Рішення № 3801554, 02.06.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2009 р. Справа № 47/366-08

вх. № 7752/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Солонухи К.А. - довіреність № 3415 від 26.12.2008 року відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Оболонь", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ плюс", м.Харків

про стягнення 663288,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Оболонь" звернулось до господарського суду з позовом щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ плюс" заборгованості в розмірі вартості неповерненої тари (кегів) в сумі 663288,00 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі - продажу продукції № 66/40 від 27.02.2007 року відповідачу була продана та відвантажена пивобезалкогольна продукція та тара. Позивач вказує, що відповідно умов договору відповідач зобов'язався повертати 100 % тари (кегів), а у разі неповернення сплачувати їх вартість, проте відповідач не повернув 676 шт. кег (50 л) та 277 шт. кег (30 л.), внаслідок чого у відповідача виникло зобов'язання щодо сплати їх вартості в сумі 663288,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2008 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 05 листопада 2008 року о 15:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 листопада 2008 року було повернуто зустрічну позовну заяву та додані до неї документи без розгляду та розгляд справи було відкладено на 19 листопада 2008 року о 12:00 годині.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 18 листопада 2008 року, у зв'язку з закінченням повноважень судді Светлічного Ю.В. справу № 47/366-08 передано для подальшого розгляду судді господарського суду Харківської області Чистяковій І.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 листопада 2008 року розгляд справи було відкладено на 08 грудня 2008 року о 10:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 грудня 2008 року провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 05 листопада 2008 року по справі № 47/366-08.

19 січня 2009 року постановою Харківського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Харківської області від 05.11.2008 року по справі № 47/366-08 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 лютого 2009 року було поновлено провадження у справі № 47/366-08 та розгляд справи призначено на 18 лютого 2009 р. о 10:30 годині.

10 лютого 2009 року відповідач через канцелярію господарського суду Харківської області подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2009 року по справі № 47/366-08.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 лютого 2009 року провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2009 року по справі № 47/366-08.

13 квітня 2009 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2009 року по справі № 47/366-08 залишено без задоволення.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 13 травня 209 року був продовжений строк вирішення спору по справі № 47/366-08 на один місяць до 18 червня 2009 року, у зв'язку з необхідністю поновлення провадження у справі, призначення її до розгляду, завчасного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та надання сторонам можливості подати додаткові докази, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об’єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 травня 2009 року було поновлено провадження по справі № 47/366-08, розгляд справи призначений на 02 червня 2009 року на 09:30 годину.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити, 02.06.2009 року надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 5715) документи, на виконання ухвал господарського суду Харківської області, які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5367828 про вручення ухвали господарського суду Харківської області від 13 травня 2009 року. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу продукції № 66/40 від 27.02.2007 року.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 розділу І Договору ЗАТ "Оболонь" (продавець) зобов'язаний виготовляти і продавати продукцію, а ТОВ "ТАНДЕМ плюс" (покупець) зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах Договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 8 розділу II Договору покупець зобов'язаний повертати продавцю пляшку (якщо пляшка зворотна) - 95 % від поставленої кількості; кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони -100%. Вся зворотна тара повинна бути повернута покупцем продавцю в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, кеги в термін не більше: 18 діб - для літніх місяців (червень - серпень); 21 добу - для весняних та осінніх місяців (березень-травень та вересень-листопад відповідно); 23 доби - для зимових місяців (грудень-лютий), вуглекислотні балони в термін не більше 30 діб.

Відповідно до п. 12 розділу III Договору в разі втрати, пошкодження або неповернення кегів та вуглекислотних балонів в строк, покупець зобов'язаний відшкодувати їх вартість разом з ПДВ, виходячи з того, що: вартість одного кега (50 літрів, 30 літрів) складає 88 Євро без ПДВ або (на розсуд продавця) - 580 гривень без ПДВ; вартість одного вуглекислотного балона (6,7 л сірий, 10 л чорний, 20 л) складає 250 гривень без ПДВ. Покупцю необхідно провести перерахунок вартості кегів в українську гривню згідно курсу гривні до Євро (визначеному Національним банком України в день проведення платежу), та самостійно провести відшкодування на протязі трьох діб з моменту, коли покупець зобов'язаний був повернути тару або з моменту вимоги продавця.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору згідно товарно - транспортних накладних за №№ 982080, 983004, 984093, 985267, 986815, 987326, 988620, 989241, 990280, 990279, 993452, 995250, 995963, 996565, 995252, 1000286, 1001155, 1001721, 1001024, 1003407, 1005153, 1006640, 1007376 за період з грудня 2007 року по лютий 2008 року позивачем було поставлено відповідачу пивобезалкогольну продукцію разом зі зворотною тарою в кегах 50 л. - 4546 шт., в кегах 30 л. 3796 шт. Всього за вказаний зимовий період позивач поставив відповідачеві продукцію в 8342 кегах, що підтверджується зазначеними товарно - транспортними накладними за період з 04.12.2007 року по 21.02.2008 року. Відповідач отримав зазначений товар у визначеній тарі.

Відповідно товарно-транспортних накладних про повернення тари № ТП-0000002 від 10.01.2008 року, № ТП-0000003 від 15.01.2008 року, № ТП-0000005 від 21.01.2008 року, № ТП-0000006 від 26.01.2008 року, № ТП-0000008 від 31.01.2008 року, № ТП-0000007 від 30.01.2008 року, № ТП-0000013 від 08.02.2008 року, № ТП-0000017 від 15.01.2008 року, № ТП-0000021 від 20.02.2008 року № ТП-0000023 від 22.02.2008 року, № ТП-0000027 від 12.03.2008 року, № ТП-0000028 від 20.03.2008 року, № ТП-0000029 від 28.03.2008 року, № ТП-0000031 від 08.04.2008 року, № ТП-0000042 від 21.05.2008 року, № ТП-0000050 від 23.06.2008 року, № ТП-0000053 від 09.07.2008 року, № ТП-0000058 від 17.07.2008 року, відповідач повернув зворотню тару у кількості 3865 шт. кег (50л) та 3519 шт. кег (30 л.). Всього 7384 кег.

До матеріалів справи позивач додав бухгалтерську довідку - розрахунок за кеги за період з 04.12.2007 року по 29.07.2008 року, відповідно якого зазначено, що з урахуванням кегів, які знаходились на зберіганні - 5 шт. по 50 л., відповідач не повернув зворотню тару у кількості 676 шт. кегів - 50л та 277 шт. кегів - 30 л.

Отже, всього станом на час звернення позивача з позовом до суду (згідно поштової квитанції та штампу на коверті про відправку - 10.10.2008 року), відповідач повернув позивачеві зворотню тару у кількості 7389 кег. Таким чином, відповідач взяті на себе згідно Договору зобов'язання щодо повернення зворотної тари у встановлені строки належним чином не виконав не повернув 953 шт. кегів загальною вартістю 663288,00 грн. з урахуванням 20% ПДВ, з яких 676 шт. кег (50л) та 277 шт. кег (30 л.).

Вартість неповернутої тари з урахуванням п. 12 договору становить 663288,00 грн. (552740,00 грн. - вартість тари + 110548,00 грн. ПДВ).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач в судовому засіданні зазначив, що відповідач після звернення з позовом до суду частково повернув спірну тару. До матеріалів справи додана видаткова накладна (повернення) № ТП-0000081 від 22.10.2008 року, відповідно якої відповідач повернув позивачеві 69 шт. кегів по 50 л. та 49 шт. кегів по 30 л.

У зв’язку з тим, що відповідач виконав свої зобов'язання за договором щодо повернення зворотної тари у кількості 118 шт. кегів на загальну суму 82128,00 грн., позивач прийняв спірну тару та в судовому засіданні підтвердив виконання відповідачем своїх зобов'язаня в цій частині, провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 82128,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Отже, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 581160,00 грн.

Судом встановлені обставини належного виконання позивачем зобов’язань за Договором, натомість відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за Договором по поверненню тари або сплаті вартості неповернутої тари, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 581160,00 грн.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена, відповідач не надав докази виконання своїх зобов'язань. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 581160,00 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 6632,88 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 3 ст. 509, 525, 526, ч. ст. 530, 599, 610, ч. 1 ст. 626, 655 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, ст.173, 174, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 5, 6, 12, 33, 38, 43, 44, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 581160,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ плюс" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, юридична адреса: 62460, Харківська область, Харківський район, с.Високий, Автотурбаза ”Кемпінг”, р/р 260013001974 в АКБ "Меркурій" у м. Харкові, МФО 351663, ідентифікаційний код 30690309) на користь Закритого акціонерного товариства "Оболонь" (04212, м.Київ, вул. Богатирська, 3, р/р 26001000050001 в Оболонській філії АТ "Укрінбанку" м. Києва, МФО 322993, ідентифікаційний код 05391057) - 581160,00 грн. заборгованості з вартості неповерненої тари, 6632,88 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частині позовних вимог щодо стягнення 82128,00 грн. провадження у справі припинити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 09 червня 2009 року.