Рішення № 3800556, 01.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.09 р. Справа № 17/43

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус-Лізинг”, м. Київ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля”, м. Донецьк

про стягнення 4'152'318,77 грн.

В засіданні суду брали участь представники:

від позивача: Колесник Л.М. - довіреність

від відповідача: не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю „Крокус-Лізинг”, м. Київ звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 1'466'182,57 грн.

В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на договір фінансового лізингу №41-09/04-ФЛ від 02.09.2004р. з додатками до нього, договір №41-09/04 від 02.09.2004р., графік лізингових платежів, акти приймання-передачі обладнання в користування.

В якості правової підстави позову посилається на ст..526 Цивільного кодексу України, ст..11 Закону України “Про фінансовий лізинг”.

Заявою від 19.05.2009р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2'374'283,64грн. та пеню у розмірі 1'805'035,13грн., що становить загальну суму у розмірі 4'152'318,77грн..

Представник відповідача проти позову заперечував, відзив не надав. Після поновлення провадження у справі відповідач у судові засідання не з’являвся, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи. На підставі чого, господарський суд ухвалою від 01.04.2009р. направив запит до Державного реєстратора щодо надання довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля”.

15.04.2009р. на адресу господарського суду надійшла довідка з ЄДР, з якої вбачається, що місцезнаходження Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” – є м. Донецьк, бул. Пушкіна, 30.

Ухвалою від 16.03.2006р. провадження у справі було зупинено.

18.03.2009р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалами від 01.04.2009р. та від 27.04.2009р. строк розгляду справи був продовжений.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

02.09.2004р. між сторонами був підписаний договір фінансового лізингу №41-09/04-ФЛ, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Крокус-Лізинг” – “Лізингодавець” зобов’язувалося передати “Лізингоодержувачу” - Закритому акціонерному товариству у фінансовий лізинг (користування та володіння на умовах платності) предмет лізингу – автомобілі та автомобільні причепи, що належать “Лізингодавцю” на праві власності та спеціально придбані “Лізингодавцем” на замовлення “Лізингоодержувача” (далі – обладнання), а “Лізингоодержувач” – прийняти обладнання у лізинг, сплачувати лізингові платежі “Лізингодавцю”.

Відповідно до п.п.3.2. п.3 договору, розмір авансового платежу, розмір та склад лізингових платежів, строки їх сплати “”Лізингоодержувачем” встановлюються “Графіком лізингових платежів”. “Лізингоодержувач” переховує лізингові платежів на рахунок “Лізингодавця” (в безготівковій формі).

Згідно п.3.6 п.3 договору “Лізингоодержувач” зобов’язаний своєчасно сплачувати передбачені Договором лізингові платежі. “Лізингоодержувач” не може вимагати від “Лізингодавця” ніякого відшкодування або зменшення суми лізингових платежів у випадку перерви в експлуатації обладнання, з якої б причини це не сталося. “Лізингоодержувач” не має права затримувати сплату лізингових платежів чи провадити неповну їх сплату, посилаючись на пошкоджене обладнання або будь-які інші причини.

Підпункт 3.7 п.3 договору встановлює, що у випадку, коли “Лізингоодержувач” прострочив сплату лізингових платежів, він зобов’язаний сплатити “Лізингодавцю” пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від належної до сплати суми за кожен день такого прострочення. Сплата пені та інших передбачених законодавством штрафних санкцій не звільняє “Лізингоодержувача” від проведення розрахунків за Договором.

02.09.2004р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу обладнання за №41-09/04, який був укладений на виконання умов договору фінансового лізингу №41-09/04 ФЛ від 02.09.2004р.. Предметом договору купівлі-продажу - є зобов’язання “Продавця” - Товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус-Лізинг” передати у власність, а “Покупець” - Закрите акціонерне товариство „Енерговугілля” зобов’язується придбати у “Продавця” та сплатити за нього ціну у розмірі не відшкодованої вартості обладнання та винагороди “Лізингодавця” в т.ч. ПДВ, автомобілі МАЗ 551605-2125 – 10од. та автомобільні причепи МАЗ 8561-024 -10 од. - обладнання, яке знаходиться у володінні “Покупця” на підставі договору лізингу №41-09/04 від 02.09.2004р.. Договір набуває чинності, а передбачені ним права і обов’язки сторін виникають за 10 днів до настання останнього лізингового платежу, згідно Графіку лізингових платежів, заяви Лізингоодержувача до Лізингодавця з проханням передати право власності на обладнання.

В порушення вимог п.3.6 п.3 договору №41-09/04-ФЛ, відповідач не виконував взятих на себе зобов’язань за договором, не сплачував лізингові платежі відповідно до графіку та не повернув майно.

16.02.2005р. позивач надіслав на адресу відповідача лист-повідомлення, в якому повідомив про існування заборгованості за договором лізингу, у зв’язку з несплатою останнім лізингових платежів, який був залишений відповідачем без відповіді.

Під час розгляду справи позивачем наданий остаточний розрахунок позовних вимог, з якого вбачається, що розмір пені складає - 219'400,21грн..

Зважаючи на те, що:

- відповідно до ст..1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі);

- відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ст.2 Закону України “Про фінансовий лізинг”);

- зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

- відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст..625 ЦК України);

- приписи ст..16 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачають, що плата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором;

- відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 2'374'283,64грн.;

- платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”);

- пеня у даному випадку повинна складати 219'400,21грн., що власне підтверджується розрахунком зробленим позивачем (а.с. 117),

господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” (83055, м. Донецьк, бул. Пушкіна, 30, код ЄДРПОУ 32515954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус-Лізинг” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 19, код ЄДРПОУ 32374346) суму заборгованості у розмірі 2'374'283,64грн.; пеню у розмірі 219'400,21грн.; 15'928,19 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 73,71 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя