Ухвала суду № 37968628, 12.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2014 р. м. Київ К/800/53262/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

на постанову Закарпатськогоокружного адміністративного суду від 28.12.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013

у справі № 2а-3266/10/0770 (4228/11/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрбудінвест»

до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.12.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013, адміністративний позов задоволено:визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0000882340/0 від 30.04.2010, №0000882340/1 від 13.07.2010, №0000882340/2 від 03.08.2010, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 230 901,50 грн.; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення 0000872340/0 від 30.04.2010, №0000872340/1 від 13.07.2010, № 0000872340/2 від 03.08.2010, якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 439 823,10 грн., у тому числі 972 605,00 грн. основного платежу та 467 218,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких наводить доводи законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, щопредставниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009, за результатами якої 16.04.2010 складено акт № 577/23-01/35095101 (надалі акт).

На підставі актавідповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 30.04.2010 № 0000882340/0, яким визначено позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 230 901,50 грн., ут.ч. - 820 601,00 грн. основного платежу та 410 300,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000872340/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язанняз податку на прибуток в сумі 1 439 823,10 грн., ут.ч. 972 605,00 грн. основного платежі та 467 218,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження, вказаних податкових рішень, відповідачем прийнято нові податковіповідомлення-рішення від 13.07.2010 № 0000882340/1,№ 0000872340/1, а також від 03.08.2010 № 0000882340/2,№ 0000872340/2.

Підставою для донарахування податкових зобов'язаньз податку на прибуток і зподатку на додану вартістьстали твердження відповідача про те, що угоди позивача з ПП «Універсалбуд», ПП «Вілма-електрик», ПП «Будмасервіс», ПП «Картельбудпостач»та ПП «Будінвесткомфорт» є нікчемними, оскільки контрагенти ТОВ «Компанія «Украбудінвест» мають ознаки фіктивності.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»),який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 5.1http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_242/ed_2010_12_23/pravo1/Z0334_0.html?pravo=1 - 242Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період, який перевірявся, позивач уклав договори підряду з :

- ПП «Будінвесткомфорт» (договір підряду № 02/2008 від 17.07.2008), предметом якого було будівництво службового житла (модульного) на ВПС «Косино»;

- ПП «Будмасервіс» (договір підряду № 1/08 від 08.08.2008), предметом якого булобудівництво службового житла (модульного) на ВПС «Косино»;

- ПП «Будмасервіс» (договір підряду № 29/09 від 29.09.2008) з ПП «Будмасервіс», предметом якого буловиконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт будівлі дитячого відділення № 2 (для старших) Тячівської ЦРЛ»;

- ПП «Універсалбуд» (договір підряду № 31-07 від 31.07.2009, № 30-09 від 30.09.2009, № 30-11 від 30.11.2009), предметом якого було«Добудова незавершеного будівництва лікарні на 25 ліжок в с.Угля Тячівського району»;

- ПП «Універсалбуд» (договір підряду № 1/09 від 01.09.2009), предметом якого буловиконання робіт по об'єкту будівництво загальноосвітньої школи І-ІІ ступеню в с. Луково Іршавського району (перша черга);

- ПП «Вілмат Електрик» (договір підряду № 27/10 від 27.10.2008), предметом якого буловиконання робіт по об'єкту«будівництво водонапірних башт для забезпечення питною водою мікрорайону колишнього лісо хімкомбінату»;

- ПП «Кабельбудпостач» (договір підряду № 01/2008 від 16.07.2008), предметом якого було виконання робіт по об'єкту«реконструкція житлового будинку по вул. Окружна, 20 у м. Мукачево».

Факт виконання будівельних робіт в порядку та на умовах, встановлених договорами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме:актами виконаних робіт, встановленої форми № КБ-2В, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, податковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Суми валових витрат підтверджені в установленому законом порядкуоформленими належним чином первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського і податкового обліку. Відповідачу при проведенні перевірки позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують придбання товарів, оплату їх вартості, оприбуткування, подальше використання у власній господарській діяльності.

Достовірність первинних документів підтверджується реальним матеріальним результатом робіт субпідрядників, що податковим органом не спростовано.

Підстави, якими відповідач обґрунтовує нікчемність угод в акті перевірки, є необґрунтованими та не свідчать про наявність будь-яких порушень вимог податкового законодавства сторонами договорів підряду під час їх укладення та виконання.

Відповідачем не доведено, що у платника податку була, при укладенні даних угод, мета, яка б суперечила інтересам держави.Тому, суди обґрунтовано зазначили, що залучення до проведення окремих робіт субпідрядників та здійснення витрат на оплату таких робіт за відсутності фактів невиконання ними своїх обов'язківзі сплати податків з цих операцій само по собі інтересам держави не суперечить і публічний порядок не порушує.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що обґрунтованих підстав вважати вищевказані господарські операції такими, що не мали реального характеру, немає.

Тому віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаних робіт є правомірним. Платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість до складу свого податкового кредиту, не може нести відповідальність за дії третіх осіб (постачальників та їх контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом. Зазначена функція на платника податку чинним законодавством не покладена, що унеможливлює зменшення позивачу суми податкового кредиту у випадку недотримання його контрагентами та їх постачальниками обов'язків перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість. Водночас, право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджено належними та допустимими доказами, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».

А відтак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій законно та обґрунтовано визнали протиправними та скасували податкові повідомлення-рішення № 0000882340/0 від 30.04.2010,№0000882340/1 від 13.07.2010, №0000882340/2 від 03.08.2010, № 0000872340/0 від 30.04.2010, №0000872340/1 від 13.07.2010, № 0000872340/2 від 03.08.2010.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатськогоокружного адміністративного суду від 28.12.2010та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013у справі № 2а-3266/10/0770 (4228/11/9104)залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна