Постанова № 38015700, 13.02.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13 лютого 2014 року Справа № 814/334/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Устинова І.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман", доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000131501 від 20.01.2014 року, В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Лиман" (далі - позивач, ПАТ "СЗ "Лиман") звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0000131501 від 20.01.2014 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки актів перевірки, на підставі яких прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення, не відповідають нормам діючого законодавства, є непідтвердженими, а податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що рішення прийняте правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства. В зв'язку з цим відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

На підставі направлення № 304 від 18.12.2013 року та наказу №621 від 18.12.2013 р. у період з 18.12.2013 р. по 24.12.2013 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством «Суднобудівний завод «Лиман» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2013 року, результатами якої є акт перевірки № 1601/14-04-15-01-19/01373890 від 30.12.13 р. (а. с. 11-26).

В акті перевірки зазначено про порушення наступних норм чинного законодавства:

- п. 200.1, п.200.4, п. 200.6 абз „а" ст. 200 Податкового Кодексу України - ПАТ «СЗ «Лиман» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року на 9341 грн.;

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000131501 від 20.01.2014 року, згідно якого контролюючим органом зменшено суму бюджетного відшкодування у жовтні 2013 року на 9341 грн.

Підставою для зазначених висновків контролюючого органу є наступне.

Згідно з висновками акту перевіркою не встановлено порушень при відображені позивачем у декларації за жовтень 2013 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 65115 гривень та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 62609 грн.

В порушення п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6 , абз. «а» , п. 200.14 ст. 200 ПК України, ПАТ «СЗ «Лиман» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року на 9341 грн.

Відповідно до вимог п.200.1 ст. 200 ПК України "Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодування визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду".

Відповідно до вимог п.200.4 ст. 200 ПК України "Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного: відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду".

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд зазначає, що актом перевірки №1601/14-04-15-01-19/01373890 від 30.12.2013 року не встановлено порушень в частині правомірності формування податкового кредиту по податкових накладних, які виписані на передплату - у день списання коштів з банківського рахунка платника податку оплату товарів/послуг.

Однак, виходячи зі змісту зазначених норм ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги постачальникам.

Для визначення права підприємства на відшкодування податку на додану вартість по проведеним господарським операціям з постачальниками необхідно встановити наявність трьох обов'язкових підстав у їх сукупності:

- здійснення операції з придбання товарів (п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України;

- наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України);

- фактична оплата сум податку отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України (п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200 - 200 ПК України).

Тобто, суми податку можуть бути задекларовані до відшкодування у разі оплати та отримання товарів/ послуг у попередніх та звітному податкових періодах.

Таким чином, Податковий кодекс встановлює певні критерії, за наявністю яких платник податку має право відшкодувати податок на додану вартість: зокрема (що стосується ситуації, що розглядається у акті перевірки), це - фактична сплата суми податку отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України; наявність належним чином оформленої податкової накладної.

Коли йдеться про частину залишку від'ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, відповідач зменшив її за жовтень 2013 року на 9341 грн.

У п. 6 акту зазначено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ складає 55003 грн. (Додаток 1 до акту).

Акт перевірки, всупереч вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, не містить чіткого викладення змісту порушення податкового законодавства, не зазначені у акті перевірки і докази, що підтверджують наявність факту порушення, зокрема, конкретні первинні документи, точні назви та ідентифікаційні номери контрагентів ПАТ «Суднобудівний завод «Лиман», конкретні суми податку за конкретними податковими накладними, які начебто не сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Тож сума начебто не сплачених ПАТ «Суднобудівний завод «Лиман» як отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, ніяким чином не обґрунтована у акті перевірки.

Крім того, у акті перевірки робиться просто арифметичний розрахунок різниці між даними платника податку та даними перевірки (з урахуванням даних попередніх звітних періодів), при тому, що у додатку № 1 до акту перевірки, де зроблено намагання звірити наявність фактичної оплати постачальникам у попередніх звітних періодах, фактична оплата за жовтень 2013 року склала 62609,35 грн., а сума ПДВ, врахована при розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, склала всього 55003,35 за жовтень 2013 року, при цьому, яким чином вона визначена та за якими критеріями (зважаючи на наявну повну оплату), залишається незрозумілим.

Крім того, для висновків про наявність за актом поточної перевірки за жовтень 2013 року контролюючим органом враховано не первинні документи платника, а висновки попередньої перевірки за червень, липень 2013 року, результати якої оформлені актом перевірки від 18.09.13 р. № 776/14-04-15-01-19/01373890, на підставі якого 27.09.13 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006751501, № 0006741501 та які є скасованими судом.

Таким чином, в межах даної перевірки висновки відповідача ґрунтуються не на первинних документах та вимогах чинного податкового законодавства, а на висновках іншої перевірки, протиправність результатів якої встановлено у судовому порядку.

Тим не менше, як випливає зі змісту акту перевірки контролюючий орган в межах даної перевірки враховує при розрахунку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за попередні звітні періоди саме суми, визначені попередніми перевірками, незважаючи на їх неузгодженість до цього часу та визнання протиправності методики розрахунку зазначених сум контролюючого органу судом.

Крім того, з матеріалів справи суд вбачає, що на думку контролюючого органу причиною розбіжностей між даними позивача та ДПІ у Заводському районі є те, що відповідачем враховувались не суми податку, сплачені у ціні придбання товарів/послуг, а до розрахунку включались виключно суми, які не тільки сплачені, а за якими товар/послуга вже фактично отримані у звітному періоді.

Хоча згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На думку позивача "отримувачем" може бути лише підприємство яке не тільки сплатило кошти за товари або послуги, але і фактично їх повністю отримало на час звернення за відшкодуванням.

Така позиція відповідача є хибною, оскілки зазначені норми ПК України не вимагають обов'язково повного отримання товарів та послуг. Тобто "отримувачем" в даному випадку буде підприємство яке сплатило кошти за товари або послуги які будуть ним отримані, або вже отримані повністю, або частково.

Законодавством передбачена така можливість виходячи із того, що договірними зобов'язаннями можливо постачання товарів та послуг частинами. Відтак право на відшкодування виникає у "отримувача" у разі сплати ним за послуги або товари та частковому їх отриманні.

Представник відповідача не заперечував проти того, що позивач повністю розрахувався за товари які частково вже отримав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи правомірність винесених податкових повідомлень-рішень не доведено.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0000131501 від 10.01.2014 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман" (код ЄДРПОУ 01373890) сплачений згідно платіжного доручення №1033 від 03.02.2014 року в сумі 182 гривень 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов