Ухвала суду № 37968443, 20.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року м. Київ К/9991/26605/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Бившевої Л.І.

Муравйова О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011

у справі № 2а-11733/10/5/0170

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-курортне підприємство «Кримські здравниці»доДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Кримпровизнання протиправними дій, спонукання до виконання певних дійВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-курортне підприємство «Кримські здравниці» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ВКП «Кримські здравниці») звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про визнання протиправними дій, спонукання до виконання певних дій.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі щодо невизнання як податкової звітності податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «ВКП «Кримські здравниці» за липень 2010 року. Зобов'язано ДПІ у м. Сімферополі визнати податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «ВКП «Кримські здравниці» за липень 2010 року як податкову звітність та відобразити її в особовому рахунку. В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що 18.08.2010 відповідачем отримана декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року від ТОВ «ВКП «Кримські здравниці».

Після чого, повідомленням від 25.08.2010 ДПІ у м. Сімферополі повідомила позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року не визнана податковою декларацією у зв'язку з порушенням пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 3.3, п. 4.3, п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України, а саме в декларації не вказані всі обов'язкові реквізити. Та позивачу рекомендовано заповнити декларацію відповідно до вимог зазначених Наказів з урахуванням норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань, де у пп. 4.1.2 п. 4.1 зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Відповідно до абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Крім того п. 3.3 та п. 4.3 Порядку заповнення і подання податкової декларації закріплено, що декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження. Пунктом 5 закріплений порядок заповнення податкової декларації.

Згідно п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме: - у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються; - її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється); - не скріплено печаткою платника податків; - відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності; - неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); - наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання; - подана ксерокопія звітних документів; 8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником податку на додану вартість.

Відповідач не зазначив які саме порушення при заповненні Декларації були допущені позивачем та в яких рядках декларації є помилки.

Також, відповідачем не надано жодних пояснень щодо конкретних порушень заповнення позивачем декларації з ПДВ за липень 2010 року.

Податкова декларація може бути не визнана такою лише у випадку, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

З Декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, яка була надана позивачем відповідачу, вбачається, що вона заповнена із дотриманням всіх необхідних норм чинного податкового законодавства.

Тобто, дії відповідача щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року є протиправними, тому суди правомірно зобов'язали відповідача визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року як податкову звітність та відобразити її в особовому рахунку позивача.

Що стосується вимог про визнання протиправними дії відповідача по не відображенню податкових зобов'язань підприємства в картці особового рахунку платника податків згідно поданої декларації за липень 2010 року, то суди попередніх інстанцій правомірно залишили їх без задоволення, оскільки відображення в ній показників декларації передує прийняттю декларації як податкової звітності. В даному випадку відповідачу було відмовлено в прийнятті декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, в наслідок чого у відповідача відсутні правові підстави для внесення відомостей до картки особового рахунку.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)Л.І. Бившева (підпис)О.В. Муравйов