Ухвала суду № 38012054, 01.04.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1897/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/1012/14

Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В.

Доповідач Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Бондаревської С.М., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

третьої особи Кузьменко С.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16 січня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавська рота ДПС УДАІ ГУМВС України, Маркелов Юрій Олексійович - інспектор Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України, Кузьменко Софія Григорівна, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), про стягнення матеріальної шкоди, що заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА, Полтавська рота ДПС УДАІ ГУМВС України, Маркелов Юрій Олексійович - інспектор Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України, Кузьменко Софія Григорівна, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вказав, що 04.12.2010 року на 174 км автошляху Полтава-Суми в с. Побиванка Полтавського району сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої був він, як водій автомобіля «Toyota-Corolla», номерний знак НОМЕР_1, та ОСОБА_4, який керував автомобілем Форд Сієра, номерний знак НОМЕР_2. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль «Toyota-Corolla», 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 був пошкоджений. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який керував автомобілем Форд Сієра, номерний знак НОМЕР_2. До того ж автомобіль, яким керував відповідач, не був застрахований обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Фактична сума ремонту його автомобіля склала 36 281 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження склали 600 грн. Просив стягнути з відповідача на свою користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 36 881 грн., судовий збір в сумі 368,81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2013 р., рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03.10.2012 р., яким позов ОСОБА_1 задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 36 281 грн. - матерільної шкоди, 2 819,80 грн. - витрати за проведення судової експертизи, 368,81 грн. - судового збору, 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 40 189,61 грн., та ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 21.01.2013 р., якою рішення місцевого суду залишене без змін, скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.65-66, т.1 а.с.199-203, т.1 а.с.275-278).

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 18.09.2013 р. залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору правонаступника Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА - Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» ( т.2 а.с.112-113).

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.11.2013 р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) ( т.2 а.с.153).

У судовому засіданні 21.11.2013 р. позивач подав письмове клопотання, просив крім заявлених у позові вимог про стягнення матеріальної шкоди - 36 881,00 грн, судового збору - 368,81 грн., витрат на ІТЗ розгляду справи - 120 грн., також стягнути з відповідача на свою користь витрати в сумі 2 819,80 грн. за проведення автотехнічної та автотранспортно-трасологічної експертизи, всього стягнути- 40 189,61 грн.( т.2 а.с.151).

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 16 січня 2014 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавська рота ДПС УДАІ ГУМВС України, Маркелов Юрій Олексійович - інспектор Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України, Кузьменко Софія Григорівна, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), про стягнення матеріальної шкоди, що заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволена.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальна шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 36 281 грн., судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в сумі 3 419,80 грн., із сплати судового збору в сумі 386, 81 грн., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 40189,61 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішеня є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому рогляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 04.12. 2010 р. близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Ford-Sierra», номерний знак НОМЕР_2, на автошляху Полтава-Суми в с. Побиванка Полтавського району Полтавської області допустив зіткнення з автомобілем «Toyota-Corolla», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, в результаті чого автомобілю останнього були завдані пошкодження.

Власником автомобіля «Toyota-Corolla», номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 19 жовтня 2010 року ( т.1 а.с. 69).

Власником автомобіля «Ford-Sierra», номерний знак НОМЕР_2 є Кузьменко С.Г. Вказаним автомобілем ОСОБА_4 керував за дорученням ( т.1 а.с.22).

Згідно звіту про оцінку № 12/11 від 17.12.2010 р. транспортного засобу «Toyota-Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 розмір матеріальної шкоди, яка заподіяна позивачу, складає 35 240,96 грн. ( т.1 а.с.5-8).

Відповідно до акту виконаних робіт по ремонту автомобіля «Toyota-Corolla», виготовленого приватним підприємцем ОСОБА_6, фактична сума ремонту автомобіля склала 36 281 грн., що підтверджується платіжними документами № 20/12-1 від 20.12.2010 р., № 30/12-1 від 30.12.2010 р. (т.1 а.с.9-11).

Відносно водія ОСОБА_4 працівником ДАІ Гончаренко О.В. було складено адміністративний протокол про порушення вимог п.12.3. Правил дорожнього руху України за ст.124 КпАП України. Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.05.2011 р. провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення ( т.1 а.с. 47-48).

Згідно відповіді ТДВ СТДВ «Глобус» № 5191-ЮРС від 20.12.2013 р.на момент вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди 04.12.2010 р. поліс страхування № ВС/4993076, виданий водію автомобіля «Ford-Sierra», номерний знак НОМЕР_2, не діяв ( т.2 а.с.186, 192).

