Постанова № 37983132, 28.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2014 року № 826/20671/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомАдвокатського об'єднання «Юридична компанія «Капітал»до Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проскасування Рішення №128 від 09.10.2013

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Адвокатське об'єднання «Юридична компанія «Капітал» звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 128 від 09.10.2013

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не погоджується з результатами перевірки та вважає застосування фінансових санкцій та пені за порушення Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлені похованням» безпідставно нарахованими.

Представник відповідача проти позову заперечив зазначивши, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Просив в задоволенні позивних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд за згодою обох сторін, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта у справі, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Залеською О.О. проведена документальна планова перевірка по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За результатами вищевказаної перевірки складений акт №392 перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 20.09.2013 (надалі - акт перевірки), в п.2.4 якого зазначено у зв'язку з неподанням страхувальником звітів по формі Ф-4 ФСС з ТВП у 2008-2009 роках у звітній формі відсутня заборгованість за страхувальником станом на 01.01.2011 в сумі 733,85 грн., яка виникла у зв'язку з неперерахуванням страхових внесків. Страхувальником перераховано страхових внесків на загальну суму 7698,55грн. Страхові внески перераховані несвоєчасно що є порушенням п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-ІІІ від 18.01.01 в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне державне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010. У зв'язку з чим на підставі абз.6 ч.1 ст.23 зазначеного Закону України №2240-ІІІ від 18.01.2001 в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне державне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 за несвоєчасну сплату страхових внесків нарахована пеня в розмірі -452,00грн. (копія надана в додатку 1) та штраф (копія надана в додатку 2). В п.5.1зазначено, що фінансування страхувальника проводилося відповідно до поданих ним заяв - розрахунків за період з 01.01.2011 по 01.06.2013 (копія надана в додатку 3). Відповідно до п.9 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду №26 від 22.12.2012, після надходження коштів, зазначених у заяві - розрахунку на рахунок страхувальника, останій зобов'язаний здійснити виплати відповідного матеріального забезпечення у строки, визначенні у ст.25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-ІІІ від 18.01.01. Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-ІІІ від 18.01.01, якою передбачено що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати. По заяві - розрахунку №8924 від 04.09.2012 отримано фінансування 11.09.2012 на загальну суму 484,68грн., дата виплати матеріального забезпечення -27.09.2012(виплата заробітної плати за серпень 2012-14.09.2012), що порушенням ч.1 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-ІІІ від 18.01.01 в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне державне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 нарахована пеня в сумі 4,36 та штраф (копія надана в додатку 4).

Не погодившись з результатами перевірки позивач подав директору письмові заперечення до акту перевірки №392 від 27.12.2012 року за вих. №01 від 04.01.2013 року, в яких зазначав, що в п 2.4 Акту №392 та додатку №2 неправильно здійснено розрахунок штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків. Зазначивши, що несплачена сума внесків не могла нараховуватись, оскільки страхувальник здійснював сплату внесків за кожен місяць. В п.5 Акту №392 та додатку №4 до розрахункової пені та штрафу здійснений без всебічного дослідження обставин. Виплата допомоги у зв'язку з вагітністю і пологами, була здійснена в найкоротший строк, з моменту відкриття карткового рахунку для працівника.

Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення №128 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 09.10.2013( надалі - рішення №128). Зазначеним рішенням встановлено що до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності підлягає поверненню 737,71 грн. - сума неперерахованих страхових внесків, 451,93 грн. - пеня при несвоєчасній сплаті страхових внесків, 3805,64 - штраф 50% від суми страхових внесків, які належать до сплати (загальна сума становить 4257,57 грн.).

В порядку розділу VII Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження позивач звернувся із скаргою від 17.10.2013 до директора виконавчої дирекції Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Цибенку В.М., у відповідь на яку листом №4112-07 від 31.10.2013 позивачу направлено рішення про результати розгляду скарги, якою відмовлено Адвокатському об'єднанню «Юридична компанія «Капітал» у задоволенні скарги. Директору виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності направлена повторна скарга від 07.11.2013 у відповідь на яку листом від 26.11.2013 року №05-31-32521 позивачу направлено рішення №271 про результати розгляду скарги, якою відмовлено у задоволенні скарги.

Вважаючи рішення №128 таким, що прийнято безпідставно та необґрунтовано, оскільки відповідачем не враховано всіх обставин, що мають значення для його прийняття, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-ІІІ від 18.01.2001 (надалі - Закон № 2240-ІІІ).

