Постанова № 37971292, 19.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 р. Справа № 805/2165/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гладіус»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гладіус» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000302100 від 29 січня 2014 року про застосування фінансових санкцій в сумі 175 206,00 грн. та визнання протиправним та скасування рішення № 0000292201 від 29 січня 2014 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 175 206,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив проведення відповідачем перевірки з грубими порушеннями вимог діючого законодавства України. Так, перед початком перевірки та під час її проведення працівники державної податкової служби належним чином не представилися та не пред'явили службові посвідчення, до початку перевірки не надали направлення на перевірку та копію наказу про її призначення; відмовилися зареєструватися у книзі обліку перевірок, акт перевірки був складений за відсутності представника підприємства. Крім цього, на думку позивача перевірку проведено за відсутності на те підстав. Позивач, посилаючись на те, що не є виробником чи імпортером алкогольних напоїв, не отримує акцизних марок та не проводить маркування товарів, зауважував на відсутності в нього обов'язку перевіряти факт видачі виробнику чи імпортеру марок акцизного збору.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях у якості підстав для незгоди з позовом визначив , що в ході перевірки зафіксований факт зберігання позивачем алкогольних напоїв з марками акцизного збору, що не відповідають встановленому зразку, чим порушено статтю 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та не ведення обліку товарних записів у встановленому порядку, що є порушенням Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

17 та 19 березня 2014 року представниками сторін надані клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гладіус» (далі - ТОВ «Гладіус», позивач) є юридичною особою, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 38531715, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

26 грудня 2013 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено фактичну перевірку додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 125 а, що належить позивачу. Згідно викладеного в акті під час проведення перевірки проведений опис марок акцизного збору на алкогольних напоях, що реалізуються для подальшого аналізу. За наслідком проведення перевірки складений акт № 05/18/21/38531715 від 8 січня 2014 року (арк. справи 13-22).

За змістом викладеного в акті, в результаті проведеної перевірки відповідачем встановлений факт наведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. В реалізації знаходиться товар на загальну суму 87603,00 грн., облік якого не ведеться, що є порушенням вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Супровідні документи - накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності на вказані алкогольні напої в ході перевірки на вимогу представників податкової інспекції не надані.

Крім цього, за наслідком проведеного аналізу марок акцизного збору (додатки 2-5 до акту) встановлено, що в магазині в реалізації знаходяться алкогольні напої вартістю 87 603,00 грн. без марок акцизного податку встановленого зразку, чим порушено статтю 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Так, за змістом акту:

- згідно додатку 2 до акту 43 пляшки текіли «Sauza» місткістю 1,0 л за ціною 150 грн. за пляшку (загальна вартість 6450,00 грн.) мають марки акцизного податку з датою видачі 14 жовтня 2005 року, на яких вказано найменування продукції: «Бренді». Встановлено, що на зазначених пляшках текіли марки акцизного податку не відповідають виду продукції. Згідно вимог пункту 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 23 квітня 2003 року, зазначені алкогольні напої вважається немаркованими.

- згідно додатку 2 до акту 14 пляшок горілки «Grey Goose» місткістю 1 л. за ціною 305,00 грн. за пляшку (загальна вартість 4270,00 грн.) мають марки акцизного збору, які не видавалися суб'єктам господарювання - імпортерам алкогольної продукції. На підставі пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України зазначені алкогольні напої вважаються такими, що немарковані.

- згідно додатку 3 до акту 28 пляшок текіли «Sauza Silver» місткістю 1,0 л за ціною 150 грн. за пляшку (загальна вартість 4200,00 грн.) мають марки акцизного податку, які не видавалися безпосередньо імпортеру, вказаному на пляшці. На підставі пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України зазначені алкогольні напої вважаються такими, що немарковані.

- згідно додатку 3 до акту 30 пляшок віскі «Jameson» місткістю 1,0 л за ціною 209 грн. за пляшку (загальна вартість 6270,00 грн.) та 27 пляшок віскі «Jim Beam» місткістю 1,0 л за ціною 150 грн. за пляшку (загальна вартість 4050,00 грн.) мають марки акцизного податку з датою видачі 14 жовтня 2005 року, на яких вказано найменування виду продукції: «бренді». Встановлено, що на зазначених пляшках віскі марки акцизного податку не відповідають виду продукції. Згідно вимог пункту 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 23 квітня 2003 року, зазначені алкогольні напої вважаються немаркованими.

- згідно додатку 4 до акту алкогольні напої, вказані в строках 1, 9, 18, 25, 31, 42, 43, 44 загальною вартістю 33 965,00 грн. мають марки акцизного збору, які не видавалися суб'єктам господарювання - імпортерам алкогольної продукції. Марка акцизного податку на пляшці шампанського вартістю 2 800,00 грн. (строка 53) не відповідає вимогам абзаців 6 та 7 пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27 грудня 2010 року. На підставі пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України зазначені алкогольні напої вважаються такими, що немарковані.

Пляшки шампанського вказані в строках 48, 49, 50, 51, 59, 60, 61, 62, 63 загальною вартістю 4830,00 грн. мають марки акцизного податку з датою видачі 14 жовтня 2005 року, на яких вказано найменування виду продукції: «бренді». Встановлено, що на зазначених пляшках віскі марки акцизного податку не відповідають виду продукції. Згідно вимог пункту 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 23 квітня 2003 року, зазначені алкогольні напої вважаються немаркованими.

Згідно додатку 5 до акту до акту 46 пляшок віскі загальною вартістю 20 768,00 грн. мають марки акцизного податку з датою видачі 14 жовтня 2005 року, на яких вказано найменування виду продукції: «бренді». Встановлено, що на зазначених пляшках віскі марки акцизного податку не відповідають виду продукції. Згідно вимог пункту 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 23 квітня 2003 року, зазначені алкогольні напої вважаються немаркованими.

29 січня 2014 року відповідачем прийняті рішення №0000292201, яким на підставі абзацу 5 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка застосований штраф у розмірі 200 відсотків вартості товару в сумі 175 206,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000302100 про застосування штрафних санкцій на підставі статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 175 206,00 грн.

Спірним питанням, що підлягає вирішенню у межах цієї справи, є правомірність прийнятих відповідачем рішень за наслідком проведеної перевірки.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон України №481/95-ВР).

Згідно частини 4 статті 11 Закону України №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку раніше закуплені платником акцизного податку марки попереднього зразка застосовуються таким платником для маркування вироблених, ввезених на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів протягом 12 місяців з дати запровадження марок нового зразка. Алкогольні напої, марковані марками попереднього зразка, можуть перебувати в обігу протягом 12 місяців з дати запровадження марок нового зразка, а по закінченню цього терміну марки попереднього зразка на таких алкогольних напоях підлягають обміну на марки нового зразка. Положення щодо маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів міститься в пункту 226.6 статті 226 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (далі - Положення № 1251), наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці алкогольного напою є однією з умов для продажу таких товарів споживачам.

Згідно пункту 20 Положення № 1251 та пункту 226.9. статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень, а за оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

За змістом акту перевірки в ході її проведення встановлено зберігання позивачем алкогольних напоїв вартістю 87603,00 грн., які у розумінні положень Порядку №1251 та приписів статті 226 Податкового кодексу України є немаркованими, що є передумовою для застосування фінансових санкцій згідно абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР.

Згідно п. 12 статті 3, 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року (надалі Закон України № 265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України № 265/95-ВР встановлено порядок обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушення установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно викладеного в акті перевірки, в ході її проведення позивачем не надані на вимогу податкової інспекції документи, які б підтверджували облік позивачем алкогольних напоїв вартістю 87603,00 грн., описаних в ході перевірки. Протягом судового розгляду справи позивачем наведені документи також не були надані. Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі статті 20 Закону України № 265/95-ВР.

Що стосується посилань позивача на допущення відповідачем грубих порушень вимог чинного законодавства, що виразилися, зокрема, в тому, що перевірку проведено за відсутності на те підстав, наявність недоліків оформлення документів до перевірки, не представлення працівників податкової інспекції під час проведення перевірки та складання акту перевірки за відсутності представника підприємства судом не приймаються до уваги, оскільки недотримання податковим органом умов, за яких він мав право приступити до проведення перевірки може бути підставою для визнання саме таких дій податкового органу протиправними, а не підставою для скасування (визнання недійсними) рішень, прийнятих за наслідком проведення цієї перевірки. Рішення податкового органу не може бути визнано недійсним з підстав незаконності проведення перевірки у разі встановлення допущення суб'єктом господарювання встановлених законодавством правил ведення господарської діяльності.

Наявні в матеріалах справи документи підтверджують допущення позивачем порушень вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що є підставою для застосування штрафних санкцій, з огляду на що рішення від 29 січня 2014 року прийняті відповідачем обґрунтовано, за наявності на те законодавчо визначених підстав.

З огляду на наведене позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гладіус» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000302100 від 29 січня 2014 року про застосування фінансових санкцій в сумі 175 206,00 грн. та визнання протиправним та скасування рішення № 0000292201 від 29 січня 2014 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 175206,00 грн. не підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 4 цього ж Закону зазначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Із врахуванням викладеного сума судового збору, що мала бути сплаченою позивачем за подання позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000302100 від 29 січня 2014 року про застосування фінансових санкцій в сумі 175206,00 грн. та визнання протиправним та скасування рішення № 0000292201 від 29 січня 2014 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 175206,00 грн., складає 4872,00 грн. (1218 * 4 м.з.п.). З наявної в матеріалах справи квитанції вбачається, що позивач при поданні позову сплатив 350,42 грн. (арк. справи 1а). Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю, решта судового збору в сумі 4521,58 грн. (1218 * 4 - 350,42), підлягає стягненню з позивача.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Гладіус» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000302100 від 29 січня 2014 року про застосування фінансових санкцій в сумі 175206,00 грн. та визнання протиправним та скасування рішення № 0000292201 від 29 січня 2014 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 175206,00 грн.,- відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гладіус» судовий збір у сумі 4 521,58 грн. (чотири тисячі п'ятсот двадцять одна гривень 58 коп.) за наступними реквізитами сплати: отримувач коштів Держбюджет Калінінського р-ну м. Донецьк, код за ЄДРПОУ отримувача 38034015, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, р/р 31217206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 березня 2014 року.

Суддя Михайлик А.С.