Ухвала суду № 37968327, 06.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року м. Київ К/9991/5964/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011

у справі № 2-а-1454/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Фора») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011, позов задоволено частково. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.05.2009 №00019002302 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 14157,74 грн. за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт від 15.04.2009 №015910323/32294897.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пунктів 8, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення від 06.05.2009 №0001902302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14327,74 грн., з яких: 170,00 грн. - фінансова санкція за відсутність цінників на товар (10 х 17,00 грн.); 14157,74 грн. - фінансова санкція за не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації (2 х 7078,87 грн.).

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами зазначено, що вимог про надання для перевірки облікових документів на товар посадовими особами податкового органу не висувалось, що вбачається з пункту 4.4 акту перевірки (місце для зазначення переліку документів, які необхідно надати податковому органу на розгляд), яке не заповнено і містить лише слова «по вимозі».

Крім того, відповідач не оспорює факт ведення позивачем обліку товарних запасів і наявності в нього облікових документів на товар взагалі, але наполягав на тому, що вважає порушенням вимог закону відсутність облікових документів на товар у місці реалізації товарів.

Так, згідно з пунктами 8, 12 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Таким чином, закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації.

Статтею 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 23 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний не виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається, відповідачем не було доведено суду факт того, що позивачем не ведеться облік товарних запасів, а висновок відповідача про те, що первинні облікові документи на товар мають зберігатися лише за місцем реалізації товару є хибним і не відповідає змісту закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що рішення податкового органу в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 14157,74 грн. є безпідставним і підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)А.О. Рибченко (підпис)М.О. Федоров