Ухвала суду № 38005367, 31.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"31" березня 2014 р. Справа №914/3998/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" на рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2014 у справі № 914/3998/13 (суддя Шкурдова Л.М.) за позовом публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" про передачу предмета іпотеки в управління іпотекодержателю

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" про передачу предмета іпотеки в управління іпотекодержателю.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.2014 у справі № 914/3998/13 позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідача передати позивачу предмет іпотеки, а саме: будівлі, загальною площею 12 659, 4 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вулиця Стрийська, будинок 45, до скалу яких входять: насосна станція, загальною площею 207,3 кв.м.; будівля ЦРП, загальною площею 240,8 кв.м.; градирня, загальною площею 223,6 кв.м.; склад для електротранспорту (Літера У"), загальною площею 1766,8 кв.м.; локомотивне депо, загальною площею 235,5 кв.м.; дільниця ремонту транспортних засобів, загальною площею 386,1 кв.м.; залізнична вага, загальною площею 14,7 кв.м.; будівля теплопункту, загальною площею 25,5 кв.м.; споруда волочильної дільниці з прибудовою (Літера А7-1), загальною площею 1090,0 кв.м.; будівля над скважиною 1 (майстерня), загальною площею 123,7 кв.м.; будівля над скважиною 2 (конденсат.), загальною площею 91,5 кв.м.; будівля гол. Підстанції (адм. прим.) (Літера А8-2), загальною площею 216,1 кв.м.; склад арочний МОЦ, загальною площею 298,3 кв.м.; склад №70, загальною площею 309,9 кв.м.; склад №88, загальною площею 2518,7 кв.м.; склад №84, загальною площею 520,8 кв.м.; пожежне депо, загальною площею 527,8 кв.м.; будівля відділу збуту, загальною площею 532,8 кв.м.; приміщення павільйону, загальною площею 92,6 кв.м.; склад збуту (поз. 44), загальною площею 202,4 кв.м.; приміщення відділу збуту (запчастини), загальною площею 1534,5 кв.м.; станція діагностики (Літера И), загальною площею 747,2 кв.м.; дільниця перемотки електродвигунів (Літера Т"), загальною площею 752,8 кв.м. в управління до моменту його реалізації, а також надати позивачу вільне та безперешкодне входження до всіх будівель, а також ключі та пульти від зазначених будівель.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2014 у справі № 914/3998/13 скасувати.

Крім цього, одночасно з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Частиною 2 вищенаведеної статті визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК (п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, за яких заявник вважає ці причини поважними.

В клопотанні заявник, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається на те, що у зв'язку з неотриманням повного тексту оскаржуваного рішення від 10.01.2014, відповідач не мав можливості подати апеляційну скаргу в строки визначені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія судів дійшла висновку про те, що обставина, на яку апелянт посилається як на причину пропуску строку на подання апеляційної скарги не є поважною та відповідно не може бути підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з наступних підстав.

Так, представник відповідача був присутній в судовому засіданні 10.01.2014, в якому судом було прийнято рішення по даній справі.

Це свідчить про обізнаність апелянта щодо ухваленого рішення у справі.

Відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Оскільки, в судовому засіданні 10.01.2014 були присутні представники обох сторін, відправлення рішення у справі № 914/3998/13 судом не здійснювалось.

З апеляційною скаргою на вищезазначене рішення відповідач звернувся, згідно відбитку штампу вхідної кореспонденції господарського суду міста Києва лише 11.03.2014.

Отже, апелянтом подано скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2014 через два місяці після його ухвалення судом.

Слід зазначити, що апелянт мав можливість вчасно подати апеляційну скаргу з урахуванням: 1) освідомленості про прийняте рішення з огляду на присутність представника в судовому засіданні; 2) можливості реалізації свого права на ознайомлення з матеріалами справи - коли судом було виготовлено повний текст рішення.

Проте, апелянт жодного разу не звертався до суду першої інстанції ані з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, ані з клопотанням про отримання вищезазначеного рішення безпосередньо представником.

Доказів, щодо підтвердження обставин, які унеможливлювали таке звернення до суду, апелянтом також не надано.

Разом з тим, апелянт двічі звертався до місцевого господарського суду з заявою про перегляд рішення від 10.01.2014 у справі № 914/3998/13 за нововиявленими обставинами.

При цьому, обґрунтовуючи зазначені заяви відповідач посилався на обставини встановлені судом першої інстанції у рішенні від 10.01.2014.

Наведене свідчить про те, що апелянт був ознайомлений з текстом рішення, яке на даний час оскаржує.

Таким чином, посилання відповідача на те, що неотримання повного тексту оскаржуваного рішення від 10.01.2014 спричинило пропуск строку на його апеляційне оскарження є необґрунтованим та не свідчить про поважність причин такого пропуску.

Слід зазначити, що лише факт подання апелянтом клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки таке клопотання з огляду на приписи ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 02.10.2012 по справі № 25/230.

Крім цього, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи з поважності причин пропуску такого строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, що перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

З огляду на викладене, заява про відновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, у зв'язку з недоведеністю поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" у відновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2014 у справі № 914/3998/13.

2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" на рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2014 у справі № 914/3998/13 з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (м. Київ, бульвар Івана Лепсе, б. 6, код за ЄДРПОУ 33894928) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 грн. 00 коп., сплачений за квитанцією від 10.03.2014 № 11641662. Підставою для повернення судового збору є дана ухвала підписана колегією суддів та скріплена гербовою печаткою суду.

4. Матеріали справи № 914/3998/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко