Ухвала суду № 37995097, 13.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року м. Київ К/800/44867/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «ПКТ» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року

у справі № 822/2832/13-а

за позовом Приватного підприємства "ПКТ"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про визнання дій протиправними та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В

Приватне підприємство «ПКТ» (надалі також - позивач, ПП «ПКТ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому надалі також - відповідач, ДПІ) про визнання дій щодо прийняття наказу від 26 червня 2013 року №1732 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПКТ» протиправними та скасування наказу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 липня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року апеляційну скаргу Приватного Підприємства «ПКТ» залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 липня 2013 року - без змін.

ПП «ПКТ» в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП «ПКТ» на письмові запити ДПІ за від 5 лютого 2013 року №2204/10/15-2, від 14 березня 2013 року № 5394/10/15-2 , від 3 червня 2013 року № 11854/10/15-2 та від 10 червня 2013 року №12362/10/15-2 щодо надання письмових пояснень про взаємовідносини з контрагентами за період липень - вересень 2012 року, листопад 2012 року - січень 2013 року, березень 2013 року, квітень 2013 року не надано пояснення щодо невідповідності показників декларації з податку на додану вартість та даних додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

26 червня 2013 року позивачем отримано наказ №1732 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПКТ» та направлення на перевірку.

Відповідно до наказу від 26 червня 2013 року №1732 перевірка позивача призначена з питань достовірності нарахування різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень - вересень 2012 року, листопад 2012 року - січень 2013 року, березень 2013 року, квітень 2013 року.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Кодексу, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З огляду на те, що позивачем до ДПІ не надано пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язкові письмові запити органу державної податкової служби, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що дії відповідача щодо прийняття наказу є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій об'єктивно відхилили доводи позивача про невідповідність оскаржуваного наказу вимогам підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка проводиться з метою виявлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, у тому числі щодо здійснення господарської діяльності без державної реєстрації, приховування трудових відносин із найманою особою.

Із визначення документальної перевірки слідує, що документальна перевірка охоплює всі податки та збори, одночасно підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України нормою не визначає для контролюючого органу під час проведення документальної перевірки перевіряти повноту нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

А відтак, зазначення відповідачем в наказі предмету перевірки з питань достовірності нарахування різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень - вересень 2012 року, листопад 2012 року - січень 2013 року, березень 2013 року, квітень 2013 року відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПКТ» від 26 червня 2013 року №1732 прийнятий відповідачем з дотримання до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Приватного підприємства «ПКТ» відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко