Ухвала суду № 37968384, 20.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року м. Київ К/9991/5190/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Бившевої Л.В.

Муравйова О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010

у справі № 2а-5013/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський цегельний завод «Рост»

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський цегельний завод «Рост» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Конотопський цегельний завод «Рост») звернулось до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту - відповідач, Конотопська МДПІ Сумської області) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання своєчасності подання податкової звітності платника податків, за результатами якої складено акт від 16.03.2010 №00044/1511/33683307.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями.

На підставі викладених в акті висновків, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2010 №0000551511/0 за неподання податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств за податковий період - третій квартал 2009 року - граничний строк подання 09.11.2009, а також за податковий період - 2009 рік - граничний строк подання 09.02.2010, яким позивачу визначено штрафні санкції в розмірі 340,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду Сумської області від 03.09.2009 ТОВ «Конотопський цегельний завод «Рост» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Суб'єкти господарювання господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та Господарським кодексом України.

Ліквідаційна процедура допускає підприємницьку діяльність, яка зводиться до закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом), передбачає можливість укладення угод (ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») і таке інше.

Судами вірно зазначено, що ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не позбавляє суб'єкта господарювання здатності мати цивільні права та обов'язки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що після визнання позивача банкрутом у нього можуть виникати нові зобов`язання, але застосування штрафів, пені, неустойки та інших фінансових санкцій є неможливим, тому податкове повідомлення-рішення, видане відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис)О.В. Муравйов