Ухвала суду № 37976650, 25.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9955/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Грищенко Т.М.,

суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральнний офіс з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральнний офіс з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення №0000264050 від 17.05.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Анкор Агро Опт» за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012р. Результати перевірки оформлені актом за №463/40-50/31454383 від 25.04.2013 р.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, п.п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України № 2755- VІ від 02.12.2010 р. в результаті чого було завищено витрати у зв'язку з придбанням товару (послуг), які проведено на підставі нікчемних правочинів на загальну суму 1 944 817 грн.

Відповідачем було використано Акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області від 01.02.2013 року № 68/22-200/37104594 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Анкор Агро Опт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень 2011 року - лютий 2012 року та податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року та І квартал 2012 року щодо відображення правових відносин з контрагентом постачальником ТОВ «СКРАП-МЕТ» за період жовтень 2011 року - лютий 2012 року з контрагентами покупцями».

17.05.2013 року на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000264050 від 17.05.2013 р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 1 944 817,00 грн.

Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, про наявність всіх правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток валових витрат регулюються статтями 138, 139 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем і ТОВ «Анкор Агро Опт» було укладено наступні Договори поставки: №Н 2543/13 від 11.10.2012 р. на поставку Кукурудзи, 150,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 266 250,00 грн.; №Н 2640/12 від 25.10.2011 р. на поставку Кукурудзи, в кількості 50,000 т., на загальну суму з ПДВ 88 000,00 грн.; №Н 2722/12 від 28.10.2011 р. на поставку Соняшника, в кількості 120,000 т., на загальну суму з ПДВ 372 000,00 грн.; №Н 3292/13 від 15.11.2011 р. на поставку Соняшника, в кількості 160,000 т., на загальну суму з ПДВ 512 000,00 грн.; №Н 5566/12 від 30.04.2012 р. на поставку Пшениці 3 кл., в кількості 100,000 т., на загальну суму з ПДВ 183 000,00 грн.; №Н 5565/13 від 28.04.2012 р. на поставку насіння Пшениці 5 кл., в кількості 40,000 т., на загальну суму з ПДВ 66000,00 грн.; №Н 5827/12 від 07.06.2012 р. на поставку Соняшника, в кількості 5,000 т., на загальну суму з ПДВ 17 000,00 грн.; №Н 2449/13 від 08.10.2012 р. на поставку Кукурудзи, в кількості 50,000 т., на загальну суму з ПДВ 102 500,00 грн.; №К1757/13 від 29.10.2012 р. на поставку Кукурудзи, в кількості 160,000 т., на загальну суму з ПДВ 315 200,00 грн.; №К1758/13 від 29.10.2012 р. на поставку Кукурудзи, в кількості 200,000 т., на загальну суму з ПДВ 388 000,00 грн.; №К1667/13 від 23.10.2012 р. на поставку Кукурудзи, в кількості 125,000 т., на загальну суму з ПДВ 238 750,00 грн.; №К2238/13 від 06.10.2011 р. на поставку Соняшник, в кількості 150,000 т., на загальну суму з ПДВ 364 500,00 грн.; №Н2072/13 від 03.10.2011 р. на поставку Соняшник, в кількості 450,000 т., на загальну суму з ПДВ 1 102 500,00 грн.; №Н2386/12 від 15.10.2011 р. на поставку насіння Соняшника, в кількості 50,000 т., на загальну суму з ПДВ 140 000,00 грн.; №Н2442/12 від 19.10.2011 р. на поставку насіння Соняшника, в кількості 50,000 т., на загальну суму з ПДВ 145 000,00 грн.; №Н2778/12 від 28.10.2011 р. на поставку насіння Соняшника, в кількості 10,000 т., на загальну суму з ПДВ 30 500,00 грн.; №К979/12 від 29.09.2011 р. на поставку насіння Соняшника, в кількості 200,000 т., на загальну суму з ПДВ 530 000,00 грн.; №К2061/12 від 22.12.2011 р. на поставку Кукурудзи, в кількості 100,000 т., на загальну суму з ПДВ 143 000,00 грн.; №К3767/12 від 14.03.2012 р. на поставку Кукурудзи, в кількості 50,000 т., на загальну суму з ПДВ 85 000,00 грн.; №К59/13 від 31.07.2012 р. на поставку Ячмінь 3 кл., в кількості 35,000 т., на загальну суму з ПДВ 68 600,00 грн.; №К76/13 від 10.08.2012 р. на поставку Ячмінь 3 кл., в кількості 40,000 т., на загальну суму з ПДВ 80 000,00 грн.; №К1107/13 від 26.09.2012 р. на поставку Ячмінь 2 кл. групи А, в кількості 40,000 т., на загальну суму з ПДВ 85 200,00 грн. та інші договори.

На виконання договору було надано підтверджуючі належним чином оформлені первинні бухгалтерські та податкові документи, зокрема, це додаткові угоди, довіреності, карта лабораторного аналізу, видаткові накладні, накладні, рахунки, трьох сторонні Акти приймання-передачі сільськогосподарської продукції, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, складські квитанції, які були дослідженні та залучені до матеріалів справи.

Також в матеріалах справи міститься Договір №7/68 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 04.07.2011 р., укладеного між Позивачем та ТОВ "Миронівським елеватором".

Отже, якщо у ТОВ «Кернел-Трейд» були всі належним чином оформлені товарні накладні, податкові накладні та договори поставки, платіжні документи щодо здійснення розрахунку за придбаний товар, на підставі яких дане товариство придбало у постачальника - ТОВ «Анкор Агро Опт» сільськогосподарську продукцію, то всі правочини, укладені між ТОВ «Кернел-Трейд» та його контрагентом носять реальний характер та завершилися передачею товару, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання відповідача викладені в акті перевірки неправомірними, оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо несплати ними податку на додану вартість до бюджету.

Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача на висновки спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській області, оскільки чинне законодавство не зобов'язує юридичні особи перевіряти відповідність установчих, реєстраційних, звітних документів своїх контрагентів на дотримання вимог законодавства, та визначати справжність чи належність підписів уповноваженим особам на документах контрагентів.

Таким чином, враховуючи, що позивачем жодних порушень не вчинено, відповідач безпідставно поклав на позивача відповідальність за дії його контрагента.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сторонами не заперечувалася та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом, контрагент позивача та Позивач, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платником податку на додану вартість.

Отже, позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори були укладені з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість винесення податкового повідомлення-рішення №0000264050 від 17.05.2013 року, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведений факт здійснення даних договірних взаємовідносин, які були укладені з метою настання реальних обставин.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральнний офіс з обслуговування великих платників податків - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді В.П.Мельничук

В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.