Рішення № 37984324, 02.04.2014, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 2/257/76/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2014 року Київський районний суд міста Донецька

в складі: головуючого - судді Коваленко В.В,

при секретарі Муха І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - органу центральної влади, яке уповноважило і передало право здійснювати відповідні функції у спірних відносинах квартирно - експлуатаційному відділі м. Луганськ, Міністерства оборони України, квартирно - експлуатаційний відділ до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю « ТПК Укрсплав » про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю « ТПК Укрсплав » про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, мотивуючи вимоги тим, що Земельна ділянка АДРЕСА_1, постійно використовується військовими формуваннями Збройних Сил України, а отже згідно ст. 77 ЗК України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони», відноситься до земель оборони, а відповідно до ст. 13 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та ст. ст. 9, 14 Закону України «Про Збройні Сили України» є державною власністю, розпоряджатись якому має право лише Кабінет Міністрів України. В грудні 2004 року командування військової частини А4491 на порушення вимог закону за угодою №5 від 01.12.2003 та додатковою угодою №1 від 11.02.2004 провело реалізацію ПП «ОСОБА_2» 4-х будівель в/м № 12 та земель оборони під ними площею 0,3 га. 21 лютого 2011 року господарським судом Донецької області вказані угоди визнано недійсними. Зазначене рішення місцевого господарського суду залишено без змін рішеннями апеляційної та касаційної інстанції. 3 червня 2005 року ПП «ОСОБА_2» уклало з громадянином ОСОБА_1 договір купівлі-продажу вказаних 4-х будівель військового містечка №12, реалізувавши їх на користь останнього. У подальшому, ОСОБА_1, набувши у власність вищевказані 4 будівлі військового містечка №12, на порушення наведених вимог закону самовільно зайняв земельну ділянку площею 2,2055 га., на якій без передбачених законом дозволів збудував паркан, у такий спосіб фактично позбавивши військові формування Збройних Сил України використовувати відведені землі оборони. У липні 2011 року вказані незаконно відчужені будівлі військового містечка №12 від ОСОБА_1 перейшли у власність ТОВ «ТПК Укрсплав», який на даний час використовує цю нерухомість. Проте, ТОВ «ТПК Укрсплав» не набувало ні права користування, ні права власності на самовільно зайняту земельну ділянку площею 2,2055 га. військового містечка № 12, однак фактично її використовує. Відповідно до акту від 14 березня 2013 року огляду військового містечка АДРЕСА_1, на території вказаного військового містечка, навпроти адміністративної будівлі штабу військової частини А1402, до території автомобільного парку вказаного військового формування розміщений паркан, яким огороджено територію земельної ділянки площею 2,2055 га. За вказаним парканом розміщено 4 будівлі, які використовуються цивільними особами. Згідно з листом Управління Держземагенства у м. Донецьку Донецької області від 18 березня 2013 року №01-32-1545/4910, земельна ділянка, з якої ОСОБА_1 сплачує земельний податок має кадастровий номер 1410136900:00:001:0200, а вартість земельної ділянки площею 2,2055 га. військового містечка №12 становить 3 200 842 грн. 15 коп. Відповідно до листа Управління Держкомзему у м. Донецьку №01-32-750/860, земельна ділянка військового містечка №12 та її частина ОСОБА_1 не відводилась. Відповідно до листа КЕВ м. Луганськ №434, КЕВ м. Луганськ не передавав ОСОБА_1 земельні ділянки, розміщені на військовому містечку №12. Відповідно до листа Управління земельних ресурсів Донецької міської ради №612исх-вх11/626, в базі даних Управління інформація щодо наявності правовстановлюючих документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ОСОБА_1, відсутня. Відповідно до п. 2. «Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року №1104, дозвіл на виконання будівельних робіт надається Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Відповідно до листа інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №7/5-01-0824, на будівництво паркану на земельній ділянці оборони військового містечка №12 будь-якому забудовнику дозвіл на виконання будівельних робіт не надався та декларація про початок виконання будівельних робіт не реєструвалася. Просить суд поновити строк позовної давності, зобов'язати фізичну особу - ОСОБА_1 та ТОВ « ТПК Укрсплав » повернути Міністерству оборони України в особі його структурного підрозділу - квартирно - експлуатаційного відділу м. Луганськ самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 2, 2055 га, вартістю 3200842 грн. 15 коп. на території АДРЕСА_1, зобов'язати фізичну особу - ОСОБА_1 та ТОВ « ТПК Укрсплав » привести самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 2, 2055 га. вартістю 3200842 грн. 15 коп. на території АДРЕСА_1 у придатний для використання стан та прибрати самовільно збудований паркан на зазначеній земельній ділянці.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважаючи їх безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю « ТПК Укрсплав » в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Таким чином, суд вважає, за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - органу центральної влади, яке уповноважило і передало право здійснювати відповідні функції у спірних відносинах квартирно - експлуатаційному відділі м. Луганськ, Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційний відділ до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю « ТПК Укрсплав » про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Ці повноваження прокурора закріплені також ст. 3 ЦПК України та статтями 20 та 36-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно зі ст. ст. 1-3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Сил України» та ст. 3 ч. 1 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», КЕВ м. Луганськ є суб'єктом господарської діяльності, оскільки утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, веде відокремлене господарство, має кошторис надходжень та видатків, рахунки в Державному казначействі та установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Майно, матеріальні та грошові засоби КЕВ м. Луганськ є державною власністю, які закріплені за ним на праві користування.

Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України начальнику КЕВ м. Луганськ в порядку виключення, за відсутністю повного бюджетного фінансування, делеговані повноваження здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, які виникають у зв'язку з необхідністю забезпечення боєготовності та життєдіяльності органу військового управління.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ є структурним підрозділом Міністерства оборони України, а Міністерство оборони України відповідно до «Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади», затвердженої Указом Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 відноситься до центральних органів виконавчої влади, тобто виконує відповідні функції як орган державної влади.

Фінансування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ здійснюється виключно для виплати грошового забезпечення, грошові кошти на інші коди економічної класифікації, за рахунок яких може бути сплачене державне мито у випадку самостійної заяви даного позову до суду, з державного бюджету не надходять.

Незаконні дії громадянина ОСОБА_1 та ТОВ «ТПК Укрсплав» щодо самовільного зайняття земельної ділянки державної форми власності категорії земель оборони, спричиняє шкоду законним інтересам держави.

В наслідок цього у відповідності зі ст. 121 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», виникла необхідність звернення прокурора до суду з позовом про захист інтересів держави.

Проведеною Донецькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері перевіркою додержання службовими особами військової частини А1402 вимог законодавства про правовий режим майна у Збройних Силах України та про використання земель оборони, виявлені порушення інтересів держави, які полягають у наступному.

Згідно ст. 20 ЗК України Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Поряд з іншим, згідно ст. 77 ЗК України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони», землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Вказані землі надаються у постійне користування військовим частинам.

Відповідно до ст. 13 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та ст. ст. 9, 14 Закону України «Про Збройні Сили України» землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Земельна ділянка АДРЕСА_1, постійно використовується військовими формуваннями Збройних Сил України, а отже згідно ст. 77 ЗК України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони», відноситься до земель оборони, а відповідно до ст. 13 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та ст. ст. 9, 14 Закону України «Про Збройні Сили України» є державною власністю, розпоряджатись якому має право лише Кабінет Міністрів України.

В грудні 2004 року командування військової частини А4491 на порушення вимог закону за угодою №5 від 01.12.2003 та додатковою угодою №1 від 11.02.2004 провело реалізацію ПП «ОСОБА_2» 4-х будівель в/м № 12 та земель оборони під ними площею 0,3 га.

21 лютого 2011 року господарським судом Донецької області вказані угоди визнано недійсними.

Зазначене рішення місцевого господарського суду залишено без змін рішеннями апеляційної та касаційної інстанції.

3 червня 2005 року ПП «ОСОБА_2» уклало з громадянином ОСОБА_1 договір купівлі-продажу вказаних 4-х будівель військового містечка №12, реалізувавши їх на користь останнього.

У подальшому, ОСОБА_1, набувши у власність вищевказані 4 будівлі військового містечка №12, на порушення наведених вимог закону самовільно зайняв земельну ділянку площею 2,2055 га., на якій без передбачених законом дозволів збудував паркан, у такий спосіб фактично позбавивши військові формування Збройних Сил України використовувати відведені землі оборони.

У липні 2011 року вказані незаконно відчужені будівлі військового містечка №12 від ОСОБА_1 перейшли у власність ТОВ «ТПК Укрсплав», який на даний час використовує цю нерухомість.

Проте, ТОВ «ТПК Укрсплав» не набувало ні права користування, ні права власності на самовільно зайняту земельну ділянку площею 2,2055 га. військового містечка № 12, однак фактично її використовує.

Відповідно до акту від 14 березня 2013 року огляду військового містечка АДРЕСА_1, на території вказаного військового містечка, навпроти адміністративної будівлі штабу військової частини А1402, до території автомобільного парку вказаного військового формування розміщений паркан, яким огороджено територію земельної ділянки площею 2,2055 га.

За вказаним парканом розміщено 4 будівлі, які використовуються цивільними особами.

Згідно з листом Управління Держземагенства у м. Донецьку Донецької області від 18 березня 2013 року №01-32-1545/4910, земельна ділянка, з якої ОСОБА_1 сплачує земельний податок має кадастровий номер 1410136900:00:001:0200, а вартість земельної ділянки площею 2,2055 га. військового містечка №12 становить 3 200 842 грн. 15 коп.

Відповідно до листа Управління Держкомзему у м. Донецьку №01-32-750/860, земельна ділянка військового містечка №12 та її частина ОСОБА_1 не відводилась.

Відповідно до листа КЕВ м. Луганськ №434, КЕВ м. Луганськ не передавав ОСОБА_1 земельні ділянки, розміщені на військовому містечку №12.

Відповідно до листа Управління земельних ресурсів Донецької міської ради №612исх-вх11/626, в базі даних Управління інформація щодо наявності правовстановлюючих документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ОСОБА_1, відсутня.

Відповідно до п. 2. «Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року №1104, дозвіл на виконання будівельних робіт надається Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до листа інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №7/5-01-0824, на будівництво паркану на земельній ділянці оборони військового містечка №12 будь-якому забудовнику дозвіл на виконання будівельних робіт не надався та декларація про початок виконання будівельних робіт не реєструвалася.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, інженерне майно, всі види озброєння, тощо.

Згідно ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Статтею 2 Закону України «Про використання земель оборони» встановлено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 4 Закону, військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, соціального та доступного житла.

Статтею 79 ЗК України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Стаття 84 ЗК України закірплює, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно зі ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до вимог ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2,2055 га. на території військового містечка №12, вказане державне військове майно, в порушення вимог ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», та ст. ст. 2, 4 2 Закону України «Про використання земель оборони» використовується не за його цільовим призначенням, чим порушується оборонний інтерес Збройних Сил України та майновий інтерес держави.

Наразі, згідно ст. 261 ч. 1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Донецькому прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері стало відомо про порушені права держави виключно в березні 2013 року за результатами проведеної правозахисної перевірки додержання службовими особами військової частини А1402 вимог законодавства про правовий режим майна у Збройних Силах України та про використання земель оборони.

У відповідності ст. ст. 261 ч. 1, 267 ч. 5 ЦК України, строк позовної давності не є пропущеним, оскільки має обчислюватись з моменту, коли прокурор довідався про порушене право держави, а відтак це порушене право підлягає захисту.

Позовні вимоги прокурора повністю підтверджуються зібраними доказами, а саме постановою про проведення перевірки, актом огляду військового містечка №16 від 14.03.2013, рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2011 та Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011, договором купівлі-продажу, витягом про реєстрацію права власності, листом Управління Держземагенства у м. Донецьку Донецької області від 18 березня 2013 року №01-32-1545/4910, листом Управління Держкомзему у м. Донецьку №01-32-750/860, листом КЕВ м. Луганськ №434, листом Управління земельних ресурсів Донецької міської ради №612исх-вх11/626, листом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №7/5-01-0824, заявою ОСОБА_1 листами КЕВ м. Луганськ №№2490, 2077, схемою військового містечка №12, та іншими документами, копії яких додаються до позову.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 224-228 ЦПК Україна, ст. ст. 202, 205, 607 ЦК України, ст. ст. 56, 77, 79, 84, 152, 212 ЗК України,-

В И Р І Ш И В :

Поновити строк позовної давності.

Позов Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - органу центральної влади, яке уповноважило і передало право здійснювати відповідні функції у спірних відносинах квартирно - експлуатаційному відділі м. Луганськ, Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційний відділ до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю « ТПК Укрсплав » про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, задовольнити.

Зобов'язати фізичну особу - ОСОБА_1 та ТОВ « ТПК Укрсплав » повернути Міністерству оборони України в особі його структурного підрозділу - квартирно - експлуатаційного відділу м. Луганськ самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 2, 2055 га, вартістю 3200842 грн. 15 коп. на території АДРЕСА_1.

Зобов'язати фізичну особу - ОСОБА_1 та ТОВ « ТПК Укрсплав » привести самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 2, 2055 га. вартістю 3200842 грн. 15 коп. на території АДРЕСА_1 у придатний для використання стан та прибрати самовільно збудований паркан на зазначеній земельній ділянці.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: