Ухвала суду № 37968351, 13.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2014 р. м. Київ К/800/42524/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Борисенко І.В.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южний»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013

у справі № 2а/1570/6031/11

за позовом Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южний»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Морський торгівельний порт «Южний» (далі по тексту - позивач, ДП «МТП «Южний») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2011 №0000122200, №0000651530.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.03.2012 позов задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про відмову у позові.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою відповідача встановлено порушення ДП «МТП «Южний» (код 04704790), згідно акта перевірки від 17.06.2011 №269/1530/4704790/26, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. «г» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту - ПК України) та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на загальну суму 281707,46 грн., в тому числі за основним платежем - 160975,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 120731,77 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 1576575,16 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 1182431,37 грн.

Підставою для висновків відповідача щодо неправомірності формування, стали обставини правовідносини позивача з контрагентами ТОВ «Пейд» та ТОВ «Пілігрім-Плюс», які не містять у суті своїй розумних економічних та інших причин придбання та продажу товарів. У підприємств відсутні трудові ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності, в частині відвантаження та перевезення товарів, надання послуг. Такі висновки зроблені на підставі актів перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 10.06.2011 №187/23-214/31431743 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Пейд», за січень, лютий 2011 року» та від 10.06.2011 №188/23-214/34506470 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Пілігрім-Плюс».

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2010 між ДП «МТП «Южний» та ТОВ «Пейд» укладено договір СД/Т/СН-14, відповідно до якого, зокрема, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товари на умовах, викладених у цьому договорі. Ціна і асортимент товару наведені у специфікації, що є додатком і невід'ємною частиною договору. 16.02.2011 між ДП «МТП «Южний» та ТОВ Пілігрім-Плюс», іменоване далі постачальник, укладено договір СД/Т/СН-27, відповідно до якого, зокрема, постачальник зобов'язується у 2011 році поставити Покупцеві товари, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товари на умовах, викладених у цьому договорі. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору у матеріалах справи наявні податкові накладні, товарно-транспортні накладні зі штампами позивача «ввіз дозволено», платіжні доручення, акти приймання-передачі, специфікації, приймальні акти, картки бухгалтерського обліку, паспорти якості, сертифікати відповідності.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 даного Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції, з урахуванням вимог процесуального права, в повній мірі досліджено питання щодо реальності вчинення спірних правочинів, досліджено умови поставки, і, за наявності доказів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій (а саме: договорів поставки, накладних, податкових та видаткових накладних, актів прийому передачі та зберігання товару, довіреностей, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, матеріальних звітів) встановлено факт реального вчинення господарських операцій, за наслідками яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, а також встановлено відсутність підстав для висновку про нікчемність цих договорів.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Отже, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 та залишення в силі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южний» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 скасувати та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2012.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)Т.М. Шипуліна