Рішення № 37967371, 01.04.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№22ц/778/1370/14 Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О.С.

Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Бєлки В.Ю.

Каракуші К.В.

Глазкової О.Г.

при секретарі Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжі, про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку в розмірі 100 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 01.09.1989 року по теперішній час.

10.03.1997 року, під час виконання трудових обов'язків, з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав численні переломи, пошкодження внутрішніх органів та ампутовано частину лівої стопи. Починаючи з 1997 року він лікується від отриманих травм на виробництві. Йому кожного року необхідно лікуватися та проходити медичнеобстеження, купувати ліки, знаходитись на лікарняному. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь у якості відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

Стягнуто з ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в дохід держави судовий збір у розмірі 150 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулось до суду із апеляційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2014 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити в частині розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», зменшивши його суму.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення суду.

Статтею 309 ЦПК України передбачені підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач перебував у трудових відносинах з 01.09.1989 року по теперішній час з відповідачем. На момент отримання травми працював розливником сталі.

10.03.1997 року під час виконання трудових обов*язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого позивач отримав тяжкі травми.

Починаючи з 1997 року довгий час лікувався, купував ліки, тривалий час знаходився на лікарняному, не може вести активний спосіб життя, переносить фізичні страждання. Через травму не може претендувати на кваліфіковану роботу. За станом здоров*я може працювати лише підсобним робітником або комірником. Все це негативно відобразилося на житті позивача.

Як вбачається з акту № 9 від 11.03.1997 року про нещасний випадок, причиною нещасного випадку є : порушення машиністом крана ОСОБА_4 інструкції БТІ для машиністів електричних вантажопідйомних кранів ; порушення розливником сталі ОСОБА_5 інструкції БТІ для підкранових робочих ; відсутність належного керівництва і нагляду за сторони ІТР за виконанням вимог правил і інструкцій по ТБ підлеглим персоналом і належної трудової дисципліни.

Як вбачається з виписки з акту огляду МСЕК, 18.09.1997 року позивачу вперше встановлено третю групу інвалідності та встановлено ступень втрати працездатності - 60%. При повторному огляді 23.09.2004 року встановлено третю групу інвалідності, ступень втрати працездатності - 50%.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000 грн., суд застосував п.9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 в редакції від 25.05.2001 року, яка не діяла на час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди « розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Якщо законодавством встановлені межі відшкодування моральної шкоди, суд визначає її розмір з урахуванням цих меж.

Пунктом 11 частиною 2 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків, затверджених Постановою КМУ від 23.06.1993 року № 472, передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від будь-яких виплат.

На дату встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності позивача, відповідно до Постанови Верховної Ради України № 49/96-ВР від 20.02.1996 року «Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України «Про оплату праці та встановлення мінімального розміру пенсії за віком» розмір мінімальної заробітної плати дорівнювався 1 500 000 крб., а тому відповідно до п.1 ч.2 Правил максимально можливий розмір відшкодування моральної шкоди не міг перевищувати 300 000 000 крб., а тому максимальний розмір відшкодування моральної шкоди, встановлений на дату виникнення права на відшкодування моральної шкоди складав 3 тисячі грн.00 коп. (Указ Президента України № 762/96 від 25.08.1996 року «Про грошову реформу в Україні»). Цим Указом встановлено, що українські карбованці підлягають обміну на гривні за курсом 100 000 крб. на 1,00 грн. Таким чином, суд міг задовольнити позовні вимоги в межах суми - 3 000,00 грн.

Таким чином, стягнення моральної шкоди у розмірі, який перевищує максимальну межу відшкодування, встановлену на дату, коли у ОСОБА_3 виникло право на її отримання, є безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду пршо інстанції підлягає зміни в частині стягнення розміру моральної шкоди на користь позивача у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2014 року змінити в частині розміру стягнення моральної шкоди та в цій частині укласти рішення наступного змісту.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ( почтовий рахунок № 26007962490637 в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» , МФО 334851 ) на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.( три тисячі грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: