Рішення № 3801891, 25.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" травня 2009 р. Справа № 19/481-08

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Батир», м. Бориспіль

до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль

про визнання договору оренди продовженим

та за зустрічним позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Батир», м. Бориспіль

про звільнення приміщення

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) –Тиран О.В. (дов. б/н від 24.12.2008 р.);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) – Шабаліна О.О. (дов. б/н від 06.10.2008 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Батир»(надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(надалі –відповідач) про визнання договору оренди нерухомого майна № 02-24-3-385 від 14.10.2003 р. продовженим.

Позовні вимоги за первісним позовом мотивовані тим, що ТОВ «Батир»продовжує користуватись орендованим приміщенням на підставі договору оренди нерухомого майна № 02-24-3-385 від 14.10.2003 р., оскільки у встановлений договором строк (до 14.11.2008р.) не надходило заяв щодо припинення дії договору оренди, а отже, договір оренди, відповідно до п.11.1 договору оренди, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, вважається продовженим на 1 рік (до 14.10.2009 р.).

На підставі ст. 22 ГПК України, позивач подав уточнення до позовної заяви, в якому просить визнати договір оренди нерухомого майна № 02-24-3-385 від 14.10.2003 р. продовженим та зобов’язати орендодавця відновити постачання електроенергії до приміщення орендаря, що знаходиться на 1-му поверсі терміналу «Б»ДП «МА «Бориспіль».

Відповідач, на підставі ст. 60 ГПК України, подав зустрічний позов про звільнення приміщення, який ухвалою від 10.03.2009 р. суд прийняв для спільного розгляду з первісним позовом, оскільки зустрічний позов взаємно пов'язаним з первісним.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ґрунтуються на тому, що у встановлений законом строк та належним чином Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»повідомило ТОВ «Батир»про припинення дії договору оренди нерухомого майна № 02-24-3-385 від 14.10.2003 р., а тому на даний час відповідач безпідставно займає приміщення площею 2,5 кв. м, розташоване на 1-му поверсі терміналу «Б»міжнародного аеропорту «Бориспіль», чим порушує ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 785 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи відповідач проти задоволення первісного позову заперечував, посилаючись на те, що не мав наміру продовжувати дію договору оренди, тому, відповідно до вимог п.11.1 договору, було складено заяву від 14.11.2008 р. № 01-22-3147 про припинення договору. Вказану заяву було доставлено позивачу 14.11.2008 р. для особистого вручення, але працівники позивача відмовились її приймати, що було зафіксовано в акті від 14.11.2008 р. Пізніше, відповідач надіслав позивачу заяву від 14.11.2008 р. № 01-22-3147 поштою, про що свідчить реєстр на відправку пошти від 18.11.2008 р., яка повернулась відповідачу, у зв’язку із закінченням терміну зберігання. Лише 12.12.2008 р. вказану заяву вдалося вручити особисто керівнику позивача. Згідно п.11.1 договору, у випадку заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору, договір вважається припиненим з дати зазначеної у заяві й не вимагає фактичного отримання такої заяви орендарем. Таким чином, відповідач вважає, що належним чином виклав своє волевиявлення не продовжувати дію договору, а отже договір є припиненим.

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність та наполягаючи, на тому що у встановленому законом порядку про припинення дії договору оренди нерухомого майна № 02-24-3-385 від 14.10.2003 р. повідомлений не був. Крім того, до теперішнього часу орендар продовжує користуватись приміщенням на умовах передбачених спірним договором і продовжує безперервно сплачувати виставлені орендодавцем рахунки за комунальні послуги та орендну плату за користування майном.

Відповідно до ч. 3 ст.77 ГПК України, у судовому засіданні 18 травня 2009 року була оголошена перерва на 25 травня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(надалі –орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Батир»(надалі - орендар) було укладено договір № 02-24-3-385 оренди нерухомого майна від 14.10.2003 р. (надалі –договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення, площею 2,5 кв. м., на 1-му поверсі терміналу «Б»Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»згідно зі Схемою, яка є невід’ємною частиною цього договору, розташоване за адресою: 08300, м. Бориспіль-7, аеропорт.

Згідно з умовами договору, приміщення надається орендарю для розміщення пункту обміну валюти.

У відповідності з п.11.1 договору, договір оренди укладено строком на один рік з дати підписання його сторонами. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим кожний наступний рік. У випадку заяви однієї з сторін про припинення дії цього договору, договір вважається припиненим з дня наступного за тим, коли друга сторона отримала таку заяву, або з дати зазначеної в заяві.

Частина друга статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та стаття 284 Господарського кодексу України передбачають, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У зв’язку з цим відповідач направив позивачу лист від 14.11.2008 р. за № 01-22-3147 щодо припинення дії договору, яким повідомив останнього про свій намір не продовжувати дію договору оренди № 2.6.13-279 від 14.10.2003 р. між ДП МА «Бориспіль»та ТОВ «Батир»та просив звільнити орендоване приміщення. Вказаний лист, за ствердженням відповідача, намагались вручити 14.11.2008р. працівникам ТОВ «Батир», а коли вони відмовились, що зафіксовано в акті від 14.11.2008 р., лист було надіслано рекомендованою поштою 18.11.2008 р. і це підтверджується реєстром на відправку рекомендованої пошти, наданим відповідачем та залученим до матеріалів справи.

Однак, вказаний лист позивачу вручений не був, а сам лист було повернуто ДП МА «Бориспіль»у зв’язку із закінченням терміну зберігання. Пізніше лист від 14.11.2008 р. за № 01-22-3147 щодо припинення дії договору оренди було вручено 12.12.2008 р. під розписку особисто генеральному директору ТОВ «Батир».

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючі в сукупності всі зібрані по справі докази, судом не приймається як доказ акт від 14.11.2008р., складений невідомими особами без підтвердження їх посадового становища та повноважень, та на підставі якого ґрунтуються доводи відповідача щодо своєчасного направлення позивачу листа від 14.11.2008 р. за № 01-22-3147 про припинення дії договору.

Таким чином, доказом, що підтверджує направлення листа позивачу від 14.11.2008 р. за № 01-22-3147 щодо припинення дії договору, є реєстр на відправку рекомендованої пошти від 18.11.2008 р.

За таких обставин, відповідач не дотримався строків, передбачених ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 284 Господарського кодексу України, оскільки строк дії договору закінчився 14.10.2008 р. і тому заява про припинення дії договору мала бути надіслана не пізніше 14.11.2008 р.

Крім того, судом враховується той факт, що лист від 14.11.2008 р. за № 01-22-3147 має посилання на інший договір оренди № 2.6.13-279, тоді як між ДП МА «Бориспіль»та ТОВ «Батир»укладено договір № 02-24-3-385.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

На день розгляду справи позивач продовжує користуватись приміщенням на умовах передбачених договором № 02-24-3-385 оренди нерухомого майна від 14.10.2003 р. і продовжує безперервно сплачувати виставлені орендодавцем рахунки за комунальні послуги та орендну плату за користування майном, що підтверджується наданими рахунками-фактури і прибутковими касовими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Зважаючи на вище викладені обставини, позовні вимоги за первісним позовом в частині визнання договору № 02-24-3-385 оренди нерухомого майна від 14.10.2003 р. продовженим обґрунтовані, доведені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов’язання орендодавця відновити постачання електроенергії до приміщення орендаря, що знаходиться на 1-му поверсі терміналу «Б»ДП «МА «Бориспіль»задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами. Лише акт про припинення постачання електроенергії від 15.12.2008 р., складений в односторонньому порядку без участі представників відповідача за первісним позовом, не може бути сприйнятий судом як належний доказ порушення прав позивача.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про звільнення приміщення, судом визнаються безпідставними та необґрунтованими, виходячи з доводів викладених вище та з урахуванням того, що договір № 02-24-3-385 оренди нерухомого майна від 14.10.2003 р. на даний час є чинним, а тому відповідач на законних підставах займає приміщення площею 2,5 кв. м, розташоване на 1-му поверсі терміналу «Б» міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Судові витрати, відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Визнати договір № 02-24-3-385 оренди нерухомого майна від 14.10.2003р., укладений між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Батир», продовженим.

3. Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, код 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Батир»(08300, Київська область, м. Бориспіль, пров. Ленінградський, 8, кв.9, код 32240729) державне мито у сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя