Ухвала суду № 37968532, 27.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року м. Київ К/9991/72897/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.06.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011

у справі № 2а-3772/11/1270

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Алчевський карбідний завод»доАлчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській областіпровизнання недійсними податкових повідомлень-рішеньВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алчевський карбідний завод» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Алчевський карбідний завод») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі по тексту - відповідач, Алчевська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.04.2011 №0000242310 та №0000252310.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.06.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Алчевською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Алчевський карбідний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт перевірки №541/231-30331138 від 31.03.2011, яким встановлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем 14.04.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000242310, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 242347,50 грн., в тому числі за основним платежем 193878,00 грн. та штрафними санкціями 486469,50 грн.; №0000252310, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 127897,50 грн., в тому числі за основним платежем -102318,00 грн. та штрафними санкціями - 25579,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Алчевський карбідний завод» та ТОВ «Ельф» укладений договір від 07.12.2006 №7 за умовами якого ТОВ «Алчевський карбідний завод» здійснює оплату виконаних робіт шляхом сплати платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок ТОВ «Ельф». За домовленістю сторін можлива інша форма оплати. Зазначений договір в установленому порядку недійсним не визнаний.

Позивач у рахунок оплати товару видав ТОВ «Ельф» простий вексель на загальну суму 287959,73 грн., що підтверджується актом прийому-передачі векселю від 02.04.2007. За змістом акту прийому-передачі від 02.04.2007 ТОВ «Алчевський карбідний завод» передав, а ТОВ «Ельф» прийняв простий вексель №643045804117 на суму 287959,73 грн. із строком платежу за пред'явленням.

12.06.2007 рішенням Господарського суду Луганської області у справі №42/162Б ТОВ «Ельф» визнано банкрутом 27.07.2007 ТОВ «Ельф» знято з податкового обліку як платника податку.

Відповідач вважає, що оскільки під час перевірки було встановлено наявність у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ «Ельф»», термін спливу позовної давності кредиторської заборгованості відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України по операціях з ТОВ «Ельф» припадає на податковий період ІІІ квартал 2010 року, тому така сума заборгованості повинна була бути відображена у складі валових доходів відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як безповоротна фінансова допомога.

За період з 01.07.2009 по 30.09.2010 ТОВ «Алкар» та ТОВ «Завод «Кратон» мали взаємовідносини відповідно до наступних договорів. За договором від 04.03.2009 №0403 продавець ТОВ «Завод «Кратон» зобов'язується продати у власність, а покупець ТОВ «Алкар» прийняти та сплатити трансформатор ТДНГ - 20000/110. Ціна договору встановлена в гривнях і становить 299000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній валюті. Поставка товару здійснюється протягом 5 місяців з моменту підписання. Витрати з доставки бере на себе продавець. Згідно із додатковою угодою №1 від 18.12.2009 до договору №0403 від 04.03.2009 сторони домовились, що покупець в рахунок погашення заборгованості передає простий вексель на суму 299000,00 грн. Актом прийму-передачі від 18.12.2009 підтверджується передача простого векселю серії АА №0298742 в сумі 299000,00 грн. від ТОВ «Алчевський карбідний завод» до ТОВ «Завод «Кратон».

01.07.2009 між ТОВ «Алкар» та ТОВ «Завод «Кратон» укладено договір №010709, за умовами якого продавець ТОВ «Завод «Кратон» зобов'язується продати у власність , а покупець ТОВ «Алкар» прийняти та сплатити обладнання на суму з ПДВ 177283,20 грн. Ціна договору визначається в гривнях і становить 177283,20 грн. з урахуванням ПДВ. Постачання товару здійснюється протягом 1 місяця з моменту підписання договору. Витрати з доставки бере на себе продавець. Додатковою угодою №1 від 03.08.2009 сторони включили до предмету договору додаткове обладнання. Додатковою угодою №2 від 27.12.2009 до договору №0403 від 04.03.2009 сторони домовились, що покупець в рахунок погашення заборгованості передає простий вексель на суму 525749,52 грн. Згідно з актом прийму-передачі від 29.01.2010 ТОВ «Алчевський карбідний завод» передав ТОВ «Завод «Кратон» простий вексель серії АА №0298743 в сумі 958374,16 грн.

25.12.2007 між ТОВ «Алчевський карбітний завод» та ТОВ «Завод Кратон» укладено договір на технічне обслуговування та ремонт техніки, за умовами якого замовник ТОВ «Алчевський карбідний завод» доручає, а виконавець ТОВ «Алчевський карбідний завод» бере на себе технічне обслуговування та ремонт техніки відповідно до списку, що додається до договору. Згідно із додатковою угодою від 27.12.2009 до договору на технічне обслуговування та ремонт техніки від 25.12.2007 сторони домовились про здійснення погашення суми заборгованості простим векселем на суму 432624,64 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що ТОВ «Алкар» не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від TOB «Завод «Кратон» у перевіряємому періоді, що свідчить про те, що правочини між TOB «Алкар» та TOB «Завод «Кратон» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На думку податкового органу, позивачем порушено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат на загальну суму - 210783,34 грн. та порушення пп. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суди попередніх інстанцій вірно не погодились з висновками податкового органу з огляду на вимоги наступних законодавчих актів.

Так відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключено, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Згідно п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під безповоротною фінансовою допомогою слід розуміти, зокрема, суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається у письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. З 02.04.2007 (дати передачі векселів) припинилися грошові зобов'язання позивача перед ТОВ «Ельф» за договором від 07.12.2006 №7. Переказний вексель може бути виданий із строком платежу на визначену дату, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів.

Згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Таким чином, термін погашення по векселю, виданому позивачем наступає 02.04.2010, та з урахуванням вимог ст. 261 Цивільного кодексу України, саме з дня пред'явлення векселя до оплати починається перебіг строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності порушення у ТОВ «Алчевський карбітний завод» п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 даного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 даного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано договори, оборотно-сальдові відомості, журнали ордери, відомості по рахункам, первинні документи: податкові, видаткові накладні, виписки банку, прибуткові ордери, рахунки-фактури, акти виконаних робіт (послуг), та інші, які відповідали нормам податкового законодавства.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «Алчевський карбідний завод» та TOB «Завод «Кратон», що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для збільшення сум грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток в сумі 242347,50 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 127897,50 грн. податковими повідомленнями-рішеннями від 14.04.2011 №0000242310/0 та №0000252310/0.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров