Постанова № 37965303, 26.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року № 813/408/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю представника позивача Пятковського А.П., представника відповідача Рождественської Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельграф» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельграф» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000862200 та №0000872200 від 29.10.2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до перевірки позивачем було надано усі первинні документи, які відповідають критеріям первинного документа, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарської діяльності позивача, проте вони не були прийняті до уваги податковим органом та зазначені в акті перевірки як відсутні. Вказано, що висновки викладені в акті перевірки є безпідставними, необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства. Зазначено, що відображення у документах про придбання товарів, робіт чи послуг тих даних, які мають бути відображені у документах про продаж товарів, робіт чи послуг, є неможливим. На момент придбання товарів, робіт чи послуг платник податків у більшості випадків ще не використав цих товарів, робіт чи послуг у власних господарських операціях, а тому він не може у них відобразити дані про явища чи події, які ще не настали. Вказано, що не заслуговують на увагу посилання податкового органу на необхідність вказівки у актах здачі-приймання робіт (надання послуг) даних, які не передбачені ні Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ні Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, жодним іншим чинним нормативно-правовим актом. Зазначено, що документи, якими оформлено господарські операції між ТзОВ «Ельграф» з одного боку та ТзОВ «ТТК «Сармат» і ПТЕП «Автотрансекспедиція» з іншого боку (договори, товарно-транспортні накладні, акти прийому виконаних робіт (надання послуг)), містять усі реквізити, які згідно вимог чинного законодавства повинні бути у первинних документах, і містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення. Позивач описаних порушень законодавства не допустив, тому висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Зазначив, що ТзОВ «Ельграф» не представило належним чином оформлених первинних документів на послуги, отримані від СП Української-німецького ТОВ «Полі Пак», ТзОВ «ТТК «Сармат» та ПТЕП «Автотрансекспедиція», на підставі яких здійснено бухгалтерські проведення. Вказав, що акти виконання робіт не містять інформацію про фактично понесені витрати, що не дає можливості підтвердити подальше використання даних послуг у межах господарської діяльності. Окрім того в ТТН, складених на виконання господарських операцій позивача з ТзОВ «ТТК «Сармат» та ПТЕП «Автотрансекспедиція» відсутня назва перевізника, печатка перевізника, що не дає можливості підтвердити факт отримання послуг. Перевіркою не встановлено факту отримання ТМЦ від ПП ВКФ «Бинон» ТзоВ «Гідропневмосистеми» до ТзОВ «Ельграф» у зв'язку з відсутністю оформлених належним чином підтверджуючих документів. Вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів Львівської області проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельграф» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки встановлено порушення підприємством, зокрема, п.п.14.1.36, п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.138.5, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток 126 551,00 грн.; п.198.5, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 124 586,00 грн., про що відображено в акті перевірки №188/2210/19171388 від 01.10.2013 року.

На підставі встановлених порушень та за результатами розгляду заперечень на акт перевірки 29.10.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 000086220 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 189 827,00 грн. (за основним платежем - 126 551,00 грн., за штрафними санкціями - 63 276,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000872200 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 155 733,00 грн. (за основним платежем 124 586,00 грн., за штрафними санкціями - 31 147,00 грн.).

За наслідком адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року ТзОВ «Ельграф» здійснювало господарські операції зокрема з такими контрагентами як ТзОВ «Полі Пак», ТТК «Сармат», ПТЕП «Автотрансінспекція», ПП ВКФ «Бинон», ТзОВ «Гідропневмосистеми».

Так, між ТзОВ «Ельграф» та СП українсько-німецьким ТзОВ «Полі Пак» укладено договір поставки №5 від 01.04.2011 року, згідно з умовами якого СП ТОВ «Полі Пак» зобов'язується протягом терміну дії договору поставляти ТзОВ «Ельграф» задрукований картон на давальницькій сировині; давальницька сировина передається СП ТОВ «Полі Пак» згідно накладних з вказанням номенклатури та кількості. (Том 2 аркуші справи 152-154).

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, обсяг, ціна і умови оплати задруку будуть вказуватись у відповідних специфікаціях.

Згідно з п.2.3. цього договору кожна партія товару супроводжується рахунком, накладною, актом виконаних робіт, податковою накладною, гігієнічним висновком, товарно-транспортною накладною і якісним посвідченням; в документах вказується кількість використаної давальницької сировини та партія поставки.

Відповідно до п.4.1. договору товар виготовляється згідно макету, затвердженого покупцем.

На виконання умов Договору поставки №5 від 01.04.2011 року між ТзОВ «Ельграф» та СП ТОВ «Полі Пак» у 2012 році було погоджено макети задруку продукції з повними найменуваннями «Галіція Матіїв», «Лукас лоток», «Ван Вуд», «Олд Вуд», «Мороша», «Салекс», а також підписано специфікації, якими визначено умови задруку картону (предмет задруку, умовне найменування задруку згідно погоджених макетів, ширину рулону, граматуру картону, найменування одиниці виміру, кількість, ціну без ПДВ, ціну з ПДВ, суму з ПДВ, посилання на накладну про передачу сировини від покупця до постачальника, терміни виконання замовлення). (Том 2 аркуші справи 187-205).

На виконання кожного замовлення між сторонами договору поставки було відписано видаткові накладні на передачу сировини від ТзОВ «Ельграф» до СП ТзОВ «Полі Пак», у яких визначено номенклатуру сировини (картон Leipa Classic White, картон Leipa Lux Flex), ширину рулону, граматуру картону, одиницю виміру кількості сировини та кількість сировини. (Том 2 аркуші справи 157-186).

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача, після виконання замовлення та здійснення задруку картону СП ТОВ «Полі Пак» повернуло ТзОВ «Ельграф» готову продукцію згідно видаткових накладних на передачу продукції, у яких визначено номенклатуру продукції (задрукований картон), ширину рулону, одиницю виміру кількості продукції та кількість продукції. Одночасно з передачею від СП ТзОВ «Полі Пак» готової продукції ТзОВ «Ельграф» між сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). До кожного виду задруку продукції, що здійснювався у межах одного замовлення (специфікації), СП ТОВ «Полі Пак» видавало ТзОВ «Ельграф» якісне посвідчення на картон з надруком, у якому зазначалося умовне найменування задруку («Лукас», «Галіція Колобок», «Мороша», «Old Wood», «VAN Wood», «Салекс», «Лукас горох»), посилання на акт наданих послуг, кількість задрукованої сировини, номер партії, дата виготовлення, технічні параметри задруку з прив'язкою до норм (граматура, поліетилен, ширина рулону, внутрішній діаметр втулки, зовнішній діаметр рулону, кількість та позначення кольорів), посилання на накладну, згідно якої отримано сировину, використані фарби (із зазначенням назви, виробника, гігієнічного висновку, постачальника) тощо.

На виконання вказаного договору постачальником виписано податкові накладні № 13 від 25.01.2012 року, № 18 від 27.01.2012 року, № 19 від 27.01.2012 року, №8 від 07.03.2012 року, № 37 від 28.03.2012 року, № 16 від 11.04.2012 року, № 23 від 19.04.2012 року, № 40 від 29.05.2012 року, № 16 від 19.06.2012 року, № 13 від 06.07.2012 року, № 16 від 09.07.2012 року, № 43 від 27.07.2012 року, № 12 від 08.08.2012 року, № 25 від 17.08.2012 року, № 12 від 14.09.2012 року, № 5 від 08.10.2012 року, № 4 від 02.11.2012 року, № 11 від 09.11.2012 року, № 1 від 03.12.2012 року, № 4 від 07.12.2012 року, № 8 від 10.12.2012 року.

Позивачем включено податок на додану вартість до податкового кредиту в сумі 110 025,00 грн. та суми витрат по актах прийняття робіт відображено у відповідній декларації з податку на прибуток.

Як зазначено у акті перевірки до перевірки позивачем представлено акти здачі-прийняття робіт, у яких відсутня інформація про назву друку картонної продукції, немає розрахунку вартості наданих послуг, не вказано якими ресурсами надавалися послуги, відсутня інформація про замовника продукції (сторінка 10 акту перевірки). Тому внаслідок безпідставного відображення послуг, які не підтверджені первинними документами, на думку податкового органу, завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та занижено податок на додану вартість.

Представник відповідача додатково зазначив, що до перевірки позивачем не представлено письмових замовлень на поставку товару із зазначенням затвердженого взірця, відповідних дозвільних документів (гігієнічні висновки, якісні посвідчення) на придбання товару, документів по підготовці до друку (виготовлення флесформ), товарно-транспортних накладних чи дорожніх листів вантажного автомобіля на перевезення товару, відомостей про те, хто здійснював навантажов до висновку, що не є можливим визначити доходи ТзОВ «Ельграф» від реалізації продукції, а послуги по Договору № 5 від 01.04.2011 року не пов'язані з господарською діяльністю ТзОВ «Ельграф».

Однак з такими висновками податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.8 ст.138 ПК України передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до абзацу 1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, а господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 цього Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (Том 2 аркуші справи 206-226) такі містять найменування робіт (задрук картону, з прив'язкою до умовного найменування задруку - «Колобок», «Мороша», «Old Wood», «VAN Wood», «Салекс», «Лукас», «Лукас горох»), кількість задрукової сировини, вартість виконаних робіт, а також відсутність у сторін взаємних претензій. У вказаних актах зафіксовано факт виконання СП ТзОВ «Полі Пак» робіт (надання послуг) на замовлення ТзОВ «Ельграф», а також факт прийняття їх ТзОВ «Ельграф».

Так, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), складені за наслідком виконання Договору поставки №5 від 01.04.2011 року, не містять інформації про фактично понесені витрати, назву друку картонної продукції, про замовника картонної продукції, розрахунку визначення вартості наданих послуг, про використання отриманих послуг в господарській діяльності. Однак, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та жоден інший чинний нормативно-правовий акт не вимагає вказання таких даних у актах здачі-прийняття робіт. Чинне законодавство не містить класифікацій видів друку картонної продукції і не встановлює вимоги до її застосування. Таким чином ТзОВ «Ельграф» не має будь-яких правових підстав вказувати у актах здачі-прийняття робіт неіснуючі назви друку, а самостійно визначені назви не матимуть будь-якого юридичного значення.

Надані позивачем документи на підтвердження господарських операцій з СП ТзОВ «Полі Пак» є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідають вимогам, передбаченим цим Законом.

Як встановлено судом з матеріалів справи уся картонна продукція, котра задруковувалась СП ТзОВ «Полі Пак» на замовлення ТзОВ «Ельграф» була попередньо замовлена і в подальшому поставлена таким підприємствам як ПП «ВТК «Лукас», ФОП ОСОБА_3, ТзОВ «Лісоіндустрія», ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС», ТзОВ «Салекс Абсолют» про що свідчать зокрема копії договорів та видаткових накладних.

Суд вважає, що надані позивачем первинні документа є достовірним підтвердженням фактичного здійснення ним господарських операцій та належним підтвердженням зв'язку між отриманими послугами та господарською діяльністю платника податків.

Як пояснив представник позивача ТзОВ «Ельграф» та СП ТзОВ «Полі Пак» знаходяться за однією адресою. У селі Сокільники на території Пустомитівського району збудовано виробничий комплекс, частину якого для своєї господарської діяльності орендує СП ТзОВ «Полі Пак», тому транспортування продукції засобами автотранспорту з одного підприємства до іншого не здійснювалось.

Як вбачається із заперечень до акту перевірки підприємство стверджує, що до перевірки ним представлено макети, видаткові накладні, специфікації (замовлення), якісні посвідчення, однак з невідомих причин у акті перевірки про їх представлення не вказано.

Відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з абзацом 2 п.44.7 ст.44 ПК України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Абзацами 1 та 4 пункту 86.7 статті 86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Відповідно до абзацу 2 п.44.6 ст.44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

ТзОВ «Ельграф» разом із запереченнями від 22.10.2013 року на акт перевірки повторно надало до ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області усі макети, видаткові накладні, специфікації, якісні посвідчення тощо, які зазначені в акті як відсутні, проте зазначені документи безпідставно не були враховані при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.

Оскільки витрати ТзОВ «Ельграф» на задрук картонної продукції є загальновиробничими витратами, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, тому є витратами ТзОВ «Ельграф», які прямо пов'язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг і є витратами операційної діяльності ТзОВ «Ельграф». Сплачений ТзОВ «Ельграф» у вартості задруку картонної продукції податок на додану вартість є сплаченим у зв'язку з виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТзОВ «Ельграф». У позивача наявні належним чином оформлені СП ТзОВ «Полі Пак» податкові накладні, які не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає вимогам встановленим чинним законодавством, тому витрати ТзОВ «Ельграф» на задрук картонної продукції є витратами ТзОВ «Ельграф», якими зменшується оподатковуваний дохід підприємства, а сплачений у ціні задруку картонної продукції податок на додану вартість дає ТзОВ «Ельграф» право на включення його до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТзОВ «Ельграф» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-торговельна компанія «Сармат», приватним транспортно-експедиційним підприємством «Автотрансекспедиція» укладено ряд договорів про надання транспортно-експедиційних послуг та заявок на перевезення вантажу №05.10.12 від 05.10.2012 року, №8300-12 від 14.12.2011 року, №8430-12 від 01.11.2012 року, №8815-12 від 16.11.2012 року, №8815-12 від 01.12.2011 року, №8919-12 від 21.11.2012 року, №9077-12 від 27.11.2012 року, №9475-12 від 14.12.2012 року, №9449-12 від 24.12.2012 року, №9699-12 від 25.12.2012 року.

Відповідно до договорів виконавець надає замовнику (ТзОВ «Ельграф») транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно умов, які визначають: дату, час та місце завантаження вантажу, дату та місце розвантаження вантажу, найменування, вагу та об'єм вантажу, реєстраційні номерні знаки транспортного засобу, прізвище та ім'я водія транспортного засобу, його контактний номер телефону, вартість перевезення. Укладені з ПТЕП «Автотрансекспедиція» договори про надання транспортно-експедиційних послуг передбачають право і обов'язок виконавця здійснювати самостійний підбір перевізників та укладати з ними договори від свого імені. Укладений з ТзОВ «ТТК «Сармат» одноразовий заявка-договір на перевезення вантажу №05.10.12 від 05.10.2012 року визначає умови здійснення безпосереднього перевезення вантажу.

Як вбачається з акту перевірки до перевірки підприємством представлено акти виконаних робіт, податкові накладні, ТТН. Проте акти виконаних робіт не містять інформації про фактично понесені витрати, що не дає можливості підтвердити подальше використання даних послуг у межах господарської діяльності, а саме в актах відсутній розрахунок визначення вартості наданих послуг, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на виконання послуг, в ТТН відсутня назва перевізника, печатка перевізника, що не дає можливості підтвердити факт отриманих послуг. Враховуючи наведене перевіряючий орган дійшов висновку, що підприємством в податковому обліку безпідставно відображено послуги, які не підтверджені первинними документами.

Проте з такими висновками відповідача суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Згідно з ч.1-3 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сали; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.13 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Перевезення вантажу ТзОВ «Ельграф» перевізником - ТзОВ «ТТК «Сармат» підтверджено ТТН серії 02ААА №051012-1 від 05.10.2012 року (Том 4 аркуш справи 16). Здійснення перевезення вантажу, організованого ПТЕП «Автотрансекспедиція», підтверджено ТТН серії EEJI №261012-1 від 26.10.2012 року, ЕЕЛ №311012-2 від 31.10.2012 року, ЕЕЛ №161112-1 від 16.11.2012 року, ЕЕЛ №211112-2 від 21.11.2012 року, 02ААА №271112-1 27.11.2012 року, ЕЕЛ №141212-1 від 14.12.2012 року, 02ААА №241212-2 від 24.12.2012 року 02AAA №251212-1 від 25.12.2012 року (Том 4 аркуші справи 21, 26, 34, 39, 44, 49, 54, 59).

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема ТТН, затверджено спільним наказом Міністерства транспорту України, Мінстату України від 29 грудня 1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Щодо посилання відповідача на той факт, що в ТТН відсутня назва перевізника, печатка перевізника, що не дає можливості підтвердити факт отриманих послуг, суд зазначає таке.

Вимога вказувати в ТТН назву перевізника не передбачена чинним законодавством. Форма ТТН ф.№1-ТН не містить графи «Перевізник», а містить графу «Автопідприємство».

У перелічених ТТН у графі «Автопідприємство» зазначені ТзОВ «ТТК «Сармат» та ПТЕП «Автотрансекспедиція» відповідно. Оскільки ТТН видані на підставі договорів на транспортно-експедиційні послуги, які укладені між позивачем і ПТЕП «Автотрансекспедиція», тому підстав для вказівки на організації, які залучалися ПТЕП «Автотрансекспедиція» до перевезення вантажів у графі «Автопідприємство» не було. У свою чергу, вказівка на такі організації міститься у актах прийому виконаних робіт (том 4 аркуші справи 23, 31, 36, 41, 46, 51, 56, 64).

Відповідно до п.11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Згідно з п.11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Обов'язку водія завіряти власний підпис на ТТН власною печаткою чи печаткою організації, у якій він працює Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не передбачено.

Досліджені у судовому засіданні ТТН оформлені відповідно до форми ТТН ф.№1-ТН, затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту України, Мінстату України від 29 грудня 1995 року №488/346, містять усі передбачені формою реквізити, і були представлені позивачем до перевірки, про що зазначено в акті перевірки.

Факт надання ТзОВ «ТТК «Сармат» послуг з перевезення вантажу підтверджений актом надання послуг №839 від 08.10.2012 року. Факт надання транспортно-експедиційних послуг ПТЕП «Автотрансекспедиція» підтверджено актами прийому виконаних робіт №546-10.12АТЕ від 29.10.2012 року, №10.11АТЕ від 01.11.2012 року, №331-11.12АТЕ від 19.11.2012 року, №414-11.12АТЕ від 22.11.2012 року, №521-11.12АТЕ від 28.11.2012 року, №230-11.12АТЕ від 15.12.2012 року, №374-12.12АТЕ від 25.12.2012 року, №401-12.12АТЕ від 26.12.2012 року.

Зазначені акти містять інформацію про факт надання послуг і факт їх прийняття ТзОВ Ельграф»; про виконаний маршрут перевезення вантажу; реєстраційні номерні знаки транспортних засобів, якими виконувалось перевезення вантажу; посилання на договір, на підставі якого надавались відповідні послуги; вартість послуг з перевезення та транспортно- експедиційних послуг. Підписані з ПТЕП «Автотрансекспедиція» акти прийому виконаних робіт додатково містять інформацію про транспортну організацію, яку ПТЕП «Автотрансекспедиція» залучило до перевезення вантажу і яка безпосередньо здійснила таке перевезення. Вказані акти були представлені ревізорам до перевірки, про що зазначено у Акті перевірки. Акти виконаних послуг не повинні містити інформації про використання отриманих послуг у межах господарської діяльності ТзОВ «Ельграф». Вказана інформація може бути вказана у інших документах, які стосуються призначення та використання отриманих послуг, а не факту їх придбання чи отримання.

Маршрут перевезення вантажу та реєстраційні номери транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення вантажу, зазначені в ТТН, у яких окрім іншого вказано вантажоодержувача (AT «ВО «Конті», ВАТ «Київмедпрепарат», ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний», ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель», ДП «Кюне і Нагель», ТОВ «Сесвандерхаве-Україна»), а також найменування вантажу та його кількість.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та жоден інший чинний нормативно-правовий акт не містить вимоги про вказівку таких даних у актах здачі-прийняття робіт. Надані позивачем документи на підтвердження господарських операцій з ТзОВ «ТТК «Сармат» та ПТЕП «Автотрансекспедиція» є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідають вимогам, передбаченим цим Законом.

Твердження відповідача про те, що акти прийому виконаних робіт (надання послуг) не дають можливості підтвердити подальше використання даних послуг у межах господарської діяльності ТзОВ «Ельграф», не відповідають дійсності.

На виконання вимог ПК України до кожного акту прийому виконаних робіт (надання послуг) ТзОВ «ТТК «Сармат» та ПТЕП «Автотрансекспедиція» видавали позивачу належним чином оформлені податкові накладні, недоліки заповнення яких перевіркою не встановлено.

Оскільки у ТзОВ «Ельграф» наявні усі первинні документи, які підтверджують здійснення підприємством витрат на придбання послуг з перевезення вантажів та транспортно-експедиційних послуг, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ПК України та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а також Законом України «Про автомобільний транспорт», Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, то витрати на придбання послуг з перевезення вантажів та транспортно-експедиційних послуг є витратами ТзОВ «Ельграф», якими зменшується оподатковуваний дохід підприємства, а сплачений у ціні послуг з перевезення вантажів та транспортно-експедиційних послуг податок на додану вартість дає ТзОВ «Ельграф» право на включення його до складу податкового кредиту.

Щодо господарських операції позивача з ПП ВКФ «Бинон» та ТзОВ «Гідропневмосистеми» суд зазначає наступне.

Як вказано в акті перевірки, за наслідком опрацювання відхилення між сумами податкового кредиту ТзОВ «Ельграф» та його контрагентів програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено розбіжність між податковим кредитом позивача та ПП ВКФ «Бинон» в травні 2012 року в сумі 2 757,00 грн. та ТзОВ «Гідропневмосистеми» у вересні 2012 року в сумі 904,00 грн., у листопаді 2012 року в сумі 800,00 грн.

Також в акті перевірки вказано, що по господарських операціях з ПП ВКФ «Бинон» до перевірки надано договір, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, журнали-ордери, накладну. Предметом договору був продаж товарно-матеріальних цінностей, а саме концентрату клею. Згідно з поясненнями бухгалтера товар є на залишку, а в податковому обліку вартість товарно-матеріальних цінностей не відображено. Податкові накладні № 39 від 18.05.2012 року та № 21 від 10.05.2012 року до перевірки не представлено. До перевірки не представлено товарно-транспортних накладних, які засвідчують факт перевезення товару, сертифікати якості та відповідності тощо. Також в ході перевірки встановлено, що податкові зобов'язання ПП ВКФ «Бинон» за травень 2012 року становлять 0, оскільки їх зменшено за результатами перевірки цього підприємства 07.03.2013 року, за наслідком якої ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів складено акт № 1475/225/30688499.

Також в акті перевірки зазначено, що по господарських операціях з ТзОВ «Гідропневмосистеми» позивачем було надано: договір, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, журнали-ордери, накладну, податкову накладну. Згідно з поясненнями бухгалтера товар, який постачався від ТзОВ «Гідропневмосистеми» є на залишку, а в податковому обліку вартість товарно-матеріальних цінностей не відображено. Податкові накладні до перевірки не представлено. Також в ході перевірки встановлено, що податкові зобов'язання ТзОВ «Гідропневмосистеми» за вересень та листопад 2012 року становлять 0, оскільки їх зменшено за результатами перевірки цього підприємства 10.04.2013 року, за наслідком якої Вознесенською ОДПІГУ Міндоходів ГУ Міндоходів складено акт № 536.

Враховуючи викладене ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області прийшла до висновку про не підтвердження фактичного придбання товару позивачем від ПП ВКФ «Бинон» та ТзОВ «Гідропневмосистеми», а господарські операції здійснено без настання реальних наслідків з метою отримання податкової вигоди. А отже про порушення ТзОВ «Ельграф» п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України.

Проте з такими висновками перевіряючого органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ТзОВ «Ельграф» придбало у ПП ВКФ «Бинон» концентрат клею Trial Pack на загальну суму 16 651,28 грн., в тому числі ПДВ 2 757,28 грн. Операція придбання товару оформлена рахунками, накладними №21 від 11.05.2012 року та №39 від 18.05.2012 року, а також податковими накладними №21 від 10.05.2012 року та №39 від 18.05.2012 року (том 4 аркуші справи 90 - 93). Розрахунки за отримані товари позивачем проводились у безготівковій формі (платіжні доручення том 4 аркуші справи 196, 197)

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача письмового договору поставки між ТзОВ «Ельграф» та ПП ВКФ «Бинон» укладено не було, не відповідає дійсності і посилання у акті перевірки на непредставлення до перевірки податкової накладної №21 від 18.05.2012 року, а також те, що придбані у ПП ВКФ «Бинон» ТМЦ на суму 16 541,28 грн. у податковому обліку ТзОВ «Ельграф» у витрати не включено. Головний бухгалтер ТзОВ «Ельграф» подібного змісту пояснень ревізорам не надавала, а тому відповідне твердження в акті перевірки є недостовірним.

Що ж стосується відсутності документів про перевезення товару від ПП ВКФ «Бинон», представник позивача зазначив, що таких послуг ТзОВ «Ельграф» не замовляло і договорів на перевезення товару (концентрат клею Trial Pack) не укладало. Зазначений товар був переданий на склад ТзОВ «Ельграф» представником ПП ВКФ «Бинон», а тому при відсутності замовлених послуг з його перевезення, у ТзОВ «Ельграф» відсутні і документи, які таке перевезення засвідчують.

У ТзОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» позивач придбав мембранні насоси, розподільники, фітинги, дроселі, глушник загальною вартістю 10 225,56 грн., в тому числі ПДВ 1 704,26 грн. Господарська операція з придбання ТМЦ оформлена рахунками №СФ-0001137 від 14.09.2012 року та №СФ-0001349 від 27.10.2012 року, накладними №РН-0000639 від 26.09.2012 року та №РН-0000777 від 16.11.2012 року, а також податковими накладними №43 від 17.09.2012 року та №34 від 15.11.2012 року (том 4 аркуші справи 94-97, тощо).

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача письмового договору поставки між ТзОВ «Ельграф» та ТзОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» укладено не було, а тому дані акту перевірки про представлення його для перевірки не відповідають дійсності. Придбані у ТзОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» ТМЦ у податковому обліку включено ТзОВ «Ельграф» у витрати. Податкові накладні, які у акті перевірки не відображені, були надані податковому органу.

Як встановлено із заперечення на акт перевірки, усі первинні документи, які були вказані ДПІ у акті перевірки як відсутні, були надані позивачем до заперечення на акт, тому, відповідно до вимог ПК України, повинні були бути враховані перевіряючим органом при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.

Усі представлені первинні документи по господарських операціях позивача з ПП ВКФ «Бинон» та ТзОВ «Гідропневмосистеми» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання зобов'язань.

У свою чергу, відповідачем не доведено неотримання позивачем ТМЦ від ПП ВКФ «Бинон» та ТзОВ «Гідропневмосистеми». Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на здійснення господарської операції, які викладені у висновках актах ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів № 1475/225/30688499 від 07.03.2013 року та Вознесенською ОДПІГУ Міндоходів ГУ Міндоходів № 536 від 10.04.2013 року, на підставі яких податкові зобов'язання контрагентів зменшено до нуля.

Використання податковим органом акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу є необґрунтованим. Висновок про безтоварність господарської операції, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочину, може ґрунтуватись на належних та допустимих доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами без настання реальних наслідків з метою отримання податкової вигоди не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час розгляду справи.

Зазначене свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків податкового органу щодо встановлених порушень.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочин не визнаний у встановленому законом порядку недійсним. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельграф» 487,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000862200 та №0000872200 від 29 жовтня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельграф» 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31 березня 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська