Постанова № 38005759, 02.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 квітня 2014 р. справа № 820/2492/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача - Караван Р.В.,

представника відповідача - Гуда К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запад-Транзит»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним наказу про призначення перевірки,

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запад-Транзит» звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та просив визнати протиправним наказ відповідача № 230 від 05.02.2014р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що відповідачем видано оскаржуваний в даній справі наказ про проведення перевірки, на підставі якого в подальшому фахівці відповідача прибули на підприємство позивача для проведення перевірки, проте фактично до її проведення допущені не були Зазначений наказ прийнято на підставі постанови про призначення позапланової документальної виїзної перевірки від 07.11.2013р., винесеної слідчим слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області в межах кримінального провадження.

Позивач вважає, що постанова слідчого про призначення позапланової документальної виїзної перевірки прийнята з перевищенням повноважень слідчого, в ній належним чином не обґрунтовано причини та підстави для проведення перевірки. Оскільки оскарження вказаної постанови слідчого згідно чинного КПК України окремо не передбачено, позивач вважає належним захист своїх прав через звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання наказу про проведення податкової перевірки, який прийнято на підставі відповідної постанови слідчого, обґрунтовуючи свої позовні вимоги незаконністю та необґрунтованістю постанови слідчого, яка слугувала підставою для видання наказу про проведення перевірки.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи з доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність. При цьому він пояснив, що податкова перевірка, призначена згідно оскаржуваного в даній наказу фактично не відбулась через недопущення посадових осіб податкового органу на підприємство позивача. За таких обставин, на думку відповідача, оскаржуваний наказ не створив для позивача жодних негативних наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що слідчим слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області 07.11.2013р. прийнято постанову про призначення позапланової документальної виїзної перевірки (а.с. 7-8), згідно якої призначено у кримінальному провадженні № 32013220000000317 від 31.07.2013р. комплексну позапланову документальну виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ «Запад-Транзіт» (33018947) вимог податкового та іншого законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податків та інших платежів за період з 01.01.2011р. по 30.10.2013р. Проведення перевірки доручено фахівцям ДПІ у Дзержинському районі ГУ Міндоходів у Харківській області.

На виконання зазначеної постанови відповідачем видано оскаржуваний в даній справі наказ № 230 від 05.02.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запад-Транзіт» (номер 33018947)», на підставі якого, в подальшому, фахівцями податкового органу здійснено вихід на підприємство позивача з метою проведення відповідної податкової перевірки.

Доводи позовної заяви в даній справі зведено до того, що постанова слідчого про призначення перевірки від 07.11.2013р. не є законною та обґрунтованою. Враховуючи вказані доводи позивач вважає, що відповідач не мав приймати до виконання постанову слідчого від 07.11.2013р. про проведення перевірки та, відповідно, видавати оскаржуваний наказ про її проведення.

Проте суд з такими доводами не погоджується та зазначає, що відповідно п. 75.1. ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка може бути здійснена за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону в кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

В даній справі судом встановлено, що постанова слідчого від 07.11.2013р. про проведення перевірки позивача на момент її надіслання відповідачу для виконання та на час видання оскаржуваного наказу була чинною, отже такою, що підлягала виконанню. Адміністративний суд в межах розгляду адміністративної справи не має повноважень щодо перевірки законності та обґрунтованості постанови слідчого, прийнятої в межах кримінального провадження.

Суд окремо зауважує, що відповідач у справі не мав законних важелів для відмови у виконанні постанови слідчого від 07.11.2013р. про призначення позапланової документальної виїзної перевірки, оскільки вона є обов'язковою для виконання. Так само він позбавлений повноважень щодо перевірки її законності та обґрунтованості.

Та обставина, що перевірка за оскаржуваним наказом фактично проведена не була через не допуск посадових осіб податкового органу на підприємство позивача на висновки суду не впливає, оскільки в даній справі фактичні дії, вчинені на реалізацію спірного наказу не оскаржуються.

В зв'язку із встановленими обставинами справи суд зауважує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення (наказ) відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті правильно застосовано норми чинного законодавства при вірному встановленні всіх дійсних обставин справи.

Враховуючи наведене відсутніми є підстави для скасування оскаржуваного в даній справі наказу.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запад-Транзит» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним наказу про призначення перевірки, - відмовити .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 03 квітня 2014 року.

Головуючий суддя (підпис) С.В. Архіпова