Ухвала суду № 38010011, 03.04.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

03 квітня 2014 року справа № 912/1008/14

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянувши заяву про забезпечення позову у справі № 912/1008/14

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія

до: комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок", м. Олександрія

до: Олександрійської міської ради, м. Кіровоград

про скасування пунктів рішення, зобов"язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовом про:

- скасування пунктів 1, 2, 3, 5 рішення № 1174 від 06.12.2013 року Олександрійської міської ради;

- зобов"язання комунальне підприємство "Олександрійський міський ринок" демонтувати легкі металеві модулі (металеві ларьки) не пов"язаних фундаментом з землею, встановлені ним ближче 15 метрів до належного фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на праві власності договору - дарування приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", площею 46,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 та демонтувати легкі металеві модулі (металеві ларьки), які встановлені на проїжджій частині вулиці Карла Лібкнехта міста Олександрії (від вул. Фрунзе до вул. 50 років Жовтня);

- зобов'язати комунальне підприємство "Олександрійський міський ринок" не вчиняти будь-які дії щодо розміщення ближче 15 метрів біля зовнішньої стіни нежитлового приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", площею 46,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, Кіровоградської області та на проїжджій частині вулиці Карла Лібкнехта міста Олександрії Кіровоградської області (від вул. Фрунзе до вул. 50 років Жовтня) тимчасові споруди, кіоски, павільйони, ларьки, легкі металеві модулі, палатки тощо.

Ухвалою від 03.04.2014 р. порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні та витребувано від сторін необхідні докази.

Одночасно позивач в п. 1, 2 прохальної частини позовної заяви просить забезпечити позов шляхом:

- заборони Олександрійській міській раді вносити на розгляд сесії питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки по АДРЕСА_2 комунальному підприємству "Олександрійський центральний ринок" у розмірах, які зазначені п. 1 рішення Олександрійської місткої ради від 29.08.2013 р. № 1123 із змінами внесеними п. 2 рішення Олександрійської міської ради № 1147 від 06.12.2013 р., а саме: орієнтовною площею 2.5006 га за адресою: АДРЕСА_2 розміщення та обслуговування будівель та споруд комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок" (по основному цільовому призначенню) відвести земельну ділянку до земель 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури) за рахунок 1.7194 га забудованих земель (у т.ч. землі які використовуються в комерційних цілях) та 0.7812 га земель загального користування (у т.ч. вулиці, набережні, площі) за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах м. Олександрії;

- накладення арешту на земельну ділянку орієнтовною площею 44.98 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, м. Олександрія, вздовж та притул до фасаду магазину - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", Вищий господарський суд України звертає увагу господарських судів на таке:

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В частині накладення арешту на спірну земельну ділянку суд зазначає, що для забезпечення позову в такий спосіб необхідним є визначення ознак, які ідентифікують відповідну ділянку та відрізняють їх від іншої земельної ділянки із зазначенням місцезнаходження та кадастрового номеру земельної ділянки.

Разом з тим, в порушення вищевикладеного, позивач не лише не довів наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову як арешт, але й належним чином не ідентифікував земельну ділянку, на яку просить накласти арешт, не зазначивши кадастрового номеру земельної ділянки.

Враховуючи, що позивач не обґрунтував належним чином необхідність вжиття заходів до забезпечення позову (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо), не надав доказів в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, не ідентифікував земельну ділянку суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 912/1008/14.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії ухвали направити позивачу за адресою: 28008, АДРЕСА_1; відповідачу 1 за адресою: 28000, м. Олександрія, вул. Семашка, 57; відповідачу 2 за адресою: 28000, м. Олександрія, пр. Леніна, 59.

Суддя С. Б. Колодій