Ухвала суду № 37995448, 12.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2014 р. м. Київ К/9991/19879/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "ЄВРОЛАКТ" (далі - Товариство)

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012

у справі № 2а-312/11/1470

за позовом Товариства

до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі - Вознесенська ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.08.2010 № 0001011502/0 та від 31.08.2010 № 0001001502/0 з тих мотивів, що реалізація права платника на податковий кредит не обмежена часовими межами звітного періоду виписки податкової накладної.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що позивачем не було вжито належних заходів для витребування у контрагента-постачальника податкових накладних для своєчасної реалізації права на формування податкового кредиту, в зв'язку з чим Товариство є таким, що втратило відповідне право.

Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду зі спору як помилково скасоване.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційні вимоги Товариства з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Вознесенською ОДПІ було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за червень 2010 року, оформлену актом від 17.08.2010 № 2274/15/32332395. За наслідками цієї перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 31.08.2010 № 0001011502/0, згідно з яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 174 037,20 грн. (у тому числі 145 031 грн. за основним платежем та 29006,20 грн. за штрафними санкціями);

від 31.08.2010 № 0001001502/0, за яким Товариству зменшено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року в розмірі 68988 грн.

Підставою для прийняття зазначених актів індивідуальної дії став висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту у червні 2010 року сум ПДВ за податковими накладними, виписаними постачальником (товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн» ЛТД) у січні 2007 року, що, на думку податкової інспекції, призвело до викривлення задекларованих Товариством даних щодо стану розрахунків з бюджетом.

При цьому податковий орган виходив з того, що платник не вправі переносити у часі реалізацію права на податковий кредит після виникнення такого права, а відтак може врахувати у складі податкового кредиту суми ПДВ, пред'явлені йому контрагентами, лише в тому періоді, до якого відноситься податкова накладна та коли відбулася господарська операція з придбання товарів (робіт, послуг).

Податкова інспекція не заперечувала власне реальність здійснення господарських операцій з придбання товарів в рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн» ЛТД та не пред'являла зауважень до оформлення податкових накладних.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, наведена норма Закону лише містить вказівку на період, в якому у платника виникає право на податковий кредит. У той же час зі змісту положень пункту 7.4 статті 7 названого Закону вбачається, що оскільки формування податкового кредиту з ПДВ є правом платника, то використати таке право він може у будь-якому із звітних періодів за умови дотримання умов такого формування.

Судами не було виявлено включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ поза межами 1095-денного строку.

А відтак відмова у підтвердженні обґрунтованості податкового кредиту лише на тій підставі, що його було сформовано не у належному податковому періоді, не може бути визнана правомірною, у зв'язку з чим суд першої інстанції цілком законно скасував оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Наведене свідчить про відсутність у апеляційного суду процесуальних підстав для скасування правильної та вмотивованої постанови Миколаївського окружного адміністративного суду зі спору.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 226, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "ЄВРОЛАКТ" задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 у справі № 2а-312/11/1470 скасувати.

3. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 у справі № 2а-312/11/1470 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько