Ухвала суду № 37968473, 19.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/16106/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року

у справі № 2а-8123/10/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шторм»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шторм» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року ТОВ «Шторм»; зобов'язання ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийняти податкові декларації ТОВ «Шторм» з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року ТОВ та внести їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків; визнання неправомірними дій ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Шторм» та дій щодо складання акту перевірки «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Шторм» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит в квітні, травні та червні 2010 року» від 30 липня 2010 року №1701/23/31657105 (в редакції уточнення позовних вимог - т.1 арк. справи 33-39).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Шторм» та складання акту перевірки від 30 липня 2010 року №1701/23/31657105. Визнано протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо неприйняття податкових декларацій ТОВ «Шторм» з податку на додану вартість за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року. Зобов'язано ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийняти податкові декларації ТОВ «Шторм» з податку на додану вартість за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року та внести їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року були направлені до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області засобами поштового зв'язку, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень. Податкові декларації містили усі обов'язкові реквізити, а також були підписані керівником товариства та скріплена печаткою платника податків (т.1 арк. справи 42-48, 66, т.2 арк. справи 1-20, т.3 арк. справи 64-65).

Судами також було встановлено, що вказані обставини представником податкового органу у судових засіданнях не оспорювались.

Також, судами було встановлено, що єдиною підставою для неприйняття поданих позивачем податкових декларацій стала інформація податкового органу про вилучення у ТОВ «Шторм» печатки під час обшуку. При цьому, відповідачем не перевірялась відповідність відбитку печатки ТОВ «Шторм» на зазначених деклараціях її оригіналу і не приймалось до уваги, що печатка товариства була повернута позивачу.

Крім іншого, доказів письмового звернення до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої) ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області судам першої та апеляційної інстанцій надано не було.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу, з урахуванням того, що податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2010 року містили усі обов'язкові реквізити, а також зважаючи на те, що печатка товариства була повернута позивача. Також, суд виходив з того, що обов'язок ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо внесення до картки особового рахунку ТОВ «Шторм» відомостей, вказаних ним у податковій звітності, покладений на податковий орган положеннями Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276. Крім іншого, суд виходив з того, що ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області не було надано доказів того, що податковий орган перевіряв місцезнаходження ТОВ «Шторм», з урахуванням того, що в пункті 2.4 акту перевірки місцезнаходженням позивача вказано адресу: Одеська обл. Комінтернівський р-н, с. Першотравневе, вул. Степова, буд. № 13, тоді як згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТОВ «Шторм» є: Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Красносілка, (ОС «Степове», територія Красносільської сільської ради), вул. Двадцять дев'ята, буд. № 587, а також зважаючи на те, що ТОВ «Шторм» перебуває на обліку у ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області близько 10 років.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Абзацом 1 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За приписами абзацу 2 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Згідно абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) був затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, пунктом 3.4 якого передбачено, що Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

З метою запровадження централізованої системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних із урахуванням різних способів надходження документів до органів державної податкової служби України, у тому числі в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, та відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 були затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податкові декларації ТОВ «Шторм» з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року містили усі обов'язкові реквізити, декларація також була підписана керівником підприємства та скріплена печаткою платника податків.

При цьому, доказів письмового звернення податкового органу до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої) матеріали справи не містять. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби «До обліку».

Пунктом 3.1 цієї Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо неприйняття податкових декларацій ТОВ «Шторм» з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Н.Г. Пилипчук