Постанова № 38007198, 24.03.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/294/14

24 березня 2014 року 11год. 55хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Почапська М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Ревко А.Ю.,

відповідача: представник Красько Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Військова частина А 1671 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та скасування податкового повідомлення-рішення; визнання таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та скасування пункту 3.5.2.2 акту перевірки ВСТАНОВИВ:

Військова частина А 1671 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному про визнання таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2013 №0050001742; визнання таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та скасування пункту 3.5.2.2 акту перевірки.

В обґрунтування позову заперечує висновки податкового органу, викладені в п. 3.5.2.2 акту перевірки №5/17-16-22-03/10/07904822 від 10.01.2014, щодо заниження податку на доходи фізичних осіб на 108053,05 грн. Вважає протиправним збільшення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Зазначає, що податкове зобов'язання в розмірі 108053,05 грн. не повинно бути нараховане військовій частині, оскільки об'єктом оподаткування при визначенні розміру зобов'язання була сума 528726,80 грн., яка бралася не з доходів, нарахованих військовою частиною громадянину ОСОБА_4, а з суми завданої вказаною особою шкоди військовій частині. Крім того, вказує, що спірним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов'язання в сумі 108053,05 грн. підлягає сплаті військовою частиною А1801, а не самим платником податку. Штрафну санкцію в сумі 27532,26 грн. нараховано за порушення, яке військова частина А1801 не вчиняла. Також зазначає, що під час перевірки податковим органом не взято до уваги, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 у справі №817/1623/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2013, встановлено, що громадянина ОСОБА_4 притягнуто до матеріальної відповідальності на суму 1577212,73 грн. (528726,80 грн. з трьохкратним урахуванням) за завдання шкоди під час виконання службових обов'язків внаслідок неналежного ставлення до військової служби, а не внаслідок незаконного заволодіння майном. Тобто, сума в розмірі 528726,80 грн. являється не отриманою вигодою ОСОБА_4, а покаранням за неналежне ставлення до службових обов'язків.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.89-92). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що перевіркою правильності оподаткування окремих видів доходів, які мають свої особливості щодо їх нарахування (виплати) та оподаткування, а саме оподаткування грошового забезпечення генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям за контрактом встановлено, що військовою частиною А1801 не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 108053,05 грн. за 2013 рік у випадку, коли податковим агентом - в/ч А1801 не оподатковано дохід ОСОБА_4 у вигляді суми недостачі паливо-мастильних матеріалів згідно з наказом про результати службового розслідування. Зазначив, що в результаті проведення перевірки служби паливно-мастильних матеріалів в/ч 1801 в період з 25 по 26 лютого 2013 року було виявлено невідповідність облікових даних та фактично наявних паливно-мастильних матеріалів на складі. Відповідно до довідки про вартісну оцінку заподіяної шкоди, загальна вартість заподіяної шкоди з урахуванням податку на додану вартість становить 1 166 882,4 грн. При цьому розраховано, що з прапорщика ОСОБА_4 підлягає утриманню заподіяна шкода в сумі 528 756,8 грн. з урахуванням податку на додану вартість. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 у справі №817/1623/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2013, рішення про притягнення ОСОБА_4 до матеріальної відповідальності залишено чинним. Крім того, вимоги про визнання дій податкової інспекції такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, оскарження дій податкового органу зі складання акту перевірки є необґрунтованими.

З наведених підстав представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до вимог Директиви Міністра оборони України від 01.07.2013 № Д-332/1/02 військова частина А1672 являється правонаступником військової частини А1801 (а.с.98), а тому є належним позивачем в даній справі.

Військова частина А1671 взята на облік як платник податків ДПІ у м. Рівне з 29.11.1999 (а.с.148).

Судом встановлено, що на підставі наказу від 23.12.2013 №593 та направлень від 23.12.2013 №1168/17-16-22-03, №1169/17-16-22-03 та №1170/17-16-22-03 (а.с.103-107), уповноваженими особою ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області згідно з пп.78.1.7 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України в період з 23.12.2013 потягом 5-ти робочих днів (термін перевірки не продовжувався) проведено позапланову виїзну документальну перевірку військової частини А1801 (код ЄДРПОУ 07904822) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2010 по 30.09.12010.

За результатами перевірки складено акт №5/17-16-22-03/10/07904822 від 10.01.2014 (а.с.109-133), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення пп.14.1.180 п.14.1 ст.1, п.163.1 ст.163, пп.164.1.1, пп.164.2.12, пп.164.2.19 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.168.1, п.168.5 ст.167, п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, відповідно до яких встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 108053,05 грн.

Державною податковою інспекцією м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області на підставі акта перевірки №5/17-16-22-03/10/07904822 від 10.01.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0050001742 від 23.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на загальну суму 135576,31 грн., в тому числі за основним платежем на 108053,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 27523,26 грн. (а.с.57,58).

При цьому, як встановлено з р. 3.5.2.2. акта перевірки, письмових заперечень проти позову та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем на 108053,05 грн. обумовлене висновком податкового органу про те, що станом на 30.09.2013 сума недостачі по паливно-мастильних матеріалах складає 528756,80 грн., матеріально відповідальною особою ОСОБА_4 в касу та на розрахунковий рахунок в/ч А 1801 не повернуто. Отже, відповідач вважає, що нестача в сумі 528756,80 грн. є доходом, який підлягає оподаткуванню.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно з договором №4 від 25.11.2010 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеним між військовою частиною А1801 та військовослужбовцем ОСОБА_4, начальник складу паливно-мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення ОСОБА_4 виконує роботу, що пов'язана зі зберіганням матеріальних цінностей, приймає на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження матеріальних цінностей, що йому довірені військовою частиною А1801 (а.с.100-101).

Наказом командира військової частини А0796 від 25.03.2013 №142 "Про результати службового розслідування" (а.с.10-56) за порушення визначених керівними документами порядку та правил прийому пального, обліку, що призвело до відсутності пального на об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним, ряд військовослужбовців військових частин Рівненського гарнізону притягнуто до матеріальної та дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, пунктом 31 цього наказу за не виконання службових обов'язків, допущення нестачі отриманих під звіт пально-мастильних матеріалів, порушення вимог пункту 4 пояснення до форми 6 наказу Міністра оборони України від 24.12.2010 № 690 "Про затвердження Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України", пунктів 3.2.40, 3.2.41, 3.2.42 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", пунктів 2.2.1, 2.2.2 наказу заступника Міністра оборони по тилу - начальника Тилу Збройних Сил України від 12.11.1998 № 112 "Про затвердження Керівництва по роботі військових складів пального Збройних Сил України", на підставі пункту "ж" статті 62 та статті 67 Дисциплінарного статуту Збройних сил України начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 прапорщика ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - "позбавлення військового звання прапорщик із звільненням з військової служби у запас".

Пунктом 33 обумовленого наказу за недостачу військового майна, зважаючи на те, що матеріальна шкода завдана державі умисно під час виконання службових обов'язків, внаслідок неналежного ставлення до військової служби, на підставі пунктів 13, 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР, начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 прапорщика ОСОБА_4 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у трьохкратному розмірі вартості майна.

Пунктом 37 зазначеного наказу наказано помічнику командира з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини А1801 стягувану суму нестачі в розмірі 1 577 212,73 грн. занести в книгу грошових стягнень та нарахувань та утримати з грошового забезпечення начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 прапорщика ОСОБА_4

На виконання п.37 наказу від 25.03.2013 № 142 стягувану суму нестачі з ОСОБА_4 в розмірі 1577212,73 грн. занесено в книгу грошових стягнень та нарахувань з грошового забезпечення (а.с.171-172).

Наказом №12-ПМ від 12.04.2013 ОСОБА_4 звільнено з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку (а.с.102).

В ході судового розгляду справи встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 у справі №817/1623/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013, ОСОБА_4 в позові про визнання нечинним наказу командира військової частини А0796 № 142 від 25.03.2013 "Про результати службового розслідування" в частині пунктів 31, 33, 37 про позбавлення військового звання, звільнення з військової служби та притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_4, поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за період вимушеного прогулу, - відмовлено повністю.

Вищевказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, зокрема, що відповідно до акта службового розслідування № 733 від 25.03.2013, затвердженого командиром військової частини А0796 25.03.2013, в ході службового розслідування встановлено, що при перекачуванні пального з метою перевірки відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправки військової частини А1801 виявлену нестачу пального всього 82016 кг на загальну суму 991861,18 грн.

Відповідно до довідки про вартісну оцінку заподіяної шкоди, підписаної офіцером групи забезпечення ПММ тилу військової частини А0796 капітаном Пахолком В.Б. та помічником командира-начальником фінансово-економічного відділу військової частини А0796 підполковником Котюком І.В., затвердженої командиром військової частини А0796 23.03.2013, загальна вартість заподіяної шкоди з урахуванням податку на додану вартість становить 1 166 882,4 грн. При цьому розраховано, що з прапорщика ОСОБА_4 підлягає утриманню заподіяна шкода в сумі 528 756,8 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Розрахунок вартісної оцінки заподіяної шкоди здійснено згідно з вимогами п.16 наказу Міністра оборони України від 14.08.1996 № 201 "Про оголошення постанови Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР "Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі", на підставі довідки Волинської торгово-промислової палати від 21.11.2012 №19-22/01-3/613.

Відповідно до статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, судовим рішенням у справі, яке набрало законної сили, встановлено, що сума 528 756,8 грн. є сумою, що підлягає утриманню з ОСОБА_4 у зв'язку з заподіянням державі шкоди внаслідок допущеної нестачі військового майна. При цьому, відомості щодо протиправного привласнення відповідного майна на суму 528 756,8 грн. ОСОБА_4 відсутні. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що розслідування кримінальної справи по факту нестачі військового майна на даний час не завершене, вирок суду в кримінальній справі відсутній. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп.164.2.12 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання.

Згідно з пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Таким чином, враховуючи відсутність вироку в кримінальній справі, яким встановлено розмір доходу, отриманого платником податків внаслідок кримінально караного діяння, застосування податковим органом до спірних правовідносин приписів пп.164.2.12 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України суд вважає безпідставним.

Представник відповідача також вказує, що відповідно до п.164.2.19 по164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім визначених у статті 165 цього Кодексу.

Разом з тим, за змістом п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Оскільки в ході судового розгляду адміністративної справи не встановлено фактичних обставин щодо доходу, який отриманий платником податків або нарахований на його користь, суд вважає, що у спірних правовідносинах відсутній об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а відтак збільшення військовій частині А 1801 як податковому агенту грошового зобов'язання з не утриманого і не перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 108053,05 грн. суд вважає необгрунтованим та, відповідно, відсутніми підстави для застосування штрафної санкції в розмірі 25% від суми заниженого зобов'язання в сумі 27013,26 грн.

З огляду на наведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014 № 0050001742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 108053,05 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27013,26 грн. прийняте в порушення норм матеріального закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, а відтак не відповідає критеріям правомірності, порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень в обумовленій частині, а позов в цій частині підлягає до задоволення.

Крім того, представник позивача визнав правомірність застосованих податковим повідомленням-рішенням № 0050001742 від 23.01.2014 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн. за подання податкових розрахунків з недостовірними відомостями та помилками (а.с.58), які військовою частиною сплачені (а.с.99). Враховуючи наведене, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 510 грн. відсутні, а адміністративний позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Вирішуючи адміністративний спір в частині визнання таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та скасування пункту 3.5.2.2 акту перевірки №5/17-16-22-03/10/07904822 від 10.01.2014 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Акт перевірки є лише матеріальною формою фіксації результатів перевірки, відображення висновків, які зроблено перевіряючими особами під час перевірки, та безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє прав та обов'язків у сфері публічно-правових відносин, а відтак не порушує прав та інтересів позивача, які б підлягали до судового захисту.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про скасування п.3.5.2.2 акту перевірки №5/17-16-22-03/10/07904822 від 10.01.2014 до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014 № 0050001742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" в частині основного платежу в сумі 108053,05 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27013,26 грн., всього в сумі 135066,31 грн., - визнати протиправним та скасувати.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь позивача Військова частина А 1671 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 271,15 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.