Рішення № 37969605, 11.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25532/13

11.03.14

За позовом

Дочірнього підприємства «СХІДТЕХЕКСПЕРТ»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМС ІНЖИНІРІНГ»

Про

стягнення 90 206, 31 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з’явився

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за Договором №1602-12/01 від 16.02.2012р. в розмірі 90 206, 31 грн.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 30.12.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 13.02.2014р. про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.11.2013р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМС ІНЖИНІРІНГ»: 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72.

Водночас, ухвали суду від 30.12.2014р. та від 13.02.2014р. направлені на адресу відповідача: 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72.

Ухвала суду від 30.12.2013р. була повернута поштою з зазначенням «поштове відправлення вручено уповноваженому».

Ухвала суду від 13.02.2014р. була повернута суду поштою з зазначенням: „за закінченням встановленого строку зберігання ” .

Тому повернення ухвал господарського суду з вищевказаними зазначеннями з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 1602-12/01, відповідно до якого Позивач зобов’язався надати роботи з технічного діагностування та технічної експертизи обладнання та трубопроводів Метрологічного центру м. Боярка, а Відповідач прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 3.1. Договору, прийом роботи Відповідачем здійснюється на підставі двостороннього акту прийому-передачі.

Судом встановлено, що роботи за Договором були виконані Позивачем та прийняті Відповідачем відповідно до актів здачі-приймання робіт, належні копії яких є в матеріалах справи.

Всього роботи були виконані на загальну суму 153 390, 75 грн., в тому числі ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується, що роботи за Договором були виконані в повному обсязі та у встановлений строк, зауважень та заперечень щодо якості та порядку виконання робіт за договором Відповідачем в актах не зазначено, про що свідчить підпис уповноваженої особи Відповідача на акті прийому-передачі виконаних робіт.

Суду доведено, що Відповідач здійснив часткову оплату за виконані роботи на загальну суму 63 184, 44 грн.

Таким чином, Відповідач не здійснив повної оплати за виконані роботи.

Відповідно до п. 4.3. Договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт протягом 30 календарних днів від дня підписання вказаних актів. Останній день строку оплати за виконані роботи – 30 квітня 2012р.

Згідно з п. 3.2. Договору, термін здачі наданих послуг – до 30.06.2012р.

Факт виконання зобов’язань (надання послуг) Позивачем підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, належні копії яких є в матеріалах справи.

На виконання ст. ст. 5, 6 ГПК України та п. 5.1. Договору, на адресу Відповідача 22.07.2013р. було направлено претензію вих. №9, якою пропонувалось погасити борг в добровільному порядку, перерахувавши кошти на поточний рахунок Позивача. Претензія була отримана 31.07.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції, проте відповіді на претензію Позивач не отримав.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою Договір №1602-12/01 від 16.02.2012 року є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Спірний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріалами справи підтверджується факт здійснення Позивачем підрядних робіт та існування за Відповідачем заборгованості по оплаті за підрядні послуги в розмірі 90 206, 31 грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором у сумі 90 206, 31 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 90 206, 31 грн.

Допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМС-ІНЖИНІРІНГ» (04070, Київська обл., м. Київ, вул. Верхній Вал, 72; Код: 34717418) на користь Дочірнього підприємства «СХІДТЕХЕКСПЕРТ» (юридична адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 43-А; адреса для листування: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 72; Код: 31635249) суму заборгованості за Договором №1602-12/01 від 16.02.2012р. в розмірі 90 206, 31 грн. (дев’яносто тисяч двісті шість грн. 31 коп.) та судовий збір в розмірі 1 804, 14 грн. (одної тисячі вісімсот чотири грн.14 коп.)

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко