Ухвала суду № 38004449, 02.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/1588/13-ц Головуючий у І інстанції Гапоненко А.П.Провадження № 22-ц/780/290/14 Доповідач у 2 інстанції ПриходькоКатегорія 56 02.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

02 квітня 2014 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Данілова О.М., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Черепинець А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року за поданням старшого державного виконавця міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Закрасняної Ю.П. про примусове проникнення до житла боржника,-

встановила:

у жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним поданням.

В обґрунтуванні своїх вимог зазначив, що на виконанні у міському відділі державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції перебуває виконавчий лист Печерського районного суду м. Києва №6-34 від 12.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» боргу в сумі 62 079,96 грн.

За заявою стягувана державним виконавцем було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, з наданням 7-денного терміну для добровільного виконання.

В наданий для добровільного виконання термін, боржниця рішення суду не виконала. Згідно відповіді Білоцерківського МБТІ за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано право власності на 1/4 ч. АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 09.03.1999р.

Також державний виконавець зазначила, що нею була винесена постанова, яка направлялась для виконання до 1-го МВМ Білоцерківського МВ ГУ МВС України у Київській області про примусовий привід боржника, але їй надійшла відповідь про неможливість приводу боржника в зв»язку з тим, що за адресою : АДРЕСА_1 двері ніхто не відчиняє.

При неодноразових виходах державного виконавця за місцем проживання боржника для проведення опису вищезазначеного майна двері в квартиру АДРЕСА_2, ніхто не відчинив, що підтверджується актами державного виконавця. Тому просить суд винести рішення про примусовий вхід державного виконавця до квартири АДРЕСА_1 в м. Біла Церква Київської області для перевірки майнового стану боржника та складення акту опису і арешту належного боржнику майна.

Ухвалою Білоцерківського районного суду Київської області від 29 листопада 2013 року подання задоволено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що ухвала незаконна та винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 29 листопада 2013 року, повернути матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення належним чином питання про відкриття провадження у справі.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що державною виконавчою службою неодноразово приймалися міри для виконання рішення суду.

Боржник умисно ухиляється від виконання судового рішення, перешкоджає діям державного виконавця, не допускає його до житла. Зазначені обставини підтверджені копіями актів державного виконавця від 05.03.2012, 10.04.2012 року, 01.08.2012 року, 05.12.2012 року та 04.10.2013 року та доданими матеріалами.

Відповідно до п. 15 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку з залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Згідно з ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла або іншого приміщення боржника, для перевірки майнового стану боржника та складення акту опису і арешту належного йому майна.

Як вбачається зі змісту ст.376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця; суд негайно розглядає зазначене подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Надані суду матеріали свідчили про не бажання боржника добровільно виконати рішення суду, а тому суд вірно встановив, що необхідно вжити заходів для його примусового виконання, задовольнивши подання.

Не можуть братися до уваги пояснення апелянта про те, що виконавче провадження закрите оскільки із наданого до суду виконавчого провадження встановлено, що постанова про закриття виконавчого провадження чи його закінчення, державним виконавцем не виносилася.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі про те, що ухвала винесена у його відсутності і вважає, що за таких обставин суд може ухвалити виключно заочне рішення, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку задовольнивши позов.

Оскільки ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити ухвалу суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.303,307,312,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді