Ухвала суду № 37979105, 25.03.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"25" березня 2014 р. Справа № 5019/1824/12

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Фаєвська Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анминкоснат", м. Рівне

до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства "Рівнеагробудкомплект", м. Рівне

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД "АЕК", м. Рівне

3. Приватного підприємства "Кольортех", м. Рівне

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "НОРД" ЛТД

про витребування майна в натурі з чужого незаконного володіння, переданого відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Рівненській області №170 від 18.05.2001р.

представники:

від позивача - Пилипчук Л.М. - представник;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

від відповідача 3 - не з'явився;

від відповідача 4 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Рівненської області знаходиться справа №5019/1824/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анминкоснат" до Відкритого акціонерного товариства "Рівнеагробудкомплект", Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД "АЕК", Приватного підприємства "Кольортех" про витребування майна в натурі з чужого незаконного володіння, переданого згідно з наказом Регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Рівненській області № 170 від 18.05.2001року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06 серпня 2013 року провадження по справі № 5019/1824/12 зупинено на час проведення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Проведення якої доручено - Асоціації "Експерт - Рівне", яке знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру, 15.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2013 року провадження по справі № 5019/1824/12 поновлено в зв'язку з клопотанням експерта про необхідність призначення у справі товарознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08 жовтня 2013 року провадження по справі № 5019/1824/12 зупинено на час проведення у справі судової будівельно-технічної експертизи та судової товарознавчої експертизи. Проведення якої доручено - Асоціації "Експерт - Рівне", яке знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру, 15.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10 лютого 2014 року провадження по справі № 5019/1824/12 поновлено з 11.03.2014 в зв'язку з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів та роз'яснень, та зобов'язано відповідачів до 10.03.2014 року подати господарському суду додаткові документи.

Ухвалами господарського суду Рівненської області від 11.03.2014 року та 21.03.2014 року розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах.

21 березня 2014 року через канцелярію господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно в зв'язку з тим, що представнику відповідача стало відомо про розпочату ліквідацію суб'єктів господарювання, відповідачів по справі № 5019/1824/12.

В судовому засіданні заслухавши представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Позов відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до абз.абз.1, 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення йому вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

З матеріалів справи № 5019/1824/12 вбачається, що предметом позову у цій справі є саме: витребування майна в натурі з чужого незаконного володіння.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Єдиного державного реєстру судових рішень, Постановою господарського суду Рівненської області від 05.02.2014 року (Суддя Церковна Н.Ф.) Приватне підприємство "Кольортех" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника Михайловського С.В.

Абзацом 8 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено наслідки визнання боржника банкрутом - скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Отже, у цьому випадку, накладеня арешту на спірне майно, яке перебуває у відповідача - ПП "Кольортех", який хоч і перебуває у процедурі ліквідації, є неможливим, оскільки процедура його ліквідації здійснюється межах справи про його банкрутство відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Всі інші відповідачі за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не перебувають у стані припинення, щодо них не порушено справ про банкрутство.

З огляду на вищенаведене у сукупності, заявником не подано суду належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували наявність підстав для застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірне майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.66, 67, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Анминкоснат" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Суддя Трускавецький В.П.