Відсутність станом на 04.12.2010 р. договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо транспортного засобу - автомобіля «Ford-Sierra», номерний знак НОМЕР_2 підтверджується відповіддю № 7/2-28/34107 від 02.12.2013 р. Департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного ) страхового бюро України, наданої на підставі відомостей з єдиної централізованої бази даних (ЦБД) МТСБУ (т.2, а.с.175).

Згідно висновку комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи та технічної експертизи № 576/577 від 24.07.2012 р. пояснення водія ОСОБА_1 про обставини та причини ДТП, надані при складанні адміністративного протоколу, є технічно спроможними, та в суті фактичним обставинам дорожньо- транспортної пригоди відповідають. В діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам «Правил дорожнього руху України», які є технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події, не вбачається. Пояснення водія ОСОБА_4 про обставини та причини дорожньо-транспортної пригоди, надані при складанні адміністративного протоколу, є технічно неспроможними та в суті фактичним обставинам ДТП не відповідають. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Ford-Sierra» ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти зіткнення. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Ford-Sierra» ОСОБА_4, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.13.1 «Правил дорожнього руху України» і з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (т.1 а.с.162-175).

За проведення автотоварознавчого дослідження та комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 576/577 від 24.07.2012 р. позивачем сплачено відповідно 600 грн. та 2819,80 грн. ( т.1 а.с.195-197, т.2 а.с.197-198).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що позивачем ОСОБА_1 доведено, що з вини ОСОБА_4 внаслідок ДТП, яка сталася 04.12.2010 р. на автошляху Полтава-Суми, 174 км, заподіяна матеріальна шкода в сумі 36 281 грн., тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування шкоди у зв»язку з пошкодженням автомобіля, а також підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах.

Однак, колегія суддів звертає увагу на наступне, що не є доводами апеляційної скарги, проте, не може залишатися поза увагою. Як слідує із мотивувальної частини судового рішення, місцевий суд виходив з того, що згідно ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, при вирішенні спору місцевий суд послався на також і на ст. 1187 ЦК України - відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, однак, при вирішенні даного спору до правовідносин сторін підлягає застосуванню п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, оскільки у даному випадку шкода, яка завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, та відшкодовується на підставі спеціальної норми - п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, як шкода, що завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Місцевим судом при ухваленні судового рішення неправильно застосовані норми матеріального права, проте це не впливає на його законність, виходячи з наступного.

Місцевим судом вірно встановлені спірні правовідносини, однак невірно застосовано норми матеріального права - ч.1 ст. 1166 ЦК України, оскільки вона визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду та ст.1187 ЦК України, яка передбачає відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

У даному випадку шкода, яка завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, що передбачено спеціальною нормою - п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, як шкода, що завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом наведені норми матеріального права є аналогічними, тому застосування місцевим судом не тієї норми матеріального права, яка підлягала застосуванню до даних правовідносин, не впливає на законність судового рішення.

Із мотивувальної частини судового рішення слід виключити посилання місцевого суду на застосування ст. ст.1166, 1187 ЦК України, вказавши що до даних правовідносин підлягає застосуванню п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи відповідача про те, що місцевий суд безпідставно поклав в основу судового рішення висновки комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи та технічної експертизи. Згідно ст. 66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обгрунтовані відповіді на питання, задані судом. Згідно ч.6 ст. 147 ЦПК України висновок для експерта не є обов»язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. Матеріали цивільної справи направлялися на дослідження експерту. Доводи відповідача про те, що експертиза проведена лише на підставі голослівних тверджень позивача про механізм виникнення ДТП, не відповідає дійсності. Відповідач не надав доказів на спростування висновків експертизи.

Доводи відповідача відносно постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.05.2011 р., якою провадження в адміністративній справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України закрите у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки за змістом ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Отже, як встановлено постановою від 06.05.2011 р., дії мали місце 04.12.2010 р. за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Щодо наявності чи відсутності вини в діях особи постанова суду про адміністративне правопорушення при вирішенні спору цивільного правового значення не має. Наявність чи відсутність вини доводиться у цивільному судочинстві у спосіб, визначений нормами ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду та додаткове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16 січня 2014 року залишити без змін, виключити із мотивувальної частини судового рішення посилання місцевого суду на застосування ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, вказавши що до даних правовідносин підлягає застосуванню п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С у д д і: