Ухвала суду № 37991537, 24.03.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"24" березня 2014 р. Справа № 806/7788/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.

при секретарі Зеліковій О.В.

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" лютого 2014 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод " до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013р. Публічне акціонерне товариство "Коростенський машинобудівний завод" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 липня 2013 року №0004331502. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Ферріт Д" за період з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 25.06.2013 року №709/15-03/00203134. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2013 року №0004331502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6872 грн. Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки на його думку воно винесено з порушенням норм діючого законодавства, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2014р. позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 16 липня 2013 року №0004331502.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в позові. Скаржник зазначає, що підприємство прийняло до обліку документи, які не підтверджують факт поставки товарів, так як згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей спадкування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. З матеріалів акту ДПІ Бабушкінському р-ні м.Дніпропетровськ встановлено, що ТОВ "Ферріт Д" не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акт про неможливість вручення копії наказу та ознайомлення з направленням. За даними податкової звітності у ТОВ "Ферріт Д" відсутні основні засоби, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здіснення основного виду діяльності. ТОВ "Ферріт Д" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. В порушення ст.ст.44, 198 Податкового кодексу України позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 6871,67 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Встановлено судом, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Ферріт Д" за період з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 25.06.2013 року №709/15-03/00203134, яким встановлено порушення п.44.1 ст.44 п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого платником завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 6871,67 грн.

Досліджуючи документальне підтвердження господарських відносин з платником податків, відповідач в акті зазначив, зокрема, наступне:

- товарно-транспортна накладна оформлена не належним чином, зокрема, у ній не вказано серію, номер подорожнього листа, номер маршруту, вид перевезень, цифровий код, час виїзду з підприємства вантажовідправника, дату і час прибуття до підприємства - вантажоодержувача;

- ТТН не відповідає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно не може свідчити про транспортування товару на склади ПАТ "Коростенський машинобудівний завод";

- операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" у ТОВ "Ферріт-Д" не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки у контрагента позивача відсутнє майно, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, засоби для транспортування.

- ПАТ "Коростишівський машинобудівний завод" безпідставно сформувало податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Ферріт-Д", оскільки актом перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ №7210/224/36441206 від 21.12.12 року, підтверджено, що ТОВ "Ферріт-Д" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2013 року №0004331502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6872 грн.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення №0004331502, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до п. 1.7 Закону Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон України №168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, відповідно до яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Приписами пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку у порядку передбаченому ст. 9 Закону.

Так, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України №168/97-ВР до складу податкового кредиту не підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, якщо платник податків придбавав товари (роботи, послуги) при цьому сплативши у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, така особа має право включити сплачені суми податку до складу податкового кредиту. При цьому, Закон України №168/97-ВР не пов'язує право покупця на формування податкового кредиту з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ "Ферріт-Д" було укладено договір №327 від 20.07.2012 року (а.с.26).

За умовами даного договору ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" купувало у ТОВ Ферріт-Д" металопродукцію ( металеву трубу ) згідно специфікацій. Поставка товару здійснювалась покупцем.

Господарські операції між ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" та ТОВ "Ферріт-Д" підтверджуються належним чином оформленими податковими та видатковими накладними.

Зауважень що вказаних документів у відповідача немає, тобто вони підтверджені первинними документами наданими позивачем у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних або їх неправильне оформлення є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не може бути підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей (тим самим спростовуються доводи відповідача щодо неможливості підтвердити факт поставки товарів, оскільки товарно-транспортна накладна оформлена не належним чином).

Як встановлено судом першої інстанції, факт перевезення та отримання ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" товару по господарських взаємовідносинах з ТОВ "Ферріт-Д", було підтверджено поясненнями комірника ОСОБА_5 та водія ОСОБА_4, які були допитані у якості свідків. Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яки є комірником та водієм позивача, пояснили, що металева труба доставлялася транспортом позивача та була прийнята на підставі видаткової накладної.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Податковий кодекс не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

З урахуванням наведеного спростовуються доводи скаржника про те, що ПАТ "Коростишівський машинобудівний завод" безпідставно сформувало податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Ферріт-Д", оскільки актом перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ №7210/224/36441206 від 21.12.12 року, підтверджено, що ТОВ "Ферріт-Д" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, належну правову оцінку обставинам викладеним у акті перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ №7210/224/36441206 від 21.12.12 року, який був підґрунтям для проведення перевірки ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" та висновків щодо безпідставності формування ним податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Ферріт-Д", надано постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2013 року по адміністративній справі №804/1263/13-а. У зазначених судових рішеннях вказано, що висновки викладені у акті перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ №7210/224/36441206 від 21.12.12 року зроблені без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Ферріт-Д", тобто даний акт не може бути належним доказом порушень викладених у ньому.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами. Таким чином, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у липні-серпні 2012 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Посилання відповідача на висновки акта від 25.06.2013 року №709/15-03/00203134 невиїзної документальної перевірки ПАТ "Коростишівський машинобудівний завод" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Ферріт Д" правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від знаходження його за юридичною адресою, фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Податковою інспекцією не наведено переконливих доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача як платника податків. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов підлягав задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" лютого 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) Л.О. Зарудяна

(підпис) Л.В. Кузьменко

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" березня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Коростенський машинобудівний завод " вул.Сосновського, 65,м.Коростень,Житомирська область,11500

3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Коротуна, 3,м.Коростень,Житомирська область,11500

4-третій особі: - ,