ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2014 року м. Київ К/9991/11262/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Бившевої Л.В.
Муравйова О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2009
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010
у справі № 2-а-13685/09/0570
за позовом Кредитної спілки «Кредитсталь»
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Кредитна спілка «Кредитсталь» (далі по тексту - позивач, КС «Кредитсталь») звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем була здійснена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 10.07.2009 №902/22-011/30506477, яким встановлено порушення в частині не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з сум нарахованих відсотків членам кредитної спілки (громадянам) по обов'язковим та додатковим членським внескам всього в сумі 192578,64 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.2009 №0000661720/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 192578,64 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 385157,28 грн.
За результатами адміністративного оскарженні відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 17.08.2009 №0000661720/1 з зазначеним обсягом податкових зобов'язань.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 21 ч. 2, ч. 3 цього Закону кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.
Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.
Відповідно до п. «в» пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в редакції яка діяла до 01.01.2005, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) - суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються іншими неприбутковими організаціями та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» були внесені зміни у п. «в» пп. 4.3.5 п. 4.3 і після слів «неприбутковими організаціями» доповнений словами «(крім кредитних спілок та інших небанківських установ)», п. 7.2 ст. 7 викладений у редакції згідно якої ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:
- процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);
- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
- процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону, змінений пп. 9.2.1 згідно якого податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у п. 7.2 ст. 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).
Зазначений Закон набирає чинності з 01.01.2005.
Таким чином, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанції, що обов'язок у кредитної спілки, як у податкового агенту, сплачувати податок з доходів фізичних осіб, з проценту на вклад (внесок) до кредитної спілки, повинен був виникнути з 01.01.2005 і до цього часу сплачувати цей податок позивач зобов'язаний не був.
Але відповідно пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22, пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп. пп. 9.2.1 і 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.
Приймаючи до уваги, що правовідносини по оподаткуванню доходів фізичних осіб регулюються спеціальним Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», так як ним не дано визначення процентів, не розподілено оподаткування процентів окремо на вклад (внесок) і окремо на вклад на депозитний рахунок, з огляду на те, що цей Закон з 01.01.2005 встановлює обов'язок кредитної спілки оподатковувати процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, а позивач відповідно до спеціального Закону, що регулює його діяльність може встановлювати як розмір процентів, які розподіляється на пайові членські внески так і розмір процентів, що нараховуються на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки, судами вірно зазначено, що саме цих виплат стосуються зміни внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
З огляду на те, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування вкладу до небанківської фінансової установи, якою є кредитна спілка, призупинено до 01.01.2010, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності у позивача обов'язку утримувати податок з нарахованого та виплаченого щомісячно нерозподіленого доходу кредитної спілки.
Судами вірно не взято до уваги доводи податкової інспекції щодо застосування для визначення поняття «проценти» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як цей нормативний акт не регулює спірні правовідносини і вважає, розподілення між членами спілки доходу відповідно до їх вкладу, є отримання фізичними особами доходу розмір яких залежить від розміру вкладу, тобто фактично отримання процентів на вклад, що не протирічить положенням Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закону України «Про кредитні спілки».
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис)О.В. МуравйовЗ оригіналом згідно
Судове рішення № 37968388, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 20.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-13685/09/0570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: