної декларації для митного оформлення.

П.250.1 ст.250 кодексу передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до п.250.2 ст.250 Податкового кодексу, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Крім того, відповідачем до податкового органу подані податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2013 року №9089518580 від 04 лютого 2014, №9090300567, №9090294570, №9090300565 від 10 лютого 2014 року по шахтам «Курахівська», «1/3 «Новогродівська», «Україна», «Росія» відповідно, яким нарахував податкове зобов'язання у загальній сумі 1602006,13грн. (а.с.15-22).

Відповідачем узгоджене податкове зобов'язання сплачено не було, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 1602006,13грн.

Вказана сума боргу обліковується на зворотному боці облікової картки платника податку за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (а.с.79-86), а також підтверджується актом звірки заборгованості перед бюджетом станом на 14 березня 2014 року (а.с.42).

Відповідно до п.п. 263.12.1. п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, з урахуванням фактично сплачених авансових внесків, поданому ними органу державної податкової служби.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по екологічному податку та податку за користування надрами для видобування корисних копалин, що підтверджується зворотними боками облікової карки платника податків (а.с.66-87).

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу.

З метою погашення податкового боргу відповідачу були відправлені податкові вимоги від 01 липня 2005 року №1/92 та від 05 серпня 2005 року №2/103, які одержані відповідачем, про що є відмітки на корінцях податкових вимог (а.с.12,13).

Крім того, позивачем було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 12 вересня 2005 року №19 (а.с.14).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до статті 57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п.95.3 ст.95 КАС України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Тобто стягнення коштів з рахунків банку та стягнення готівкових коштів є альтернативними видами стягнення.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Згідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представником відповідача до суду надана заява про зміну способу та порядку виконання постанови суду (а.с.43), якою просив змінити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом відстрочення податкової заборгованості, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви відповідач посилається, що на даний момент своєчасне виконання постанови суду у повному обсязі ускладнене тяжким фінансово-економічним становищем підприємства, яке в значній мірі залежить від бюджетного фінансування, значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності. Зазначає, що майно підприємства знаходиться у податковій заставі, також накладено арешти на більшу частину грошових коштів заявника, які знаходяться у банківських установах.

Посилання представника заявника на положення ст.263 КАС України, як нормативне обґрунтування наявності підстав для встановлення порядку та способу виконання судового рішення, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Системним аналізом вищевикладеного встановлено, що статтею 263 КАС України обумовлено право особи, яка бере участь у справі звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення тільки за наявності обставин, що ускладнюють виконання такого рішення.

У розумінні положень цієї статті порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Що стосується зміни способу виконання судового рішення, то обставини неможливості виконання у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження» мають бути встановлені при примусовому виконанні рішення.

Відтак, звернення до адміністративного суду за зміною порядку та способу виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення та встановлення обставин, що ускладнюють його виконання, є передчасним.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги заявника задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення податкової заборгованості з екологічного податку та з податку за користування надрами для видобування корисних копалин - задовольнити.

Стягнути кошти Державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253, 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості з екологічного податку у сумі 1305806,74 грн., а саме:

- 21050,82 грн. на розрахунковий рахунок №33113362700070 по м.Селидове, код платежу 19010100;

- 66030,55 грн. на розрахунковий рахунок №33112363700070 по м.Селидове, код платежу 19010200;

- 122,73 грн. на розрахунковий рахунок №33111364700070 по м.Селидове, код платежу 19010300;

- 27,20 грн. на розрахунковий рахунок №33112362700071 по м.Курахівка, код платежу 19010101;

- 76609,25 грн. на розрахунковий рахунок №33110364700071 по м.Курахівка, код платежу 19010201;

- 60923,58 грн. на розрахунковий рахунок №33110362700073 по м.Гірник, код платежу 19010103;

- 101371,76 грн. на розрахунковий рахунок №33119362700074 по м.Українську, код платежу 19010104;

- 21784,21 грн. на розрахунковий рахунок №33118363700074 по м.Українську, код платежу 19010204;

- 24708,93 грн. на розрахунковий рахунок №33117364700074 по м.Українську, код платежу 19010304;

- 794829,84 грн. - на розрахунковий рахунок №33115362700056 по м.Новогродівка, код платежу 19010109;

- 21864,29 грн. на розрахунковий рахунок №33114363700056 по м.Новогродівка, код платежу 19010209;

- 116483,58 грн. на розрахунковий рахунок №33113364700056 по м.Новогродівка, код платежу 19010309, відкриті в УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686427.

Стягнути кошти Державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253, 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості з плати за користування надрами у сумі 1602006,13 грн. на розрахунковий рахунок №33119366700070, відкритий в УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686427.

Вступну та резолютивну частину постанови ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено 25 березня 2014 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 31 березня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.