Вирок № 37981891, 02.04.2014, Троїцький районний суд Луганської області

Дело № 433/326/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Троїцький районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Суського О.І.,

при секретарі Яковлєвій В.А.,

за участю прокурора Шеремета Є.Ю.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Троїцьке Луганської області кримінальне провадження за № 12014130590000076 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 РФ, х.Голубінка Калачовського району Волгоградської області, громадянки України, зареєстрована в АДРЕСА_1, фактично мешкає в АДРЕСА_2, - обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2014 року обвинувачена ОСОБА_2 знаходилась за місцем свого проживання в АДРЕСА_2, де у приміщенні будинку разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вживала спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв, обвинувачена ОСОБА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скориставшись тим ,що ОСОБА_1 заснув ,таємно викрала його мобільний телефон марки «Samsung GT-S5300» вартістю 748 грн., в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку МТС вартістю 15 грн.

Після цього, обвинувачена ОСОБА_2 вийшла з приміщення будинку, витягла з мобільного телефону сім картку, яку розламала на частини та викинула на території двору. Потім, обвинувачена ОСОБА_2 прослідувала на город за місцем свого проживання, де закопала викрадений мобільний телефон у землі, попередньо загорнувши його у фрагмент матерії.

Внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_2, спрямованих на викрадення чужого майна (крадіжку) потерпілому ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 763 грн., яка відшкодована у повному обсязі.

Своїми противоправними діями, які відобразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, обвинувачена ОСОБА_2 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

До суду надійшла угода про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 від 13 березня 2014 року, згідно якої сторони дійшли згоди щодо примирення, правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести обвинувачена ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з можливістю виправлення обвинуваченої без відбуття покарання в місцях позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України із застосуванням іспитового строку. Відповідно до вказаної угоди, матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_1 відшкодовані у повному обсязі, потерпілий претензій до обвинуваченої не має. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 просить затвердити угоду про примирення.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що претензій будь-якого характеру до обвинуваченої на даний час не має, просить затвердити зазначену угоду про примирення.

Прокурор вважає, що зазначена угода про примирення має бути затверджена судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є злочином середнього ступеня тяжкості.

При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2, призначення обвинуваченій узгоджених сторонами виду та розміру покарання, яке повинна понести обвинувачена ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з можливістю виправлення обвинуваченої без відбуття покарання в місцях позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України із застосуванням іспитового строку та покладення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню складають 430 грн. 43 коп., які підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченої ОСОБА_2

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.

Матеріальні збитки відшкодовані потерпілому у повному обсязі, цивільний позов заявлено не було.

Відносно ОСОБА_2 згідно ухвали суду від 13 березня 2014 року був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Клопотань про скасування чи зміну раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до суду не надходило, у зв'язку з чим обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 13 березня 2014 року, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Речові докази у вигляді мобільного телефону марки «Samsung GT-S5300», який знаходиться у камері зберігання речових доказів Троїцького РВ ГУМВС України в Луганській області - повернути потерпілому ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи, що складають 430 грн 43 коп, № рахунку 31115115700354, УДКСУ у Троїцькому районі, Троїцький район, 24060300, ідентифікаційний код одержувача 37981102, ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Троїцький районний суд Луганської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя