Постанова № 38019851, 13.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2013 рокусправа № 804/3718/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА Індастріал»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2013р. у справі №804/3718/13-аза позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА Індастріал»до: про:Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

14.03.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА Індастріал» (далі ТОВ «ВЕСТА Індастріал») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська) про скасування податкових повідомлень-рішень /а.с. 3-5/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №804/3718/13-а та справу було призначено до судового розгляду / а.с. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивача, за результатами якої було складено акт від 08.10.2012р., і у акті перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем п. 138.2, пп. 138.5.2 п. 138.5, пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від?ємного значення об'єкта оподаткування за перевіряємий період у 1 кварталі 2012р. у сумі 93 861 365,00 грн., та про порушення пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, ст. 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 182 258,00 грн. та завищено рядок 24 «залишок від?ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту» за перевіряємий період у сумі 192 909,00 грн., за результатами перевірки та на підставі акту перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення №0000282305, №0000262305, №0000272305 від 23.11.2012р., позивач вважає висновки за результатами перевірки та прийняті відповідачем за результатами перевірки податкові-повідомлення рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що в акті перевірки податковим органом не наведено встановлених законодавством підстав для визначення фінансових витрат, що включаються до вартості кваліфікаційного активу, тому відсутня необхідність капіталізації відсотків, сплачених підприємством за кредитними договорами та виключення цих фінансових витрат зі складу витрат відповідних періодів, висновок про завищення від?ємного значення

об'єкта оподаткування податком на прибуток не підтверджується будь-якими доказами, а можливість коригування податкового зобов'язання у випадках, передбачених ст. 192 Податкового кодексу України, не обумовлена будь-яким строком, тому позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000282305, №0000262305, №0000272305 від 23.11.2012р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2013р. у справі №804/3718/13-а в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ВЕСТА Індастріал» до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено (суддя Рябчук О.С.) /а.с. 109-111/.

ТОВ «ВЕСТА Індастріал», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу /а.с. 115-120/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції не було з'ясовано усі фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, та не було надано оцінку усім письмовим доказам, які були надані суду під час розгляду справи, що призвело до постановлення судом рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просило суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 19.04.2013р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 19.04.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи апеляційним судом повідомлявся /а.с. 125/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали даної адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що в період з 09.07.2012р. по 01.10.2012р. посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВЕСТА Індастріал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р., про що було складено акт №1408/22-109/32702174 від 08.10.2012р. /а.с. 9-46/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем, зокрема, п. 138.2, пп. 138.5.2 п. 138.5, пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від?ємного значення об'єкта оподаткування за перевіряємий період у 1 кварталі 2012р. у сумі 93 861 365,00 грн., та про порушення пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, ст. 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 182 258,00 грн. та завищено рядок 24 «залишок від?ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту» за перевіряємий період у сумі 192 909,00 грн.

У подальшому за результатами проведеної перевірки на підставі акту перевірки №1408/22-109/32702174 від 08.10.2012р. відповідачем у справі 23.11.2012р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:

· №0000282305, яким зменшено суму від?ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 93861365,00 грн. /а.с. 6/;

· №0000262305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 228332,50 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 182258,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 46074,50 грн. /а.с. 7/;

· №0000272305, яким зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 192909,00 грн. /а.с. 8/.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем висновок про завищення суми від?ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за перевіряємий період у 1 кварталі 2012р. в розмірі 93861365,00 грн., зроблено на підставі того, що позивачем включено до складу валових витрат відсотки за користування кредитними коштами відповідно до укладених договорів, хоча, на думку податкового органу, зазначені фінансові активи повинні включатись до собівартості відповідного кваліфікаційного активу в бухгалтерському та податковому обліку, наслідком чого стало завищення задекларованих підприємством показників всього у сумі 42880689,00грн., та, крім того, позивачем не підтверджено первинними документами витрати в розмірі 50980676,00 грн., що призвело до завищення задекларованих підприємством показників за 1 квартал 2012р. (наростаючим підсумком) на вказану суму.

Суд першої інстанції, приймаючи 19.04.2013р. постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині, зробив висновок про те, що податковим обґрунтовано визнано неправомірність віднесення ТОВ «ВЕСТА Індастріал» до складу фінансових витрат сум сплачених відсотків за кредитними угодами у 4 кварталі 2011р. в розмірі 21143875,00 грн. та у 1 кварталі 2012р. в розмірі 21736814,00 грн., у загальному розмірі 42880689,00 грн., які мали бути включені до собівартості кваліфікаційного активу, мотивуючи це тим, що на створення кваліфікаційного активу позивачем отримані кошти за кредитними угодами, при цьому основні фонди підприємства введені в експлуатацію в 2010р., а відсотки за кредитними угодами підприємство сплачує по теперішній час, а оскільки кошти за кредитними угодами отримані підприємством безпосередньо для створення кваліфікаційного активу, то капіталізації підлягає вся сума фінансових витрат, пов'язаних із цими кредитами, в тому числі і відсотки, що сплачуються відповідно до укладених угод.

Однак колегія суддів вважає, що такі висновки не ґрунтуються на вимогах діючого податкового законодавства з огляду на таке.

Згідно з пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України фінансові витрати, які мають включатись до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, виключаються зі складу витрат.

Відповідно до п. 3, 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №415 від 28.04.2006р., капіталізація фінансових витрат - включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу, а якщо створення кваліфікаційного активу завершено, то капіталізація фінансових витрат припиняється.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлено, та не заперечується відповідачем, що кваліфікаційним активом, до собівартості якого мали включатися фінансові витрати підприємства у періоді, який перевірявся, є основні фонди підприємства, введені в експлуатацію в 2010р., а з урахуванням вищевикладених норм права, колегія суддів вважає, що позивачем законно та обґрунтовано відсотки за кредитними угодами сплачено та віднесено до складу фінансових витрат у 4 кварталі 2011р. та у 1 кварталі 2012р.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновок суду першої інстанції щодо отримання позивачем коштів за кредитними угодами безпосередньо для створення кваліфікаційних активів є безпідставним, оскільки у самому акті перевірки, який був підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зазначається про те, у 2008-2009рр. укладені позивачем кредитні угоди мають різні цілі кредитування.

Щодо висновку суду першої інстанції про обгрунтованість висновку податкового органу стосовно не підтвердження первинними документами задекларованих ТОВ «ВЕСТА Індастріал» витрат в розмірі 50980676,00 грн., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки у відповідь на запит податкового органу щодо надання пояснень та належним чином завірених копій первинних документів на підтвердження зазначеної в рядку 06.5 декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011р. суми 185338778,00 грн. позивачем були надані письмові пояснення та копії витребуваних первинних документів, крім того, витрати підприємства за попередні періоди, які є складовими витрат періоду, що перевірявся, дослідженні в актах перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №315/231/32702174 від 09.02.2012р., №370/231/32702174 від 15.02.2011р. та на які посилається і сам відповідач, а додатки до акту перевірки №370/231/32702174 від 15.02.2011р. щодо валових доходів і витрат за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. повторно надавались до заперечень до акта №1408/22-109/32702174 від 08.10.2012р.

З урахуванням зазначеного, а також того, що акт перевірки, в порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р., не містить чіткого переліку первинних документів, відсутність би яких дала підстави вважати, що позивачем не підтверджено частину задекларованих витрат у розмірі 50980676,00 грн., колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції необґрунтовано зроблено висновок щодо непідтвердження задекларованих позивачем витрат.

З матеріалів акту перевірки вбачається, що відповідач робить висновок про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 375167,00 грн. внаслідок здійснення коригування податкових зобов'язань в зв'язку з поверненням коштів, отриманих на підставі податкових накладних, по яким сплив трирічний строк з моменту виписки, у зв'язку з чим податковий орган вважає, що підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 182258,00 грн. та завищено рядок 24 «залишок від?ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за перевіряємий період на суму 192909,00 грн.

У акті перевірки зазначається, що ТОВ «ВЕСТА Індастріал» здійснило коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі ст. 192 Податкового кодексу України в податкових періодах, в яких повернуто передоплату за товар в листопаді 2011р. у сумі 130850,00 грн. та у грудні 2011р. у сумі 244317,00 грн., однак, на думку податкового органу, право підприємства на коригування податкових зобов'язань, передбачене ст. 192 Податкового кодексу України, відсутнє, оскільки сплив трирічний строк (строк позовної давності) з моменту видачі податкових накладних, заборгованість по яким є безнадійною та підлягає списанню.

Суд першої інстанції зробив висновок щодо обґрунтованості вищевказаних висновків відповідача, зазначивши у оскаржуваній постанові про те, що позивачем не дотримані вимоги Податкового кодексу України стосовно обов'язкового коригування сум податкових зобов'язань при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг).

Аналіз ст. 192 Податкового кодексу дозволяє зробити висновок про те, що можливість коригування податкового зобов'язання у випадках, передбачених цією статтею, не ставиться у залежність від тривалісті строку між виникненням податкового зобов'язання та моментом виникнення обставини, яка є підставою для відповідного коригування, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що підприємством не допущено порушень норм Податкового кодексу України при коригуванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі повернення суми попередньої оплати товарів (послуг) покупцю, а тому висновок податкового органу про неможливість коригування податкових зобов'язань на підставі ст. 192 Податкового кодексу України є безпідставним, відповідно є необґрунтованим і рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому необхідно апеляційну скаргу позивача задовольнити, постанову суду першої інстанції від 19.04.2013р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені під час розгляду даної адміністративної справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги підлягають задоволенню і податкові повідомлення-рішення №0000282305, №0000262305, №0000272305 від 23.11.2012р. підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА Індастріал»- задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2013р. у справі №804/3718/13-а - скасувати.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000282305, №0000262305, №0000272305 від 23.11.2012р.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 28.03.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: Н.І. Малиш