Ухвала суду № 37980753, 06.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/4265/13-к Головуючий 1 інстанції - суддя Федюшин М.В.

Провадження № 11кп/790/206/14 Доповідач - суддя Аверіна Н.В.

Категорія ч.ч. 2, 3 ст. 185 УК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Аверіної Н.В.,

суддів Долгова Ю.Д., Устименко В.Є.,

при секретарі Радченко Н.Ю.,

за участю прокурора Криворучко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Харкові, кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, неодружений, непрацюючий, раніше судимий: - 11.06.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, 18.06.2012 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 27 днів;

- 29.07.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

до затримання мешкаючий АДРЕСА_1,

засуджений:

- за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання новопризначеного покарання з невідбутою частиною покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертиз в сумі - 942 грн. 62 коп.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий,

мешкаючий АДРЕСА_2,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, на ОСОБА_3 покладенні зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз по 979 грн. 84 коп. з кожного.

Згідно вироку, 12 лютого 2013 року, близько 00 год. 10 хв., ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження дверного замка, проник в тамбурне приміщення квартир АДРЕСА_3, звідки таємно викрав дитячу коляску, що належала ОСОБА_4, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму - 1066 гривень.

Крім того, в період з 22 год. 22 березня 2013 року до 7 год. 23 березня 2013 року, ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з під'їзду будинку по АДРЕСА_4, таємно викрав дитячу коляску, що належала ОСОБА_5, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму - 420 гривень.

23 березня 2013 року, в період з 16 год. до 8 год. ІНФОРМАЦІЯ_4 березня 2013 року, ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, в той час, коли його вітчим ОСОБА_6, матір ОСОБА_7 та сестра, були відсутні за місцем їх мешкання АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, таємно викрав гроші у розмірі 1000 гривень та 10 доларів США, які знаходились в ящику під ліжком в гаманці, що належали ОСОБА_6, після чого розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 25 березня 2013 року, в період з 21 год. 20 хв. до 8 год. 20 хв. 26 березня 2013 року, ОСОБА_2, діючи повторно, разом з ОСОБА_3, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вступивши в злочинну змову, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, заздалегідь розподіливши ролі, шляхом пошкодження стіни, проникли в приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4», що розташоване по АДРЕСА_5, звідки таємно викрали телевізор та іншу техніку, а також спиртні напої, які належали ОСОБА_8, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 11437 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, порушує питання про зміну вироку щодо ОСОБА_2, посилається на те, що ОСОБА_2 вчинив злочини, за які засуджений цим вироком до винесення попереднього вироку від 29.07.2013 року, а тому остаточне покарання йому треба було призначити із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі, а не на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначаючи покарання за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За такими ж правилами призначається покарання, якщо обвинувачений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 засуджений за злочини передбачені ч. 2 і ч. 3 ст. 185 КК України, які він скоїв 12.02.2013 р., 22.03.2013 р., 23.03.2013 р. та 25.03.2013 року, тобто до постановлення вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.07.2013 року, а тому остаточне покарання йому мало бути призначено з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, а не на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.

За таких обставин, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України), вирок суду підлягає зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2013 року відносно ОСОБА_2 змінити.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання про призначення ОСОБА_2 остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 і ч. 3 ст. 185 КК України до покарання призначеного судом у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, згідно вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року, шляхом часткового складання покарання, остаточно призначити ОСОБА_2 - 3 (три) роки 2 (два) місяця позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може буди оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді