Постанова № 37953614, 28.03.2014, Київський районний суд м. Донецька

2-а/257/80/14

257/913/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2014 Київський районний суд м. Донецька у складі

головуючого судді Л.М.Павленко

при секретарі А.Е.Харитоновій

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення допомоги на оздоровлення у 2013 році в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язати відповідача нарахувати допомогу на оздоровлення за 2013 рік в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести доплату.

Представник відповідача, яка діяла на підставі довіреності, подала заперечення на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що допомогу на оздоровлення позивачу призначено і виплачено 31.10.2013 року у встановленому згідно постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року порядку.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач має 1 категорію учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради позивачу як особі, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 3-ої групи, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 90 грн.

Відповідач у запереченнях на позов зазначила, що розмір допомоги на оздоровлення у 2013 році був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено виплату щорічно допомоги на оздоровлення постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалідам 3-ї групи у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку допомоги на оздоровлення мають враховуватися вимоги Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Посилання відповідача на те, що при призначенні позивачу допомоги на оздоровлення відповідач керувався саме нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2013

рік», а не підзаконним нормативним актом спростовується запереченнями позивача, з яких вбачається, що допомога на оздоровлення призначена позивачу у розмірі, визначеному

постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки іншого розміру допомоги на оздоровлення у 2013 році Кабінет Міністрів України не встановлював.

Отже, відповідач, здійснивши призначення позивачу допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порушив права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативним правовим актом та були чинними на момент призначення позивачу допомоги на оздоровлення за вказаний у позові період, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 11, 94, 99, 100, 158 - 163, 183-2, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради щодо нарахування ОСОБА_1 за 2013 рік щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі меншому, ніж передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 4498 (чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 00 коп.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Л.М.Павленко