Відповідно до ст.1 Закону, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст.9 Закону встановлено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст.34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду (ч.1 ст.10 Закону).

Відповідно до ч.2 ст.27 Закон № 2240-ІІІ, страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків.

Приписами п.3 ч.1 ст.28 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що страховик (Фонд) має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №29 від 22.12.2010 (надалі - Інструкція №29), визначено, що органи Фонду здійснюють планові та позапланові перевірки (п. 2.3. Інструкції №29)

Відповідно до п.3.12. Інструкції №29, під час перевірок страхувальників перевіряються, зокрема, правомірність заявлення і використання страхових коштів, які надійшли від органів Фонду та відповідність даних бухгалтерського обліку даним звітності по коштах Фонду та даним статистичної звітності.

За результатами перевірки складається акт, в якому чітко викладають факти порушень, виявлені під час перевірки, з посиланням на відповідну структурну одиницю нормативно-правового акта. Додатками до акта перевірки також є копії первинних або інших документів, які підтверджують наявність таких фактів порушень (наприклад: накази, заяви працівників, протоколи засідань комісії із соціального страхування, відомості, за якими працівники отримують додаткові блага в грошовому чи натуральному вигляді, графіки роботи тощо), а в акті наводяться узагальнені дані (п. 3.13. Інструкції №29).

Так, за матеріалами акта перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до статей 21, 22, 28, 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», яке надсилається страхувальнику разом з листом про результати розгляду заперечень (за їх наявності) протягом 20 календарних днів з дня підписання акта перевірки. Рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складається за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції (п. 4.1. Інструкції №29).

Відповідно до абз.6 ч.7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Порядок і строки сплати страхових внесків визначались ст.23 Закону №2240, згідно якої страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до закону.

Відповідно до п.1 Податкового роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13.11.2002 №540, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку,збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

При визначені розміру штрафу, відповідно до ч.3 прикінцевих положень Закону №2240, до приведення законів України та інших нормативно - правових актів у відповідність з вказаним Законом закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так в абз.6 ч.1 ст.23 Закону №2240 зазначено якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені ст.30 Закону, згідно якої за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф в розмірі 50% суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня коли страхувальника було взято на облік

Порядок застосування штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків передбачено ч.1 ст.30 Закону №2240 страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 % такої суми.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що за несвоєчасне чи не в повному обсязі сплаченні страхові внески застосовуються штрафні санкції.

Порушення строку давності визначення податкового зобов'язання, як вбачається з твердження позивача є безпідставним виходячи з наступного пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ,(надалі - Закон №2181-ІІІ) суд не погоджується з вказаним, оскільки положення вказаної статті Закону №2181-ІІІ стосується компетенції виключно податкових органів до яких Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не відноситься.

Згідно ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно - господарські санкції можуть застосовуватись до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно ч.1 ст.239 Господарського кодексу України передбачено вичерпний перелік органів, які можуть здійснювати застосування адміністративно - господарських санкцій, а саме це органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно - господарські санкції.

Виходячи зі змісту ст.1 Господарського кодексу України, визначено основні засади господарювання в Україні та регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Так відповідно до ст.2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно - господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно ст.9 Закону №2240, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить до цільових позабюджетних страхових фондів та є некомерційною самоврядною організацією.

У ч.1 та ч.3 Закону №2240 зазначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Фонд є некомерційною самоврядною організацією

Види фінансових санкцій, їх розміри у сфері загальнообов'язкового державного страхування визначені ст.30 Закону №2240, ч.2 ст.30 визначено, що строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Судом встановлено, що штрафні санкції застосовані до Адвокатського об'єднання «Юридична компанія «Капітал» відповідно до вимог ст.30 Закону №2240.

Слід також зазначити, що аналогічної правової позиції дотримується й Вищий адміністративний суд України в справі № К/9991/64960/12, ухвала від 04.12.2012 вказано, що строки застосування адміністративно - господарських санкцій, визначені ст.250 Господарського кодексу України, не застосовується до порушень у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З аналізу вищенаведених правових норм суд приходить до висновку, про непоширення на зазначені правовідносини ст.250 Господарського кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги Адвокатського об'єднання «Юридична компанія «Капітал» не підлягають задоволенню, а рішення №128 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 09.10.2013 скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Адвокатському об'єднанню «Юридична компанія «Капітал» відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук