Ухвала суду № 37994955, 05.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2014 року м. Київ К/9991/87003/11

Вищий адміністративний суд України у складі:суддя Костенко М.І. - головуючий, суддіБухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуЛуцької об'єднаноїдержавної податкової інспекції (далі -Луцька ОДПІ)

на постановуВолинського окружного адміністративного суду від 17.03.2011

та ухвалуЛьвівськогоапеляційногоадміністративного суду від 25.10.2011

у справі № 2а/0370/270/11 (31082/11/9104)

за позовомсуб'єктапідприємницькоїдіяльності -фізичної особи ОСОБА_3 МаксимаВіталійовича (далі - СПД ОСОБА_3)

доЛуцької ОДПІ

проскасуванняподатковихповідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.03.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 № 0000141701/0 про донарахування позивачеві грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 255 846,25 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 № 0000141701/0, за яким СПД ОСОБА_3 зобов'язано сплатити грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 461 666,50 грн. (у тому числі 369 334 грн. за основним платежем та 92333,50 грн. за штрафними санкціями).

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що за умови реального виконання господарських операцій самі по собі правопорушення, допущені учасниками ланцюгової поставки, не можуть впливати на податковий облік платника як кінцевого покупця.

Посилаючись на неправильність здійсненого судами тлумачення норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи, Луцька ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у позові СПД ОСОБА_3

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, щооспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті Луцькою ОДПІ за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання СПД ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства по сплаті податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій з приватним малим підприємством «Ніна» (далі - ПМП «Ніна») за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, оформленої актом від 21.12.2010 № 9793/17-2/НОМЕР_1.

Підставою для оспорюваних донарахувань став висновок податкового органу про нікчемність правочинів та безтоварність господарських операцій з поставки товару (пиловика хвойного) між позивачем та названим постачальником. На обґрунтування цього висновку Луцька ОДПІ посилається на фіктивність операцій, за якими відповідний товар був придбаний ПМП «Ніна» у інших підприємств.

Втім судиобох попередніх інстанцій цілком об'єктивно не підтримали зазначену правову позицію податкової інспекції по справі.

Так, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У період, охоплений перевіркою, оподаткування доходів громадян, одержаних від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, було врегульовано положеннями розділуIV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

Абзац третій статті 13 цього Декрету містить відсилочну норму, за змістом якої до витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 названого Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу вимог абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що визначальною умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, окрім належного документального оформлення господарської операції та наявності податкової накладної, є реальність здійснення цієї операції в рамках провадження економічної діяльності платника.

У справі, що переглядається, суди встановили, що у рамках господарських правовідносин з ПМП «Ніна» позивачеві поставлявся товар (пиловик хвойний), що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями договорів, накладних, податкових накладних; факт оплати поставленої продукції позивачем у готівковій формі засвідчений касовими звітами про рух котів, видатковими касовими ордерами.

Наведені документи, за висновком судів, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про спірні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.

Луцькою ОДПІ, в свою чергу, не наведено достатньо переконливих доводів про те, що зазначені відомості є неповними, недостовірними або суперечливими.

Фактично в основу заперечень проти права позивача на формування податкового кредиту та витрат за розглядуваними операціями податковою інспекцією покладено аналіз господарських правовідносин постачальника позивача (ПМП «Ніна») з іншими суб'єктами господарювання, з якими СПД ОСОБА_3 не перебував у безпосередніх правовідносинах.

Втім правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім контрагентом.

За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання СПД ОСОБА_3 незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Луцькою ОДПІ не представлено доказів недобросовісності дій з боку позивача, його наміру отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених дій з контрагентами - учасниками ланцюгових поставок.

З урахуванням викладеного суди цілком обґрунтовано задовольнили позов.

Доводи касаційної скарги відтворюють правову позицію позивача по справі; ці доводи отримали належну правову оцінку під час розгляду справи по суті попередніми судовими інстанціями, а тому підлягають відхиленню.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

За таких обставин, керуючисьстаттями 220, 2201,223, 230, 231 КодексуадміністративногосудочинстваУкраїни, Вищийадміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргуЛуцької об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

2. ПостановуВолинського окружного адміністративного суду від 17.03.2011та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011у справі № 2а/0370/270/11 (31082/11/9104) залишити без змін.

Ухвала набираєзаконноїсилиз моменту проголошення, і може бути переглянутаВерховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни.

Головуючийсуддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько